Псалми 88
1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
pouczający, od Hemana Ezrachity. PANIE, Boże mego zbawienia, we dnie i w nocy wołam do ciebie.
2 Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Niech dojdzie do ciebie moja modlitwa, nakłoń swego ucha na moje wołanie.
Moja dusza bowiem jest nasycona utrapieniem, a moje życie zbliża się do grobu. (Sheol h7585)
4 Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
Zaliczono mnie do tych, którzy zstępują do dołu; stałem się jak człowiek bez siły.
5 Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
Zaliczono mnie do umarłych; [jestem] jak zabici, którzy leżą w grobie, o których już nie pamiętasz i którzy są odłączeni od twojej ręki.
6 Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
Strąciłeś mnie w najgłębszy dół, w ciemności, w głębie.
7 Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
Twój gniew ciąży na mnie i przytłoczyłeś mnie wszystkimi twymi falami. (Sela)
8 Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
Oddaliłeś ode mnie moich znajomych, uczyniłeś mnie dla nich ohydą; jestem uwięziony i nie mam wyjścia.
9 очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
Moje oko płacze nad moim utrapieniem; wzywam cię, PANIE, codziennie, wyciągam do ciebie swe ręce.
10 Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
Czy dla umarłych będziesz czynił cuda? Czy umarli powstaną, aby cię wysławiać? (Sela)
11 Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
Czy w grobie będzie się opowiadać o twoim miłosierdziu, a o twojej wierności – w zniszczeniu?
12 Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
Czy twoje cuda pozna się w ciemnościach, a twoją sprawiedliwość w ziemi zapomnienia?
13 Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
Lecz ja, PANIE, do ciebie wołam; rankiem wita cię moja modlitwa.
14 Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
Dlaczego, PANIE, odrzucasz moją duszę i ukrywasz przede mną swoje oblicze?
15 Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
Jestem strapiony i od młodości bliski śmierci; znoszę twoją grozę i trwożę się.
16 Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
Twój srogi gniew spadł na mnie [i] wyniszczyła mnie twoja groza.
17 Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
Ogarniają mnie co dzień jak woda, wszystkie mnie otaczają.
18 Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
Oddaliłeś ode mnie przyjaciela i towarzysza, a moich znajomych – w ciemności.
