Псалми 129

1 Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

A Song of degrees. Many a time have they afflicted me from my youth — oh let Israel say —

2 досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

Many a time have they afflicted me from my youth; yet they have not prevailed against me.

3 На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

The ploughers ploughed upon my back; they made long their furrows.

4 Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

Jehovah is righteous: he hath cut asunder the cords of the wicked.

5 Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

Let them be ashamed and turned backward, all that hate Zion;

6 Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

Let them be as the grass upon the house-tops, which withereth before it is plucked up,

7 якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

Wherewith the mower filleth not his hand, nor he that bindeth sheaves his bosom;

8 І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»

Neither do the passers-by say, The blessing of Jehovah be upon you; we bless you in the name of Jehovah!