Від Луки 4
1 Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.
Y JESÚS, lleno del Espíritu Santo, volvió del Jordán, y fué llevado por el Espíritu al desierto
2 Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж [ці дні] закінчилися, Він зголоднів.
Por cuarenta días, y era tentado del diablo. Y no comió cosa en aquellos días: los cuales pasados, tuvo hambre.
3 Тоді диявол промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!
Entonces el diablo le dijo: Si eres Hijo de Dios, di á esta piedra que se haga pan.
4 Ісус відповів йому: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом Божим».
Y Jesús respondiéndole, dijo: Escrito está: Que no con pan solo vivirá el hombre, mas con toda palabra de Dios.
5 Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу
Y le llevó el diablo á un alto monte, y le mostró en un momento de tiempo todos los reinos de la tierra.
6 й сказав Йому: ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.
Y le dijo el diablo: A ti te daré toda esta potestad, y la gloria de ellos; porque á mí es entregada, y á quien quiero la doy:
7 Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!
Pues si tú adorares delante de mí, serán todos tuyos.
8 Ісус відповів: ―Написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».
Y respondiendo Jesús, le dijo: Vete de mí, Satanás, porque escrito está: A tu Señor Dios adorarás, y á él solo servirás.
9 Тоді [диявол] повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому: ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,
Y le llevó á Jerusalem, y púsole sobre las almenas del templo, y le dijo: Si eres Hijo de Dios, échate de aquí abajo:
10 бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, щоб охороняли Тебе».
Porque escrito está: Que á sus ángeles mandará de ti, que te guarden;
11 А також: «На своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».
Y en las manos te llevarán, porque no dañes tu pie en piedra.
12 Ісус сказав у відповідь: ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»
Y respondiendo Jesús, le dijo: Dicho está: No tentarás al Señor tu Dios.
13 Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до [певного] часу.
Y acabada toda tentación, el diablo se fué de él por un tiempo.
14 Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
Y Jesús volvió en virtud del Espíritu á Galilea, y salió la fama de él por toda la tierra de alrededor.
15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
Y enseñaba en las sinagogas de ellos, y era glorificado de todos.
16 [Ісус] прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.
Y vino á Nazaret, donde había sido criado; y entró, conforme á su costumbre, el día del sábado en la sinagoga, y se levantó á leer.
17 Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:
Y fuéle dado el libro del profeta Isaías; y como abrió el libro, halló el lugar donde estaba escrito:
18 «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене, щоб звіщати Добру Звістку бідним, послав Мене проголосити свободу полоненим і сліпим прозріння, визволити зневолених,
El Espíritu del Señor es sobre mí, por cuanto me ha ungido para dar buenas nuevas á los pobres: me ha enviado para sanar á los quebrantados de corazón; para pregonar á los cautivos libertad, y á los ciegos vista; para poner en libertad á los quebrantados:
19 проповідувати рік Господнього милосердя».
Para predicar el año agradable del Señor.
20 І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
Y rollando el libro, lo dió al ministro, y sentóse: y los ojos de todos en la sinagoga estaban fijos en él.
21 Тоді Він почав говорити до них: ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.
Y comenzó á decirles: Hoy se ha cumplido esta Escritura en vuestros oídos.
22 Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували: ―Хіба це не син Йосифа?
Y todos le daban testimonio, y estaban maravillados de las palabras de gracia que salían de su boca, y decían: ¿No es éste el hijo de José?
23 Він сказав їм: ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислів’я: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».
Y les dijo: Sin duda me diréis este refrán: Médico, cúrate á ti mismo: de tantas cosas que hemos oído haber sido hechas en Capernaum, haz también aquí en tu tierra.
24 І продовжив: ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.
Y dijo: De cierto os digo, que ningún profeta es acepto en su tierra.
25 Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,
Mas en verdad os digo, [que] muchas viudas había en Israel en los días de Elías, cuando el cielo fué cerrado por tres años y seis meses, que hubo una grande hambre en toda la tierra;
26 але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.
Pero á ninguna de ellas fué enviado Elías, sino á Sarepta de Sidón, á una mujer viuda.
27 І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.
Y muchos leprosos había en Israel en tiempo del profeta Eliseo; mas ninguno de ellos fué limpio, sino Naamán el Siro.
28 Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.
Entonces todos en la sinagoga fueron llenos de ira, oyendo estas cosas;
29 Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.
Y levantándose, le echaron fuera de la ciudad, y le llevaron hasta la cumbre del monte sobre el cual la ciudad de ellos estaba edificada, para despeñarle.
30 Але [Ісус], пройшовши крізь натовп, віддалився.
Mas él, pasando por medio de ellos, se fué.
31 І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.
Y descendió á Capernaum, ciudad de Galilea. Y los enseñaba en los sábados.
32 Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.
Y se maravillaban de su doctrina, porque su palabra era con potestad.
33 У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:
Y estaba en la sinagoga un hombre que tenía un espíritu de un demonio inmundo, el cual exclamó á gran voz,
34 ―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
Diciendo: Déjanos, ¿qué tenemos contigo, Jesús Nazareno? ¿has venido á destruirnos? Yo te conozco quién eres, el Santo de Dios.
35 Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього! І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.
Y Jesús le increpó, diciendo: Enmudece, y sal de él. Entonces el demonio, derribándole en medio, salió de él, y no le hizo daño alguno.
36 Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
Y hubo espanto en todos, y hablaban unos á otros, diciendo: ¿Qué palabra es ésta, que con autoridad y potencia manda á los espíritus inmundos, y salen?
37 І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
Y la fama de él se divulgaba de todas partes por todos los lugares de la comarca.
38 Вийшовши з синагоги, [Ісус] пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.
Y levantándose Jesús de la sinagoga, entró en casa de Simón: y la suegra de Simón estaba con una grande fiebre; y le rogaron por ella.
39 Підійшовши до неї, Він наказав гарячці [відійти], і [хвороба] залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.
E inclinándose hacia ella, riñó á la fiebre; y la fiebre la dejó; y ella levantándose luego, les servía.
40 Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.
Y poniéndose el sol, todos los que tenían enfermos de diversas enfermedades, los traían á él; y él, poniendo las manos sobre cada uno de ellos, los sanaba.
41 З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
Y salían también demonios de muchos, dando voces, y diciendo: Tú eres el Hijo de Dios. Mas riñéndolos no les dejaba hablar; porque sabían que él era el Cristo.
42 На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.
Y siendo ya de día salió, y se fué á un lugar desierto: y las gentes le buscaban, y vinieron hasta él; y le detenían para que no se apartase de ellos.
43 Але Він казав їм: «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».
Mas él les dijo: Que también á otras ciudades es necesario que anuncie el evangelio del reino de Dios; porque para esto soy enviado.
44 І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.
Y predicaba en las sinagogas de Galilea.
