Від Матвія 14
1 У той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
At that time, Herod the tetrarch heard the report concerning Yeshua,
2 та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
and said to his servants, “This is Yochanan the Immerser. He is risen from the dead. That is why these powers work in him.”
3 Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата,
For Herod had arrested Yochanan, bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip’s wife.
4 тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!»
For Yochanan said to him, “It is not lawful for you to have her.”
5 Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
When he would have put him to death, he feared the multitude, because they counted him as a prophet.
6 Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед [гостей] і сподобалася Іродові.
But when Herod’s birthday came, the daughter of Herodias danced amongst them and pleased Herod.
7 За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить.
Therefore he promised with an oath to give her whatever she should ask.
8 Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя».
She, being prompted by her mother, said, “Give me here on a platter the head of Yochanan the Immerser.”
9 Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання.
The king was grieved, but for the sake of his oaths and of those who sat at the table with him, he commanded it to be given,
10 Він надіслав [людей] до в’язниці відрубати Іванові голову.
and he sent and beheaded Yochanan in the prison.
11 Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері.
His head was brought on a platter and given to the young lady; and she brought it to her mother.
12 Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
His disciples came, took the body, and buried it. Then they went and told Yeshua.
13 Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним.
Now when Yeshua heard this, he withdrew from there in a boat to a deserted place apart. When the multitudes heard it, they followed him on foot from the cities.
14 Вийшовши на берег, [Ісус] побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
Yeshua went out, and he saw a great multitude. He had compassion on them and healed their sick.
15 Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
When evening had come, his disciples came to him, saying, “This place is deserted, and the hour is already late. Send the multitudes away, that they may go into the villages, and buy themselves food.”
16 Ісус же сказав їм: ―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
But Yeshua said to them, “They don’t need to go away. You give them something to eat.”
17 Вони відповіли Йому: ―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини.
They told him, “We only have here five loaves and two fish.”
18 Він сказав: ―Принесіть їх Мені!
He said, “Bring them here to me.”
19 [Ісус] наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні [роздали] людям.
He commanded the multitudes to sit down on the grass; and he took the five loaves and the two fish, and looking up to heaven, he blessed, broke and gave the loaves to the disciples; and the disciples gave to the multitudes.
20 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків.
They all ate and were filled. They took up twelve baskets full of that which remained left over from the broken pieces.
21 Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
Those who ate were about five thousand men, in addition to women and children.
22 Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей.
Immediately Yeshua made the disciples get into the boat and go ahead of him to the other side, while he sent the multitudes away.
23 А відпустивши людей, [Ісус] зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один.
After he had sent the multitudes away, he went up into the mountain by himself to pray. When evening had come, he was there alone.
24 Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
But the boat was now in the middle of the sea, distressed by the waves, for the wind was contrary.
25 О четвертій сторожі ночі[Ісус] пішов до Своїх учнів, ідучи по воді.
In the fourth watch of the night, Yeshua came to them, walking on the sea.
26 Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
When the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, “It’s a ghost!” and they cried out for fear.
27 Але Ісус тієї ж миті заговорив до них: ―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!
But immediately Yeshua spoke to them, saying, “Cheer up! It is I! Don’t be afraid.”
28 Тоді Петро сказав у відповідь: ―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді!
Peter answered him and said, “Lord, if it is you, command me to come to you on the waters.”
29 [Ісус] сказав: ―Іди! І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса.
He said, “Come!” Peter stepped down from the boat and walked on the waters to come to Yeshua.
30 Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав: ―Господи, спаси мене!
But when he saw that the wind was strong, he was afraid, and beginning to sink, he cried out, saying, “Lord, save me!”
31 Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив: ―Маловіре, чому ти засумнівався?
Immediately Yeshua stretched out his hand, took hold of him, and said to him, “You of little faith, why did you doubt?”
32 Коли вони сіли в човен, вітер стих.
When they got up into the boat, the wind ceased.
33 Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
Those who were in the boat came and worshipped him, saying, “You are truly the Son of God!”
34 Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі.
When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret.
35 Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих
When the people of that place recognised him, they sent into all that surrounding region and brought to him all who were sick;
36 і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.
and they begged him that they might just touch the fringe of his garment. As many as touched it were made whole.
