Від Луки 4
1 Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану, і Дух повів Його в пустелю.
And Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led by the Spirit in the wilderness
2 Сорок днів спокушав Його диявол, і увесь цей час Ісус нічого не їв. Коли ж [ці дні] закінчилися, Він зголоднів.
during forty days, being tempted of the devil. And he did eat nothing in those days: and when they were completed, he hungered.
3 Тоді диявол промовив до Нього: ―Якщо Ти Син Божий, скажи ось цьому каменю, щоб став хлібом!
And the devil said unto him, If thou art the Son of God, command this stone that it become bread.
4 Ісус відповів йому: ―Написано: «Не одним тільки хлібом буде жити людина, але кожним словом Божим».
And Jesus answered unto him, It is written, Man shall not live by bread alone.
5 Тоді, вивівши Його на високу гору, диявол в одну мить показав Йому всі царства світу
And he led him up, and shewed him all the kingdoms of the world in a moment of time.
6 й сказав Йому: ―Тобі віддам усі ці царства, всю владу й славу, бо вони передані мені, і кому я хочу, тому й віддаю їх.
And the devil said unto him, To thee will I give all this authority, and the glory of them: for it hath been delivered unto me; and to whomsoever I will I give it.
7 Якщо Ти тільки поклонишся переді мною, усе буде Твоїм!
If thou therefore wilt worship before me, it shall all be thine.
8 Ісус відповів: ―Написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному служи».
And Jesus answered and said unto him, It is written, Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.
9 Тоді [диявол] повів Його до Єрусалима й, поставивши на покрівлю Храму, сказав Йому: ―Якщо Ти Син Божий, кинься вниз із цього місця,
And he led him to Jerusalem, and set him on the pinnacle of the temple, and said unto him, If thou art the Son of God, cast thyself down from hence:
10 бо написано: «Ангелам Своїм Він віддасть наказ про Тебе, щоб охороняли Тебе».
for it is written, He shall give his angels charge concerning thee, to guard thee:
11 А також: «На своїх долонях вони понесуть Тебе, щоб не спіткнулася нога Твоя об камінь».
and, On their hands they shall bear thee up, Lest haply thou dash thy foot against a stone.
12 Ісус сказав у відповідь: ―Сказано: «Не спокушай Господа Бога твого!»
And Jesus answering said unto him, It is said, Thou shalt not tempt the Lord thy God.
13 Закінчивши всі ці спокушання, диявол залишив Його до [певного] часу.
And when the devil had completed every temptation, he departed from him for a season.
14 Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї, і чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and a fame went out concerning him through all the region round about.
15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
And he taught in their synagogues, being glorified of all.
16 [Ісус] прийшов до Назарета, у місто, де Він виріс. У день Суботній, за Своїм звичаєм, увійшов у синагогу й встав, щоб читати.
And he came to Nazareth, where he had been brought up: and he entered, as his custom was, into the synagogue on the sabbath day, and stood up to read.
17 Йому дали книгу пророка Ісаї, і Він, розгорнувши її, знайшов місце, де було написано:
And there was delivered unto him the book of the prophet Isaiah. And he opened the book, and found the place where it was written,
18 «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене, щоб звіщати Добру Звістку бідним, послав Мене проголосити свободу полоненим і сліпим прозріння, визволити зневолених,
The Spirit of the Lord is upon me, Because he anointed me to preach good tidings to the poor: He hath sent me to proclaim release to the captives, And recovering of sight to the blind, To set at liberty them that are bruised,
19 проповідувати рік Господнього милосердя».
To proclaim the acceptable year of the Lord.
20 І, згорнувши книгу, віддав її служителю та сів. Очі всіх у синагозі були звернені на Нього.
And he closed the book, and gave it back to the attendant, and sat down: and the eyes of all in the synagogue were fastened on him.
21 Тоді Він почав говорити до них: ―Сьогодні здійснилося Писання, яке ви чули.
And he began to say unto them, Today hath this scripture been fulfilled in your ears.
22 Усі присутні говорили добре про Нього й дивувалися словам благодаті, які Він казав. Вони запитували: ―Хіба це не син Йосифа?
And all bare him witness, and wondered at the words of grace which proceeded out of his mouth: and they said, Is not this Joseph’s son?
