Псалми 35

1 Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!

Jehovah hadere mit meinen Haderern, und streite mit denen, die streiten wider mich.

2 Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!

Erfasse Tartsche und Schild und mache Dich auf, mir beizustehen.

3 Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»

Ziehe hervor den Spieß und tritt dazwischen, meinen Verfolgern entgegen. Sprich zu meiner Seele: Dein Heil bin Ich.

4 Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.

Beschämt und zuschanden werden die, so nach meiner Seele trachten; hinter sich müssen zurückweichen und erröten, die mir Böses ausdenken.

5 Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.

Sie müssen werden wie die Spreu vor dem Wind, und der Engel Jehovahs stoße sie hinaus.

6 Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.

Finsternis und Schlüpfrigkeit sei ihr Weg, und der Engel Jehovahs setze ihnen nach!

7 За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.

Denn ohne Ursache stellen sie mir hehlings den Graben ihres Netzes; ohne Ursache gruben sie wider meine Seele.

8 Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.

Verstörung komme über ihn, ohne daß er es weiß; ihn fange sein Netz, daß er hehlings gestellt; mit Verstörung falle er hinein.

9 А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.

Und meine Seele frohlockt in Jehovah, sie freut sich ob Seines Heils.

10 Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».

Alle meine Gebeine sprechen: Jehovah, wer ist wie Du, der errettet den Elenden von dem, der stärker ist, denn er; und den Elenden und Dürftigen von dem, so ihn ausplündert?

11 Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.

Es stehen Zeugen der Gewalttat auf. Sie fragen mich, was ich nicht weiß.

12 Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.

Sie vergelten mir Böses für Gutes; daß sie meine Seele kinderlos machen.

13 Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].

Aber ich, wenn sie erkrankten, zog den Sack an, demütigte mit Fasten meine Seele, und mein Gebet kehrte mir auf den Busen zurück.

14 Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.

Wie für einen Genossen, einen Bruder, ging ich einher, bückte mich düster wie bei der Trauer um die Mutter.

15 А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.

Sie aber sind fröhlich, wenn ich hinke, und versammeln sich; die Lahmen, die ich nicht kenne, versammeln sich wider mich, sie zerreißen und sind nicht stille.

16 Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.

Bei den Heuchlern, die um Kuchen spotten, knirschen sie mit ihren Zähnen über mich.

17 Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!

Herr, wie lange willst Du zusehen? Bringe von ihrem Verstören meine Seele zurück, von den jungen Löwen mein einziges.

18 Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.

Ich will Dich bekennen in der großen Versammlung, vor gewaltigem Volke will ich Dich loben.

19 Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.

Lasse nicht über mich fröhlich sein, die mir fälschlich Feind sind, nicht mit dem Auge winken, die mich hassen ohne Ursache.

20 Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.

Denn nicht Frieden reden sie, und wider die Ruhigen im Lande erdenken sie Worte des Trugs.

21 Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»

Weit sperren sie ihren Mund auf wider mich, sie sagen Ha! Ha! unser Auge sieht es!

22 [Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!

Du siehst es, Jehovah; schweige nicht stille, Herr, sei nicht fern von mir!

23 Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!

Wache auf, erwache mir zum Gericht, mein Gott und Herr, zu meinem Hader!

24 Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.

Richte mich nach Deiner Gerechtigkeit, Jehovah, mein Gott, und laß sie nicht fröhlich sein über mich.

25 Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»

Nicht sollen sie in ihrem Herzen sagen: Ha, unser Wunsch! Sie sollen nicht sagen: Wir haben ihn verschlungen.

26 Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.

Sich schämen müssen und erröten allesamt, die ob meinem Übel fröhlich sind; Scham und Schande anziehen, die sich über mich groß machen.

27 Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»

Es müssen lobpreisen und fröhlich sein, die Lust haben an meiner Gerechtigkeit, und beständig sprechen: Groß ist Jehovah, Der Lust hat am Frieden Seines Knechtes.

28 Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!

Und meine Zunge soll singen von Deiner Gerechtigkeit, alltäglich von Deinem Lob.