Від Луки 5
1 Одного разу, коли [Ісус] знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,
And when the people were pressing on Him to hear the word of God, as He stood by the lake of Gennesareth, seeing two vessels at the edge of the lake,
2 Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.
(but the fishermen were gone out of them, and were washing their nets: )
3 [Ісус] увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.
He went into one of them, which was Simon's, and desired him to put off a little way from the shore: and He sat down and taught the multitudes from the ship.
4 Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові: ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.
And when He had done speaking, He said to Simon, Put out into the deep, and let down your nets for a draught.
5 Симон сказав у відповідь: ―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.
And Simon answered and said unto Him, Master, we have been toiling all the night, and have caught nothing; however at thy word I will cast the net.
6 Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.
And when they had done this, they inclosed a multitude of fishes; and their net was breaking.
7 Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.
And they beckoned to their partners that were in the other ship, to come and help them; and they came, and filled both the ships, so that they were even sinking: and when Simon Peter saw it,
8 Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив: ―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!
he fell at the knees of Jesus, saying, Lord, depart from me, for I am a sinful man;
9 Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,
for he was astonished, and all that were with him, at the draught of fishes which they had taken;
10 а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона. І промовив Ісус до Симона: ―Не бійся, віднині будеш ловити людей.
as were also James and John, the sons of Zebedee, who were partners with Simon. And Jesus said to Simon, Be not afraid, from henceforth thou shalt be a captor of men.
11 Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.
And when they had brought their ships to land, they left all and followed Him.
12 Коли [Ісус] перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
And when He was in one of the cities of that country, behold a man full of leprosy: who seeing Jesus, fell prostrate to Him, and besought Him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst cleanse me.
13 [Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить проказа залишила його.
And Jesus stretched out his hand and touched him, saying, I will; be thou cleansed: and immediately the leprosy departed from him.
14 [Ісус] наказав йому: ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.
And He charged him to tell no one: but go, said He, and shew thyself to the priest, and offer for thy cleansing according as Moses commanded, for a testimony unto them.
15 Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.
But the fame of Him spread more and more, and great multitudes came together to hear, and to be healed by Him of their infirmities.
16 Він же відходив у пустелю та молився там.
But He frequently retired into solitary places, and prayed.
17 Одного дня, коли [Ісус] навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,
And one day, as He was teaching, there were pharisees and doctors of the law sitting by, who were come out of every town of Galilee, and Judea, and from Jerusalem; and the power of the Lord was present to heal the people:
18 І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.
and behold, some men bringing on a couch a man that was paralytic; and they endeavoured to bring him in, and lay him before Him:
19 Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.
but when they could not find what way to bring him in because of the croud, they went up on the battlements of the house, and let him down from the roof with his couch, into the midst before Jesus,
20 Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»
who seeing their faith said unto him, Man, thy sins are forgiven thee.
21 Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»
And the scribes and pharisees began to cavil, saying, Who is this that talketh blasphemies? Who can forgive sins but God?
22 Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?
but Jesus knowing their thoughts, answered and said unto them, What are ye disputing in your hearts?
23 Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“чи „Встань і ходи!“?
Which is easier, to say, Thy sins are forgiven thee, or to say, Rise up and walk?
24 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»
but that ye may know, that the Son of man hath power even on earth to forgive sins, (He spake to the paralytic) I say unto thee, Arise, and take up thy couch, and go to thine house.
25 Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.
And immediately he rose up before them, took up the bed on which he lay, and went away to his house, glorifying God.
26 Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»
And they were all amazed and glorified God, and were filled with awe, saying, we have seen wonderful things to-day.
27 Після цього [Ісус] вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»
After these things He went out and saw a publican named Levi, sitting at the custom-house, and said to him, Follow me:
28 Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.
and he left all, rose up, and followed Him.
29 І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.
And Levi made Him a great feast in his own house: and there was a great number of publicans, and others at table with them.
30 А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням: ―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками?
And their scribes and pharisees murmured at his disciples, saying, Why do ye eat and drink with publicans and sinners?
31 Ісус же відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
And Jesus answered and said unto them, They that are in health have no need of a physician, but they that are sick: I am not come to call the righteous,
32 Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
but sinners to repentance.
33 Тоді вони сказали Йому: ―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють!
And they said unto Him, Why do the disciples of John frequently fast and pray, and likewise those of the pharisees; but thine eat and drink?
34 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними?
And He said unto them, Can ye make those of the bride-chamber fast, while the bridegroom is with them?
35 Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.
but the days will come, when the bridegroom shall be taken from them, then they will fast.
36 Він розповів їм притчу: ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової.
Then He spake a parable to them, That no one putteth a piece of new cloth upon an old garment: otherwise, the new maketh a rent, and doth not match the old:
37 Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.
nor doth any one put new wine in to old vessels; otherwise, the new wine will burst the casks, and be spilled, and the vessels will be destroyed:
38 Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.
but new wine must be put into new vessels, and then both are saved.
39 І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»
And no one that has been drinking old wine, immediately desireth new; for he saith, the old is better.