23 Він сказав їм: ―Ви, безперечно, скажете Мені це прислів’я: «Лікарю, спочатку зцілися Сам! Зроби тут, на своїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі».
And he said unto them, Doubtless ye will say unto me this parable, Physician, heal thyself: whatsoever we have heard done at Capernaum, do also here in thine own country.
24 І продовжив: ―Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на своїй батьківщині.
And he said, Verily I say unto you, No prophet is acceptable in his own country.
25 Та істинно кажу вам: багато вдів було за днів Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців і коли настав великий голод на всій землі,
But of a truth I say unto you, There were many widows in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up three years and six months, when there came a great famine over all the land;
26 але до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки до вдови в Сарепту Сидонську.
and unto none of them was Elijah sent, but only to Zarephath, in the land of Sidon, unto a woman that was a widow.
27 І багато прокажених було в Ізраїлі за часів пророка Єлисея, але жоден із них не очистився, окрім Неємана-сирійця.
And there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet; and none of them was cleansed, but only Naaman the Syrian.
28 Почувши це, усі в синагозі наповнилися гнівом.
And they were all filled with wrath in the synagogue, as they heard these things;
29 Вони піднялися, вивели Його з міста та повели до краю гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоби скинути Його.
and they rose up, and cast him forth out of the city, and led him unto the brow of the hill whereon their city was built, that they might throw him down headlong.
30 Але [Ісус], пройшовши крізь натовп, віддалився.
But he passing through the midst of them went his way.
31 І прийшов Він до галілейського міста Капернаума та навчав людей у Суботу.
And he came down to Capernaum, a city of Galilee. And he was teaching them on the sabbath day:
32 Усі дивувалися Його вченню, бо слова Його мали владу.
and they were astonished at his teaching; for his word was with authority.
33 У синагозі був чоловік, котрий мав демона, нечистого духа, і він голосно закричав:
And in the synagogue there was a man, which had a spirit of an unclean devil; and he cried out with a loud voice,
34 ―Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
Ah! what have we to do with thee, thou Jesus of Nazareth? art thou come to destroy us? I know thee who thou art, the Holy One of God.
35 Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього! І демон, кинувши його на середину, вийшов із нього, не заподіявши йому жодної шкоди.
And Jesus rebuked him, saying, Hold thy peace, and come out of him. And when the devil had thrown him down in the midst, he came out of him, having done him no hurt.
36 Усіх охопило здивування, і казали одне до одного: «Що це за вчення таке, що владою та силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
And amazement came upon all, and they spake together, one with another, saying, What is this word? for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out.
37 І розійшлася чутка про Ісуса по всіх навколишніх місцях.
And there went forth a rumour concerning him into every place of the region round about.
38 Вийшовши з синагоги, [Ісус] пішов у дім Симона. А теща Симона була в сильній гарячці; і попросили Його за неї.
And he rose up from the synagogue, and entered into the house of Simon. And Simon’s wife’s mother was holden with a great fever; and they besought him for her.
39 Підійшовши до неї, Він наказав гарячці [відійти], і [хвороба] залишила її. Жінка негайно встала та почала прислуговувати їм.
And he stood over her, and rebuked the fever; and it left her: and immediately she rose up and ministered unto them.
40 Коли заходило сонце, усі, хто мав хворих на різні недуги, приводили їх до Ісуса, і, покладаючи руки на кожного, Він зцілив їх.
And when the sun was setting, all they that had any sick with divers diseases brought them unto him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
41 З багатьох вигнав демонів, але вони викрикували: «Ти – Син Божий!» Він же не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, що Він – Христос.
And devils also came out from many, crying out, and saying, Thou art the Son of God. And rebuking them, he suffered them not to speak, because they knew that he was the Christ.
42 На світанку Він вийшов та пішов у пустинне місце. Люди шукали Його й, коли знайшли, намагалися затримати, щоб Він не йшов від них.
And when it was day, he came out and went into a desert place: and the multitudes sought after him, and came unto him, and would have stayed him, that he should not go from them.
43 Але Він казав їм: «І в інших містах Я повинен звіщати Добру Звістку про Царство Боже, адже для цього Я посланий».
But he said unto them, I must preach the good tidings of the kingdom of God to the other cities also: for therefore was I sent.
44 І продовжував проповідувати в синагогах Юдеї.
And he was preaching in the synagogues of Galilee.
