Від Луки 5
1 Одного разу, коли [Ісус] знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,
And it came to pass, that, as the people pressed on him to hear the word of God, he stood by the lake of Gennesaret,
2 Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.
And saw two ships standing by the lake: but the fishermen were gone out of them, and were washing their nets.
3 [Ісус] увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.
And he entered into one of the ships, which was Simon’s, and prayed him that he would thrust out a little from the land. And he sat down, and taught the people out of the ship.
4 Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові: ―Відпливи на глибину, та закиньте сіті для лову.
Now when he had left speaking, he said to Simon, Launch out into the deep, and let down your nets for a draught.
5 Симон сказав у відповідь: ―Наставнику, ми цілу ніч працювали та нічого не впіймали, але за Твоїм словом я закину сіті.
And Simon answering said to him, Master, we have toiled all the night, and have taken nothing: nevertheless at your word I will let down the net.
6 Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.
And when they had this done, they enclosed a great multitude of fishes: and their net broke.
7 Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.
And they beckoned to their partners, which were in the other ship, that they should come and help them. And they came, and filled both the ships, so that they began to sink.
8 Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив: ―Господи, відійди від мене, бо я людина грішна!
When Simon Peter saw it, he fell down at Jesus’ knees, saying, Depart from me; for I am a sinful man, O Lord.
9 Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,
For he was astonished, and all that were with him, at the draught of the fishes which they had taken:
10 а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона. І промовив Ісус до Симона: ―Не бійся, віднині будеш ловити людей.
And so was also James, and John, the sons of Zebedee, which were partners with Simon. And Jesus said to Simon, Fear not; from now on you shall catch men.
11 Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.
And when they had brought their ships to land, they forsook all, and followed him.
12 Коли [Ісус] перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.
And it came to pass, when he was in a certain city, behold a man full of leprosy: who seeing Jesus fell on his face, and sought him, saying, Lord, if you will, you can make me clean.
13 [Ісус] простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить проказа залишила його.
And he put forth his hand, and touched him, saying, I will: be you clean. And immediately the leprosy departed from him.
14 [Ісус] наказав йому: ―Нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.
And he charged him to tell no man: but go, and show yourself to the priest, and offer for your cleansing, according as Moses commanded, for a testimony to them.
15 Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.
But so much the more went there a fame abroad of him: and great multitudes came together to hear, and to be healed by him of their infirmities.
16 Він же відходив у пустелю та молився там.
And he withdrew himself into the wilderness, and prayed.
17 Одного дня, коли [Ісус] навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,
And it came to pass on a certain day, as he was teaching, that there were Pharisees and doctors of the law sitting by, which were come out of every town of Galilee, and Judaea, and Jerusalem: and the power of the Lord was present to heal them.
18 І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.
And, behold, men brought in a bed a man which was taken with a palsy: and they sought means to bring him in, and to lay him before him.
19 Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.
And when they could not find by what way they might bring him in because of the multitude, they went on the housetop, and let him down through the tiling with his couch into the middle before Jesus.
20 Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»
And when he saw their faith, he said to him, Man, your sins are forgiven you.
21 Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»
And the scribes and the Pharisees began to reason, saying, Who is this which speaks blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?
22 Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?
But when Jesus perceived their thoughts, he answering said to them, What reason you in your hearts?
23 Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“чи „Встань і ходи!“?
Whether is easier, to say, Your sins be forgiven you; or to say, Rise up and walk?
24 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»
But that you may know that the Son of man has power on earth to forgive sins, (he said to the sick of the palsy, ) I say to you, Arise, and take up your couch, and go into your house.
25 Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.
And immediately he rose up before them, and took up that where on he lay, and departed to his own house, glorifying God.
26 Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»
And they were all amazed, and they glorified God, and were filled with fear, saying, We have seen strange things to day.
27 Після цього [Ісус] вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»
And after these things he went forth, and saw a publican, named Levi, sitting at the receipt of custom: and he said to him, Follow me.
28 Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.
And he left all, rose up, and followed him.
29 І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.
And Levi made him a great feast in his own house: and there was a great company of publicans and of others that sat down with them.
30 А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням: ―Чому ви їсте та п’єте разом із митниками й грішниками?
But their scribes and Pharisees murmured against his disciples, saying, Why do you eat and drink with publicans and sinners?
31 Ісус же відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
And Jesus answering said to them, They that are whole need not a physician; but they that are sick.
32 Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
I came not to call the righteous, but sinners to repentance.
33 Тоді вони сказали Йому: ―Учні Івана часто постяться та моляться, так роблять і фарисеї, а Твої їдять і п’ють!
And they said to him, Why do the disciples of John fast often, and make prayers, and likewise the disciples of the Pharisees; but your eat and drink?
34 Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними?
And he said to them, Can you make the children of the bridal chamber fast, while the bridegroom is with them?
35 Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.
But the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, and then shall they fast in those days.
36 Він розповів їм притчу: ―Ніхто не розриває нової одежі, щоби з неї пришити латку до старої одежі, бо й нову розірве, і до старої не пасує латка з нової.
And he spoke also a parable to them; No man puts a piece of a new garment on an old; if otherwise, then both the new makes a rent, and the piece that was taken out of the new agrees not with the old.
37 Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.
And no man puts new wine into old bottles; else the new wine will burst the bottles, and be spilled, and the bottles shall perish.
38 Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.
But new wine must be put into new bottles; and both are preserved.
39 І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»
No man also having drunk old wine straightway desires new: for he says, The old is better.
