Від Матвія 11
1 Коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох Своїх учнів, то пішов звідти навчати та проповідувати в їхніх містах.
Leleꞌ Yesus helu-fuli basa neu ana mana tungga ka sanahulu rua nara, boe ma Ana neu ndule kambo-kamboꞌ sia nusaꞌ naa, de nanori atahori ma nafadꞌe Lamatualain Hara-lii Malaolen.
2 Іван, почувши у в’язниці про діла Христові, надіслав своїх учнів
Leleꞌ naa, Yohanis sia bui rala ena. Leleꞌ ana rena basa saa fo Yesus taoꞌ ra, ma ana denu ana mana tungga nara reu ratane Yesus rae,
3 спитати Його: ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
“Lamatualain helu-fuli memaꞌ eniꞌ a lele uluꞌ a nae, Eni nae haitua Kristus nema fo fee masodꞌaꞌ neu hita atahori Yahudi. Amaꞌ ia, Kristus, do? Do, hai musi mihani atahori laen fai? Boe ma reu ratane Yesus.
4 Ісус у відповідь сказав: ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачите й чуєте:
Rena taꞌo naa, ma Yesus nataa nae, “Hei rena ma mita no ao mara ena. De baliꞌ, fo mifadꞌe Aꞌa Yohanis mae, basaꞌ e dadꞌi onaꞌ saa fo Lamatualain mana ola-olan Yesaya suraꞌ hela ena, nae.
5 сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.
Atahori pokeꞌ, nita baliꞌ. Atahori mamaluꞌuꞌ, fela fo laoꞌ. Atahori mamahedꞌi kusta, meu neuꞌ ena. Atahori mbakeꞌ, rena baliꞌ boe. Atahori mates, nasodꞌa baliꞌ Atahori mana tudꞌa-loloeꞌ ra, rena Hara-lii Maloleꞌ.
6 І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
Dadꞌi taꞌo ia: mii mifadꞌe aꞌa Yohanis, mae ana onton mete ma ana namahere nakandoo neu Au. Huu dei fo Lamatualain fee papala-babꞌanggiꞌ neu atahori mana namahere tebꞌe-tebꞌeꞌ neu Au!”
7 Коли ж вони пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?
Leleꞌ Yohanis ana mana tungga nara baliꞌ, boe ma Yesus olaꞌ no atahori hetar soꞌal Yohanis nae, “Leleꞌ hei mii sangga Yohanis sia mamana maꞌafuniꞌ naa, hei duꞌa mae mindaa mo atahori mataꞌ onaꞌ bee? Neꞌo hei nda mindaa mo atahori mana male-maleꞌ, onaꞌ oo mana uli-faeꞌ tungga anin sa to?
8 На кого ви виходили дивитись? На людину в м’якій одежі? Але ті, що носять м’які одежі, знаходяться в царських палацах.
Ma neꞌo hei nda mita atahori mana pake bua-baꞌu mafelit sa, huu atahori mataꞌ naa leo siaꞌ a maneꞌ umen!
9 То на кого ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка.
Dadꞌi hei mita atahori mataꞌ bee sia naa? Hei duꞌa na hei mii sangga Lamatualain mana ola-ola nara? Tebꞌe! Te eni, mana ola-ola manaseliꞌ nenenefadꞌe memaꞌ ena.
10 Він той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“.
Huu Lamatualain Susura Meumaren sura memaꞌ soꞌal Yohanis nae, ‘Rena! Au denu atahori ngga, fo neu soi dalaꞌ fee neu Nggo.’
11 Істинно кажу вам: серед народжених жінками ще не було більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший за нього.
Rena malolole, o! Sia raefafoꞌ ia, nda hambu atahori esa, manaseliꞌ lenaꞌ Yohanis sa. Te mia basa atahori mana nataa Lamatualain onaꞌ Maneꞌ, atahori mana maꞌabꞌuit a manaseliꞌ lenaꞌ Yohanis ena.
12 Від днів Івана Хрестителя й донині Царство Небесне здобувається силою, і хто докладає зусиль, той здобуває його.
