Від Матвія 27
1 Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
Poi, venuta la mattina, tutti i capi sacerdoti e gli anziani del popolo tennero consiglio contro a Gesù per farlo morire.
2 Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
E legatolo, lo menarono via e lo consegnarono a Pilato, il governatore.
3 Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
Allora Giuda, che l’avea tradito, vedendo che Gesù era stato condannato, si pentì, e riportò i trenta sicli d’argento ai capi sacerdoti ed agli anziani,
4 Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.
dicendo: Ho peccato, tradendo il sangue innocente. Ma essi dissero: Che c’importa?
5 Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
Pensaci tu. Ed egli, lanciati i sicli nel tempio, s’allontanò e andò ad impiccarsi.
6 Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
Ma i capi sacerdoti, presi quei sicli, dissero: Non è lecito metterli nel tesoro delle offerte, perché son prezzo di sangue.
7 Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
E tenuto consiglio, comprarono con quel danaro il campo del vasaio da servir di sepoltura ai forestieri.
8 Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
Perciò quel campo, fino al dì d’oggi, è stato chiamato: Campo di sangue.
9 Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,
Allora s’adempì quel che fu detto dal profeta Geremia: E presero i trenta sicli d’argento, prezzo di colui ch’era stato messo a prezzo, messo a prezzo dai figliuoli d’Israele;
10 і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».
e li dettero per il campo del vasaio, come me l’avea ordinato il Signore.
11 Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!
Or Gesù comparve davanti al governatore; e il governatore lo interrogò, dicendo: Sei tu il re de’ Giudei? E Gesù gli disse: Sì, lo sono.
12 Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
E accusato da’ capi sacerdoti e dagli anziani, non rispose nulla.
13 Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
Allora Pilato gli disse: Non odi tu quante cose testimoniano contro di te?
14 Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
Ma egli non gli rispose neppure una parola: talché il governatore se ne maravigliava grandemente.
15 На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
Or ogni festa di Pasqua il governatore soleva liberare alla folla un carcerato, qualunque ella volesse.
16 Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
Avevano allora un carcerato famigerato di nome Barabba.
17 Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
Essendo dunque radunati, Pilato domandò loro: Chi volete che vi liberi, Barabba, o Gesù detto Cristo?
18 Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
Poiché egli sapeva che glielo aveano consegnato per invidia.
19 Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
Or mentre egli sedeva in tribunale, la moglie gli mandò a dire: Non aver nulla a che fare con quel giusto, perché oggi ho sofferto molto in sogno a cagion di lui.
20 Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
Ma i capi sacerdoti e gli anziani persuasero le turbe a chieder Barabba e far perire Gesù.
21 Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!
E il governatore prese a dir loro: Qual de’ due volete che vi liberi? E quelli dissero: Barabba.
22 Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!
E Pilato a loro: Che farò dunque di Gesù detto Cristo? Tutti risposero: Sia crocifisso.
23 Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!
Ma pure, riprese egli, che male ha fatto? Ma quelli viepiù gridavano: Sia crocifisso!
24 Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
E Pilato, vedendo che non riusciva a nulla, ma che si sollevava un tumulto, prese dell’acqua e si lavò le mani in presenza della moltitudine, dicendo: Io sono innocente del sangue di questo giusto; pensateci voi.
25 Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
E tutto il popolo, rispondendo, disse: Il suo sangue sia sopra noi e sopra i nostri figliuoli.
26 Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
Allora egli liberò loro Barabba; e dopo aver fatto flagellare Gesù, lo consegnò perché fosse crocifisso.
27 Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
Allora i soldati del governatore, tratto Gesù nel pretorio, radunarono attorno a lui tutta la coorte.
28 Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
E spogliatolo, gli misero addosso un manto scarlatto;
29 Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку [дали] тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
e intrecciata una corona di spine, gliela misero sul capo, e una canna nella man destra; e inginocchiatisi dinanzi a lui, lo beffavano, dicendo: Salve, re de’ Giudei!
30 Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
E sputatogli addosso, presero la canna, e gli percotevano il capo.
31 Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
E dopo averlo schernito, lo spogliarono del manto, e lo rivestirono delle sue vesti; poi lo menaron via per crocifiggerlo.
32 Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
Or nell’uscire trovarono un Cireneo chiamato Simone, e lo costrinsero a portar la croce di Gesù.
33 Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
E venuti ad un luogo detto Golgota, che vuol dire: Luogo del teschio, gli dettero a bere del vino mescolato con fiele;
34 дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
ma Gesù, assaggiatolo, non volle berne.
