Від Марка 14
1 Через два дні була Пасха та свято Опрісноків. Первосвященники та книжники шукали, як би підступом схопити та вбити Ісуса.
Misong loihhaih poih hoi taeh thuh ai ih takaw poih to sak hanah, ni hnetto khue ni angaih boeh: kalen koek qaima hoi ca tarik kaminawk loe anih to zoek moe, naeh pacoengah, anih to kawbangmaw hum thai han, tiah loklam to pakrong o.
2 Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося якогось заворушення в народі».
Toe nihcae mah kaminawk palungphui o moeng tih, tiah poek pongah poih sak nathung loe naeh hmah si, tiah a thuih o.
3 [Ісус] був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. Коли Він сидів за столом, прийшла одна жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим чистим нардовим миром. Вона розбила алебастровий глечик і вилила миро на голову Ісуса.
Bethani avang ih ngansae man Simon im ah, anih buh caak han anghnut naah, atho kanaa parai spitenard hoiah sak ih hmuihoih Alabaster tabu kasin nongpata maeto angzoh; to pacoengah nongpata mah hmuihoih tabu to pakhoih moe, Jesu ih lu ah bawh pae.
4 Однак деякі з обуренням [говорили] між собою: ―Навіщо така трата мира?
Nihcae thung ih thoemto kaminawk loe palungphui o moe, Tih han ih maw hmuihoih tui to hae tiah a kraih halat? tiah a thuih o.
5 Це миро можна було продати більше, ніж за триста динаріїв, та роздати бідним. І докоряли їй.
Phoisa cumvai thumto pong kapop ah zawh moe, amtang kaminawk paek nahaeloe hoih han to mah, tiah a thuih o. Nihcae mah to nongpata to laisaep o thuih.
6 Але Ісус сказав: ―Залишіть її, чому ви докоряєте їй? Вона зробила добре діло для Мене.
Jesu mahnongpata loe angmah hmawk ah om nasoe; tih hanah na tavet o khing loe? Anih loe ka nuiah kahoih hmuen ni a sak boeh.
7 Бідних ви завжди маєте з собоюі, коли схочете, можете їм допомогти, а Мене не завжди матимете.
Kamtang kaminawk loe nangcae hoi nawnto oh o poe, na koeh o naah nihcae han kahoih hmuen to na sak o thaih: toe kai loe nangcae hoi nawnto ka om poe mak ai.
8 Вона зробила, що змогла. Помазала миром Моє тіло, щоб приготувати до поховання.
Nongpata mah loe sak thaih thung a sak boeh: anih loe ka takpum aphum han ih ni hmuihoih tui hoiah bawh coek boeh.
9 Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
Loktang kang thuih o, Long pum ah kahoih tamthanglok thuih o kruek, nongpata mah sak ih hae hmuen doeh anih pahnet han ai ah thui o tih.
10 Юда Іскаріот, один із дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати їм Ісуса.
To naah kami hatlai hnetto thungah maeto ah kaom, Juda Iskariot loe anih naehsak hanah, kalen koek qaima khaeah caeh.
11 Почувши про це, вони зраділи та обіцяли дати Йому грошей. І [відтоді] він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
Anih ih lok nihcae mah thaih o naah, paroeai oep o moe, phoisa paek hanah lok a suek o. Anih loe Jesu naeh thai hanah atue karaem to pakrong.
12 У перший день свята Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми пішли та приготували Тобі спожити Пасху?
Taeh thuh ai ih takaw caakhaih poih hmaloe koek, loihaih tuucaa a boh o naah, a hnukbang kaminawk mah anih khaeah, Misong loihaih buh na caak hanah naa ah maw ka caeh o moe, poih saksak han na koeh? tiah a naa o.
13 Він надіслав двох учнів і сказав їм: ―Ідіть у місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним.
Anih mah a hnukbang hnik to patoeh moe, nihnik khaeah, Vangpui thungah caeh hoih loe, to ah tui tabu kasin tui doh kami maeto na hnu hoi tih: anih hnukah bang hoih.
14 Куди він увійде, скажіть господареві дому: «Учитель питає: „Де Моя кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
Anih imthung ah akun naah, im tawnkung khaeah, Patukkung mah, a hnukbang kaminawk hoi nawnto misong loihaih poih sak hanah angvin toemhaih im naa ah maw oh? tiah ang duengsak, tiah a naa hoih.
15 І він покаже вам нагорі велику прибрану й готову кімнату – там і приготуйте для нас.
To naah anih mah patoh han sakcoek ih, kalen parai im ranui asom to na patuek tih: to ah buhcaakhaih poih to sah oh, tiah a naa.
