Псалми 106

1 Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!

Halleluja! Tacken HERREN, ty han är god, ty hans nåd varar evinnerligen.

2 Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?

Vem kan uttala HERRENS väldiga gärningar och förkunna allt hans lov?

3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!

Saliga äro de som akta på vad rätt är, de som alltid öva rättfärdighet.

4 Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,

Tänk på mig, HERRE, efter din nåd mot ditt folk, besök mig med din frälsning,

5 щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.

så att jag med lust får se dina utvaldas lycka, glädja mig med ditt folks glädje, berömma mig med din arvedel.

6 Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.

Vi hava syndat likasom våra fäder, vi hava gjort illa, vi hava varit ogudaktiga.

7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.

Våra fäder i Egypten aktade icke på dina under; de tänkte icke på dina många nådegärningar, utan voro gensträviga vid havet, invid Röda havet.

8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.

Men han frälste dem för sitt namns skull, för att göra sin makt kunnig.

9 Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.

Han näpste Röda havet, så att det blev torrt, och förde dem genom djupen såsom genom en öken.

10 І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.

Han frälste dem från deras motståndares hand och förlossade dem ifrån fiendens hand.

11 Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].

Vattnet övertäckte deras ovänner; icke en enda av dem blev kvar.

12 Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.

Då trodde de på hans ord, då sjöngo de hans lov.

13 Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.

Men snart glömde de hans gärningar, de förbidade icke hans råd.

14 Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.

De grepos av lystnad i öknen och frestade Gud i ödemarken.

15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.

Då gav han dem vad de begärde, men sände tärande sjukdom över dem.

16 Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.

Och de upptändes av avund mot Mose i lägret, mot Aron, HERRENS helige.

17 Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.

Men jorden öppnade sig och uppslukade Datan och övertäckte Abirams hop.

18 Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.

Och eld begynte brinna i deras hop, en låga brände upp de ogudaktiga.

19 Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,

De gjorde en kalv vid Horeb och tillbådo ett gjutet beläte;

20 проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.

sin ära bytte de bort mot bilden av en oxe, som äter gräs.

21 Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,

De glömde Gud, sin frälsare, som hade gjort så stora ting i Egypten,

22 чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.

så underbara verk i Hams land, så fruktansvärda gärningar vid Röda havet.

23 Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].

Då hotade han att förgöra dem; men Mose, den man som han hade utvalt, trädde fram såsom medlare inför honom till att avvända hans vrede, så att den icke skulle fördärva.

24 І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,

De föraktade det ljuvliga landet och trodde icke på hans ord.

25 і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.

De knorrade i sina tält och lyssnade icke till HERRENS röst.

26 Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,

Då lyfte han upp sin hand mot dem och svor att slå ned dem i öknen,

27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.

att slå ned deras barn ibland hedningarna och förströ dem i länderna.

28 Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].

Och de slöto sig till Baal-Peor och åto det som var offrat åt döda.

29 І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.

De förtörnade Gud med sina gärningar, och en hemsökelse bröt in över dem.

30 Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.

Men Pinehas trädde fram och skipade rätt, och så upphörde hemsökelsen;

31 Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.

det vart honom räknat till rättfärdighet från släkte till släkte, för evig tid.

32 І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,

De förtörnade honom ock vid Meribas vatten, och det gick Mose illa för deras skull.

33 бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.

Ty de voro gensträviga mot hans Ande, och han talade obetänksamt med sina läppar.

34 Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,

De förgjorde icke de folk om vilka HERREN hade givit dem befallning,

35 але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;

utan beblandade sig med hedningarna och lärde sig deras gärningar.

36 служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.

De tjänade deras avgudar, och dessa blevo dem till en snara.

37 Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам

Och de offrade sina söner och döttrar till offer åt onda andar.

38 і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.

Ja, de utgöto oskyldigt blod, sina söners och döttrars blod och offrade dessa åt Kanaans avgudar; och landet vart ohelgat genom blodskulder.

39 Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.

Så blevo de orena genom sina gärningar och betedde sig trolöst i sina verk.

40 Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.

Då upptändes HERRENS vrede mot hans folk, och hans arvedel blev honom en styggelse.

41 І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.

Och han gav dem i hedningars hand, så att de som hatade dem fingo råda över dem.

42 Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.

Deras fiender trängde dem, och de blevo kuvade under deras hand.

43 Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.

Många gånger räddade han dem, men de voro gensträviga i sin egenvilja och förgingos så genom sin missgärning.

44 Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,

Men han såg till dem i deras nöd, när han hörde deras rop.

45 і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.

Och han tänkte, dem till fromma, på sitt förbund och ömkade sig efter sin stora nåd.

46 І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.

Och han lät dem finna barmhärtighet inför alla dem som hade fört dem i fångenskap.

47 Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.

Fräls oss, HERRE, vår Gud, och församla oss från hedningarna, så att vi få prisa ditt heliga namn och berömma oss av ditt lov. ----

48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!

Lovad vare HERREN, Israels Gud, från evighet till evighet! Och allt folket säge: "Amen, Halleluja!" Femte boken