35 Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
Poi, dopo averlo crocifisso, spartirono i suoi vestimenti, tirando a sorte;
36 А потім сіли там і стерегли Його.
e postisi a sedere, gli facevan quivi la guardia.
37 Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.
E al disopra del capo gli posero scritto il motivo della condanna: QUESTO E’ GESU’, IL RE DE’ GIUDEI.
38 Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
Allora furon con lui crocifissi due ladroni, uno a destra e l’altro a sinistra.
39 Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
E coloro che passavano di lì, lo ingiuriavano, scotendo il capo e dicendo:
40 й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
Tu che disfai il tempio e in tre giorni lo riedifichi, salva te stesso, se tu sei Figliuol di Dio, e scendi giù di croce!
41 Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
Similmente, i capi sacerdoti con gli scribi e gli anziani, beffandosi, dicevano:
42 «Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
Ha salvato altri e non può salvar se stesso! Da che è il re d’Israele, scenda ora giù di croce, e noi crederemo in lui.
43 Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
S’è confidato in Dio; lo liberi ora, s’Ei lo gradisce, poiché ha detto: Son Figliuol di Dio.
44 Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
E nello stesso modo lo vituperavano anche i ladroni crocifissi con lui.
45 Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
Or dall’ora sesta si fecero tenebre per tutto il paese, fino all’ora nona.
46 Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
E verso l’ora nona Gesù gridò con gran voce: Elì, Elì, lamà sabactanì? cioè: Dio mio, Dio mio, perché mi hai abbandonato?
47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
Ma alcuni degli astanti, udito ciò, dicevano: Costui chiama Elia.
48 Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
E subito un di loro corse a prendere una spugna; e inzuppatala d’aceto e postala in cima ad una canna, gli die’ da bere.
49 А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
Ma gli altri dicevano: Lascia, vediamo se Elia viene a salvarlo.
50 Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
E Gesù, avendo di nuovo gridato con gran voce, rendé lo spirito.
51 І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
Ed ecco, la cortina del tempio si squarciò in due, da cima a fondo, e la terra tremò, e le rocce si schiantarono,
52 Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
e le tombe s’aprirono, e molti corpi de’ santi che dormivano, risuscitarono;
53 І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
ed usciti dai sepolcri dopo la risurrezione di lui, entrarono nella santa città, ed apparvero a molti.
54 Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей [чоловік] справді був Сином Божим!»
E il centurione e quelli che con lui facean la guardia a Gesù, visto il terremoto e le cose avvenute, temettero grandemente, dicendo: Veramente, costui era Figliuol di Dio.
55 Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
Ora quivi erano molte donne che guardavano da lontano, le quali avean seguitato Gesù dalla Galilea per assisterlo;
56 Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
tra le quali erano Maria Maddalena, e Maria madre di Giacomo e di Jose, e la madre de’ figliuoli di Zebedeo.
57 Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
Poi, fattosi sera, venne un uomo ricco di Arimatea, chiamato Giuseppe, il quale era divenuto anche egli discepolo di Gesù.
58 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло [Йосифові].
Questi, presentatosi a Pilato, chiese il corpo di Gesù. Allora Pilato comandò che il corpo gli fosse rilasciato.
59 Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
E Giuseppe, preso il corpo, lo involse in un panno lino netto,
60 й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
e lo pose nella propria tomba nuova, che aveva fatta scavare nella roccia, e dopo aver rotolata una gran pietra contro l’apertura del sepolcro, se ne andò.
61 А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
Or Maria Maddalena e l’altra Maria eran quivi, sedute dirimpetto al sepolcro.
62 Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
E l’indomani, che era il giorno successivo alla Preparazione, i capi sacerdoti ed i Farisei si radunarono presso Pilato, dicendo:
63 й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
Signore, ci siamo ricordati che quel seduttore, mentre viveva ancora, disse: Dopo tre giorni, risusciterò.
64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
Ordina dunque che il sepolcro sia sicuramente custodito fino al terzo giorno; che talora i suoi discepoli non vengano a rubarlo e dicano al popolo: E’ risuscitato dai morti; così l’ultimo inganno sarebbe peggiore del primo.
65 Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
Pilato disse loro: Avete una guardia: andate, assicuratevi come credete.
66 Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
Ed essi andarono ad assicurare il sepolcro, sigillando la pietra, e mettendovi la guardia.