16 Учні пішли й, прийшовши в місто, знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
A hnukbang kami hnik vangpui thungah a caeh hoi naah, anih mah thuih ih lok baktih toengah kaom hmuen to a hnuk hoi: to ahmuen ah buhcaakhaih poih to a sak o.
17 Коли настав вечір, Він прийшов разом із дванадцятьма.
Anih loe duembang ah a hnukbang hatlai hnettonawk hoi nawnto angzoh.
18 А як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: один із вас, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.
Nihcae anghnut o moe, buh caak o naah, Jesu mah, Loktang kang thuih o, kai hoi buh nawnto kacaa, nangcae thung ih kami maeto mah, kai angphat taak tih, tiah a naa.
19 Вони засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я?
To naah nihcae loe palungset o, anih khaeah maeto mah kai maw? Kalah maeto mah kai maw? tiah a naa o.
20 Він сказав їм: ―Один із дванадцятьох, той, хто вмочає [хліб] разом зі Мною в миску.
Anih mah nihcae khaeah, Anih loe hatlai hnetto thungah kai hoi buh nawnto tapawh kami maeto ah oh.
21 Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
Kami Capa loe angmah kawng tarik ih baktih toengah caeh tih: toe kami Capa angphat taak kami loe khosak bing! To kami loe tapen ai nahaeloe hoi kue tih, tiah a naa.
22 Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, благословив його, розламав та дав їм, кажучи: «Візьміть, це є тіло Моє».
Buh caak o nathuem ah, Jesu mah takaw to lak moe, tahamhoihaih paek pacoengah, a aeh, nihcae hanah a paek, la oh loe, caa oh: hae loe ka takpum ni, tiah a naa.
23 Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, і пили з неї всі.
To pacoengah boengloeng to a lak moe, oephaih lawkthuih pacoengah, nihcae khaeah a paek: nihcae mah naek o boih.
24 Він сказав їм: «Це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох.
Nihcae khaeah, Hae loe paroeai kaminawk hanah kalong, kangtha lokkamhaih ka thii ah oh.
25 Істинно кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому».
Loktang kang thuih o, To na niah Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae thungah kangtha ka nae ai karoek to, misurtui ka nae mak ai boeh, tiah a naa.
26 І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
Nihcae laasak o pacoengah, Olive mae ah caeh o.
27 Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь [від Мене], бо написано: «Уражу пастиря – і вівці розсіються».
Jesu mah nihcae khaeah, Tuutoep kami to ka boh han, tuunawk loe anghaeh o phang tih, tiah tarik ih baktih toengah, Kai pongah vaiduem palung na boeng o boih tih.
28 Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
Toe kang thawk pacoengah, Nangcae hmaa ah Kalili ah ka caeh han, tiah a naa.
29 Петро сказав Йому: ―Навіть якщо всі зречуться, я – ніколи.
Piter mah anih khaeah, Minawk palung boeng o boih cadoeh, kai loe palung ka boeng mak ai, tiah a naa.
30 Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене.
Jesu mah, Loktang kang thuih o, Vaihniah, vaiduem roe ah, aa vai hnetto khong ai naah, kai vai thumto nang phat taak tih, tiah a naa.
31 Але Петро ще сильніше наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі сказали так само.
Toe Piter mah kanung aep ah, Nang hoi nawnto duek han om cadoeh, nang to kang phat taak mak ai, tiah a naa. Nihcae boih mah doeh to tiah a naa o.
32 Потім вони прийшли до місця, яке називається Гефсиманія, і [Ісус] сказав Своїм учням: ―Посидьте тут, поки Я помолюся.
To pacoengah nihcae loe Gethsemane, tiah ahmin kaom ahmuen ah caeh o: to naah anih mah a hnukbang kaminawk Khaeah, Lawk ka thuih nathung, haeah anghnu oh, tiah a naa.
33 Він узяв з Собою Петра, Якова та Івана й почав сумувати та тривожитись.
Piter, Jakob hoi Johan to angmah khaeah a hoih, angmah loe dawnraihaih, tasoeh takuenhaih hoiah oh;
34 Він сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте.
nihcae khaeah, Ka hinghaih pakhra loe duek han khoek to palungset: haeah om oh loe, na zing oh, tiah a naa.
35 І, відійшовши трохи далі, упав на землю та молився, щоб, якщо можливо, ця година обминула Його.
Anih loe ahmuen kangthla kue ah caeh moe, angcoeng thai nahaeloe, atue mah Anih to laem taak hanah, long ah cangkrawn hoiah lawk a thuih.
