Псалми 69

1 Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!

2 Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.

3 Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.

4 Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.

5 Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.

6 Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!

7 Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.

8 Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;

9 бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.

10 Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.

11 Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].

12 Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.

13 А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.

14 Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!

15 Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.

16 Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.

17 Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!

18 Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.

19 Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.

20 Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.

21 Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.

22 Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.

23 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.

24 Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.

25 Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.

26 Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.

27 Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.

28 Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.

29 Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!

30 Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.

31 Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.

32 Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!

33 Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.

34 Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,

35 бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

36 нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.