Eniꞌ a mia Yohanis soꞌu ue-tataos na losa ia nema, atahori hetar dadꞌi Lamatualain atahorin ena. Te ruma duꞌa sala, de ratati fo raꞌasusuuꞌ atahori masoꞌ dadꞌi Lamatualain atahorin. Ma ruma ratati labꞌan Lamatualain atahorin boe.
13 Адже всі Пророки та Закон пророкували до Івана.
Losa Yohanis Mana Saraniꞌ a neneman, hita atahori Yahudi biasa tasodꞌa tungga baꞌi Musa no Lamatualain mana ola-olan hohoro-lalanen.
14 І якщо хочете знати, він – Ілля, який має прийти.
Dadꞌi mimihere neuꞌ a Au leo! Yohanis naa, naeni Elia fo Lamatualain mana ola-olan nafadꞌe memaꞌ neneman ena.
15 Хто має вуха, нехай слухає!
Dadꞌi mana nau nahine musi rena malolole, o!
16 Із ким же Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, котрі сидять на базарі та, звертаючись до інших,
Au ae fee nekendandaaꞌ fo ama bubꞌuluꞌ, atahori aleꞌ ia ra, atahori mataꞌ saa. Huu sira, onaꞌ ana dikiꞌ mana nggua-nggua sia pasar. Ara akaꞌ eki-randu ro nonoon nara rae,
17 кажуть: „Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали. Ми співали вам жалібні пісні, а ви не ридали“.
‘Woi! hai fuu mindaa sulin, te hei nda lendo mimihoꞌo sa. Ma hai sodꞌa sosodꞌa sususaꞌ, te hei nda nggae sa.’
18 Прийшов Іван, який не їсть і не п’є, а вони кажуть: „Має демона!“
Hei ia onaꞌ ana dikiꞌ ra mana nda ramedꞌa rae dai ena sa. Leleꞌ Yohanis nema, ana hiiꞌ a puasa, ma nda ninu anggor sa. Te atahori cap e rae, ‘Nitu taoꞌ!’
19 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“. Однак мудрість виправдана її власними ділами».
Te Au aleꞌ ia, Au, Atahori Tebe-tebꞌe, uma ena. Au nda puasa sa, ma Au inu anggor. Te atahori cap Au rae, ‘Eni, memaꞌ atahori mana bare-naꞌo! Mamafun seli boe! Ana neu naꞌabꞌue no mana edꞌa bea ra! Partei sa no atahori nda papakeꞌ ra sa! Nda nahine aon sa ena! Te ama mete neuꞌ ena e, Au oꞌola ngga ia, e! Lamatuaꞌ mahinen nenenitaꞌ sia atahori nara masodꞌa nara.”
20 Тоді [Ісус] почав докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, бо вони не покаялись:
Basa ma, Lamatuaꞌ Yesus ai atahori mana leo sia kamboꞌ hira. Ana tao manadadꞌiꞌ hetar lenaꞌ sia naa ena, te ara nda nau lao hela sala-kilu nara fo tungga baliꞌ Lamatuaꞌ dala masodꞌa ndoo-tetun sa.
21 «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися в мішковині та попелі.
Yesus ai se nae, “Hei atahori Korasin ma atahori Betsaida ra! Besa-bꞌesa e! Dei fo ama hambu sosoeꞌ! Au tao manadadꞌiꞌ mataꞌ-mataꞌ sia mata mara ena, te ama nda nau mimihere Lamatualain sa. Te hei ia ra, atahori Yahudi, fo mana mitaa mae hei mihine Lamatuaꞌ. Te onaꞌ saa-saa manadadꞌiꞌ fo Au tao sia kambo mara, dadꞌi naꞌahuluꞌ sia nusa deꞌulakaꞌ onaꞌ kota Tirus no kota Sidꞌon dei na, neꞌo doo basa ia ena atahori sia naa ra doaꞌ memaꞌ, ma lao hela sala-kilu nara fo tungga Lamatuaꞌ. Ma neꞌo ara pake bua-baꞌu sususaꞌ ena, ma tao afu sia langga nara fo dadꞌi tatandaꞌ oi, sira fale rala nara mia sala-kilu nara. Tao-tao te atahori Tirus ro atahori Sidꞌon ia, nda atahori Yahudi mana rataa rae, sira rahine Lamatuaꞌ.