36 Він казав: «Авва! Отче! Для Тебе все можливо! Нехай ця чаша обмине Мене. Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
Anih mah, Abba, Pa, nang hanah hmuennawk boih angcoeng thaih; hae boengloeng hae kai khae hoiah takhoe ving ah: toe ka koehhaih baktih na ai ah, na koehhaih baktiah om nasoe, tiah lawk a thuih.
37 Повернувшись, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Симоне, ти спиш? Чи не міг ти однієї години пильнувати?
Anih angzoh naah, ka-iip nihcae to a hnuk, Piter khaeah, Simon, na iih maw? Atue maeto thung mataeng doeh na hak thai ai maw?
38 Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу! Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
Lawkthuihaih hoiah hak oh, to tih ai nahaeloe pacuekhaih thungah na kun o moeng tih, pakhra mah loe koeh, toe takpum loe thazok, tiah a naa.
39 І знов відійшов та молився, кажучи ті ж слова.
To pacoengah a caeh let moe, to tiah lawk a thuih let bae.
40 Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. Вони не знали, що відповісти Йому.
Anih angzoh naah, ka-iip nihcae to a hnuk let, (nihcae loe iih kangmue khang o ai), anih ih lok pathim han mataeng doeh koeh o ai.
41 Коли прийшов утретє, сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить, ось прийшла година, і Син Людський віддається в руки грішників.
Anih vai thumto angzoh naah loe, nihcae khaeah, nang song o moe, vaihi khoek to na iih o vop maw? Khawt boeh, atue mah phak boeh; khenah, Kami Capa loe kazae kaminawk ban ah paek boeh.
42 Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
Angthawk oh, caeh o si boeh; khenah, kai angphat taak kami loe phak tom boeh, tiah a naa.
43 І відразу, коли Він ще говорив, підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним натовп із мечами та киями – від первосвященників, книжників та старійшин.
Anih lawkthuih li naah, akra ai ah kami hatlai hnetto thung ih maeto ah kaom Judah loe, kalen koek qaima, ca tarik kaminawk hoi kacoehtanawk mah patoeh ih sumsen hoi thingboeng sin pop parai kaminawk to angzoh haih.
44 Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його й візьміть під варту!»
Anih angphat taak kami mah nihcae hanah angmathaih a sak pae, Ka mok ih kami loe anih boeh ni; naeh oh loe, kahoih ah caeh o haih ah, tiah a naa.
45 Наблизившись, він відразу підійшов до Ісуса й сказав: «Равві!» – і поцілував Його.
Jesu angzoh naah, Judah loe anih khaeah caeh phrat moe, Rabbi, Rabbi, tiah kawk pacoengah, anih to a mok.
46 Тоді вони наклали на Нього руки та заарештували Його.
To pacoengah nihcae angzoh o, anih to naeh o moe, a caeh o haih.
47 Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
Nihcae taengah angdoe kami maeto loe angmah ih sumsen to aphongh moe, kalen koek qaima tamna ih naa to takroek pae pat.
48 Потім Ісус звернувся до них: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене.
Jesu mah nihcae khaeah, Kamqu naeh baktiah, kai naeh han ih maw sumsen hoi thingboeng hoiah nang zoh o?
49 Щодня Я був із вами, навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. Але це сталося, щоб збулося Писання».
Ni thokkruek nangcae hoi nawnto ka oh moe, tempul thungah ka patuk naah mataeng doeh nang naeh o ai bae: toe cabu thung ih loknawk loe akoep han oh, tiah a naa.
50 І всі, залишивши Його, втекли.
To naah nihcae mah angphat o taak moe, cawn o taak boih.
51 Один юнак слідував за Ним, обгорнувшись у покривало на голе тіло. Вони схопили його,
Puu laihaw angkhuk thendoeng maeto loe anih hnukah bang; to ih kaminawk mah anih to naeh o:
52 але він, залишивши покривало, утік голий.
toe anih mah puu laihaw to vah sut moe, bangkrai ah nihcae to a cawn taak ving.
53 Ісуса повели до первосвященника, де зібралися всі первосвященники, книжники та старійшини.
Jesu to kalen koek qaima khaeah hoih o: kalen koek qaima, katoehtanawk hoi ca tarik kaminawk boih nawnto amkhueng o.
54 Петро ж ішов за Ісусом на відстані аж у двір первосвященника, сів разом зі слугами та грівся біля вогню.
Piter loe kalen koek qaima im khongkha thung khoek to, ahmuen kangthla hoiah anih hnukah bang.
55 Первосвященники й весь Синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб вбити Його, але не знаходили.
Kalen koek qaima hoi rangpui toksah kaminawk boih mah Jesu hum hanah hnukung to pakrong o, toe hnu o ai.
56 Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але їхні свідчення не збігалися.
