Від Луки 5
1 Одного разу, коли [Ісус] знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,
On one occasion the crowd was pressing on Him and listening to God's Message, while He was standing by the Lake of Gennesaret.
2 Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.
He, however, saw two fishing-boats drawn up on the beach (for the men had gone away from them and were washing the nets),
3 [Ісус] увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.
and going on board one of them, which was Simon's He asked him to push out a little from land. Then He sat down and taught the crowd of people from the boat.
4 Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові: ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.
When He had finished speaking, He said to Simon, "Push out into deep water, and let down your nets for a haul."
5 Симон сказав у відповідь: ―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.
"Rabbi," replied Peter, "all night long we have worked hard and caught nothing; but at your command I will let down the nets."
6 Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.
This they did, and enclosed a vast number of fish; and their nets began to break.
7 Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.
So they signalled to their partners in the other boat to come and help them; they came, and they filled both the boats so that they almost sank.
8 Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив: ―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!
When Simon Peter saw this, he fell down at the knees of Jesus, and exclaimed, "Master, leave my boat, for I am a sinful man."
9 Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,
(For he was astonished and terrified--he and all his companions--at the haul of fish which they had taken;
10 а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона. І промовив Ісус до Симона: ―Не бійся, віднині будеш ловити людей.
and so were Simon's partners James and John, the sons of Zabdi.) But Jesus replied to Simon, "Fear not: from this time you shall be a catcher of men."
11 Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.
Then, after bringing their boats to land, they left everything and followed Him.
12 Коли [Ісус] перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
On another occasion, when He was in one of the towns, there was a man there covered with leprosy, who, seeing Jesus, threw himself at His feet and implored Him, saying, "Sir, if only you are willing, you are able to make me clean."
13 [Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить проказа залишила його.
Reaching out His hand and touching him, Jesus said, "I am willing; be cleansed!" And instantly the leprosy left him.
14 [Ісус] наказав йому: ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.
He ordered him to tell no one. "But go," He said, "show yourself to the Priest, and make the offering for your purification which Moses appointed, as evidence for them."
15 Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.
But all the more the report about Him spread abroad, and great multitudes crowded to hear Him and to be cured of their diseases;
16 Він же відходив у пустелю та молився там.
but Jesus Himself constantly withdrew into the Desert and there prayed.
17 Одного дня, коли [Ісус] навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,
One day He was teaching, and there were Pharisees and teachers of the Law sitting there who had come from every village in Galilee and Judaea and from Jerusalem. And the power of the Lord was present for Him to cure people.
18 І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.
And a party of men came carrying a palsied man on a bed, and they endeavoured to bring him in and lay him before Jesus.
19 Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.
But when they could find no way of doing so because of the crowd, they went up on the roof and let him down through the tiling--bed and all--into the midst, in front of Jesus.
20 Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»
He saw their faith and said to him, "Friend, your sins are forgiven."
21 Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»
Then the Scribes and Pharisees began to cavil, asking, "Who is this, uttering blasphemies? Who but God alone can forgive sins?"
22 Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?
Well aware of their reasonings, Jesus answered their questions by asking in turn, "What is this that you are debating in your hearts?
23 Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“чи „Встань і ходи!“?
Which is easier? --to say, 'Your sins are forgiven,' or to say, 'Rise and walk'?
24 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»
But to prove to you that the Son of Man has authority on earth to forgive sins" --Turning to the paralytic He said, "I bid you, Rise, take up your bed, and go home."
25 Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.
Instantly he stood up in their presence, took up the mattress on which he had been lying, and went away to his home, giving glory to God.
26 Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»
Amazement seized them all. "Glory to God!" was the abiding feeling. Yet fear flashed through their minds and they said, "We have seen strange things to-day."
27 Після цього [Ісус] вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»
After this He went out and noticed a tax-gatherer, Levi by name, sitting at the Toll office; and He said to him, "Follow me."
28 Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.
He rose, left everything, and followed Him.
29 І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.
Levi also gave a great entertainment at his house in honour of Jesus, and there was a large party of tax-gatherers and others at table with them.
30 А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням: ―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками?
This led the Pharisees and Scribes of their party to expostulate with His disciples and ask, "Why are you eating and drinking with these tax-gatherers and notorious sinners?"
31 Ісус же відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
But Jesus replied to them, "It is not men in good health who require a physician, but the sick.
32 Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
I have not come to call the righteous to repentance, but sinners."
33 Тоді вони сказали Йому: ―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють!
Again they said to Him, "John's disciples fast often and pray, as do also those of the pharisees; but yours eat and drink."
34 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними?
"Can you compel the bridal party to fast," replied Jesus, "so long as they have the bridegroom among them?
35 Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.
But a time for this will come, when the Bridegroom has been taken away from them: then, at that time, they will fast."
36 Він розповів їм притчу: ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової.
He also spoke in figurative language to them. "No one," He said, "tears a piece from a new garment to mend an old one. Otherwise he would not only spoil the new, but the patch from the new would not match the old.
37 Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.
Nor does any one pour new wine into old wine-skins. Otherwise the new wine would burst the skins, the wine itself would be spilt, and the skins be destroyed.
38 Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.
But new wine must be put into fresh wineskins.
39 І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»
Nor does any one after drinking old wine wish for new; for he says, 'The old is better.'"