22 Проте кажу вам: Тиру та Сидону легше буде в день суду, ніж вам.
Tebꞌe! Dei fo hei mete neuꞌ ena! Mete ma Lamatuaꞌ naꞌetuꞌ basa atahori dedꞌeat nara, na, atahori Tirus ro atahori Sidꞌon ra huku-dokiꞌ nara nggafat lenaꞌ hei huku-doki mara.
23 І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! Коли б у Содомі сталися чудеса, які сталися в тебе, він залишився б донині. (Hadēs g86)
Hei atahori Kapernaum! Besa-bꞌesa, e! Ama afiꞌ duꞌa mae, dei fo Lamatuaꞌ soꞌu nggi sorga mii. Hokoꞌ o! Dei fo Lamatuaꞌ nggari hendi nggi misiꞌ naraka rala mii! Onaꞌ manadadꞌiꞌ fo Au tao sia kambo mara dadꞌi naꞌahuluꞌ sia nusa deꞌulakaꞌ onaꞌ kota Sodꞌom, neꞌo Lamatualain nda parlu tao nalutu nusa deꞌulakaꞌ naa sa. Te mete ma atahori Sodꞌom ra rita manadadꞌi naa ra, neꞌo ara lao hela deꞌulaka nara ena. (Hadēs g86)
24 Проте кажу вам: землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
Tebꞌe! Dei fo ama mete neuꞌ ena! Mete ma Lamatuaꞌ naꞌetuꞌ basa atahori ra dedꞌeat nara, na, atahori Sodꞌom ra huku-doki nara feꞌe nggafat lenaꞌ hei huku-doki mara!”
25 У той час Ісус промовив у відповідь: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям.
Olaꞌ basa ma, Yesus hule-oꞌe nae, “Amaꞌ! Amaꞌ mana dadꞌi Malangga sia lalai no raefafoꞌ. Au oꞌe makasi nae-nae, huu Amaꞌ tatana mala ndoo-tetuꞌ a mia atahori mana tao ao nara onaꞌ atahori mahineꞌ, ma mana koaoꞌ ra. Te Amaꞌ soi basa dalaꞌ naa ra fee neu atahori ana dikiꞌ ra, ma atahori mana maloe-madꞌae rala nara.
26 Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
Tebꞌe, Amaꞌ! Huu naa mana tao Amaꞌ ralan namahoꞌo!”
27 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає Сина, окрім Отця, і ніхто не знає Отця, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити.
Hule-oeꞌ basa onaꞌ naa, ma Yesus nafadꞌe atahori sia naa ra nae, “Rena malolole, o! Au Ama ngga sia sorga fee basa koasa neu Au. Mana nahine Au no malole, naeni akaꞌ Ama ngga. Ma mana nahine Ama ngga no maloleꞌ, naeni akaꞌ Amaꞌ Anan, naeni Au. Ma Au pili atahori laen ra, fo rafadꞌe neu se, naa fo ara rahine E no malole.
28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас.
Basa hei mana bengge tao ues mitaꞌ mamate mara, ima tungga Au! Basa hei mana lemba-misaa beraꞌ, ima misiꞌ Au ia! Ima hahae ao mara.
29 Візьміть на себе Моє ярмо й навчіться від Мене, бо Я лагідний та покірний серцем, і знайдете спокій вашим душам.
Mete ma ama simbo Au nenori ngga fo laoꞌ miꞌibꞌue mo Au, na, hita ia ra onaꞌ sapi mana hohombuꞌ rua lea raꞌabꞌue tali hohombuꞌ sa. Hu Au ia, rala maloleꞌ, ma Au ia, rala maloe-madꞌaeꞌ. Mete ma hei tungga Au, na, ama dadꞌi maꞌadꞌere baliꞌ.
30 Бо ярмо Моє добре і тягар Мій легкий».
Huu Au nenori ngga naa, nda susa sa. ma Au parenda ngga, nda namabꞌera sa.”