Paroeai kaminawk loe anih hnukung amsawn ah oh o, toe nihcae hnukhaih loe maeto hoi maeto anghmong ai.
57 Деякі піднялися та неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
Thoemto kaminawk loe angthawk o moe, anih hnukung amsawn ah oh o,
58 ―Ми чули, як Він казав: «Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні Я збудую інший, нерукотворний».
ban hoi sak ih hae tempul hae ka phraek moe, ban hoi sak ai ih tempul kalah to ni thumto thungah ka sak han, tiah anih mah thuih ih lok to ka thaih, tiah a thuih o.
59 Але і в цьому їхнє свідчення не підтвердилося.
Toe nihcae hnukung ah ohhaih loe maeto hoi maeto anghmong ai.
60 Тоді первосвященник, піднявшись, став на середину й запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
Kalen koek qaihma loe rangpui hma ah angdoet moe, Jesu to lok a dueng, Tih lok doeh nang pathim mak ai maw? Hae kaminawk mah timaw ang net o? tiah a naa.
61 Але Він мовчав і нічого не відповідав. Первосвященник запитав Його знову: ―Ти – Христос, Син Благословенного?
Toe anih mah tih lok doeh pathim pae ai, angam taak duem. Kalen koek qaima mah anih khaeah, Nang loe Tahamhoih Capa, Kri maw? tiah a dueng let bae.
62 Ісус відповів: ―Я є. І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
Jesu mah, Ue: Van ih tamai nuiah angzo, thacakhaih hoi bantang bangah anghnu, Kami Capa to na hnu o tih, tiah a naa.
63 Тоді первосвященник роздер свій одяг та сказав: ―Навіщо нам потрібні свідки?
To naah kalen koek qaima mah angmah ih kahni to asih moe, Aicae mah kalah hnukung timaw angaihaih oh vop?
64 Ви чули богохульство! Що скажете? І всі вони вирішили, що Він заслуговує на смерть.
Sithaw kasae thuihaih lok na thaih o boeh: kawbangmaw na poek o? tiah a naa. Nihcae boih mah anih to hum hanah lokcaek o.
65 Деякі почали плювати на Нього, закривали Йому обличчя та били кулаками, кажучи: «Пророкуй!» І слуги теж били Його в обличчя.
Thoemto kaminawk mah anih to tamtui hoiah pathoih o, mikhmai khuk pae o khoep moe, thong o, anih khaeah, thui ah, tiah a naa o: tamnanawk mah doeh anih to tabaeng o.
66 У той час Петро був внизу, у дворі; туди підійшла й одна зі служниць первосвященника.
Piter im khongkha tlim ah oh naah, kalen koek qaima ih tamna nongpata maeto angzoh:
67 Коли вона побачила Петра, який грівся біля вогню, придивилася до нього й сказала: ―І ти був з Ісусом із Назарета.
hmai kangaw Piter to anih mah hnuk naah, nongpata mah anih to khet moe, Nang doeh Nazareth Jesu hoi nawnto kaom kami na ai maw? tiah a naa.
68 Але Петро заперечив кажучи: ―Я не знаю й не розумію, про що ти говориш. Він вийшов геть на переддвер’я. І тоді заспівав півень.
Toe anih mah angphat taak, Na thuih ih lok to ka panoek ai, ka thaih kop ai, tiah a naa. To pacoengah im hmabang ah a caeh; to naah aa to khong.
69 Служниця знов побачила його й почала казати всім присутнім: ―Цей чоловік – один із них!
Tamna nongpata maeto mah anih to hnuk let bae, a taengah angdoe kaminawk khaeah, Hae kami loe nihcae thung ih kami maeto ah oh, tiah a naa.
70 Але він знову заперечив цьому. Трохи пізніше ті, що були присутні там, сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо ти галілеянин!
To naah anih mah angphat taak let bae. Akra ai ah to ah angdoe kaminawk mah Piter khaeah, tangtang ni nang loe nihcae thung ih kami maeto ah ni na oh: nang loe Kalili kami maeto ah na oh, tito na paeh ih lok pongah amnoek boeh, tiah naa o.
71 Але він почав клястися та присягати кажучи: ―Не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!
Toe anih mah kasae lokkamhaih hoiah na thuih ih hae Kami loe ka panoek ai, tiah a naa.
72 І одразу заспівав півень удруге. Тоді Петро згадав слова Ісуса: «Перед тим, як двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, згадавши, він гірко заплакав.
To naah vai hnetto haih aa to khong. To naah Piter mah Jesu mah anih khaeah, aa vai hnetto khong ai naah vai thumto kai nang phat taak tih, tiah thuih pae ih lok to poek vawk. To lok to a poek naah palungset moe, a qah.
