Псалми 17

1 Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].

2 Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.

3 Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.

4 Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.

5 Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.

6 Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.

7 З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.

8 Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене

9 від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.

10 Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.

11 Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.

12 Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.

13 Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,

14 рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.

15 А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.