Від Луки 23
1 Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата.
The whole company of them rose up and brought him before Pilate [Armed with javelin].
2 Там почали звинувачувати Його: ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем.
They began to accuse him, saying, “We found this man perverting the nation, forbidding paying taxes to Caesar [Ruler], and saying that he himself is Messiah [Anointed one], a king.”
3 Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
Pilate [Armed with javelin] asked him, “Are you the King of the Jews [Praisers]?” He answered him, “So you say.”
4 Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу: ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини.
Pilate [Armed with javelin] said to the chief priests and the multitudes, “I find no basis for a charge against this man.”
5 Але вони наполягали кажучи: ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.
But they insisted, saying, “He stirs up the people, teaching throughout all Judea [Praise], beginning from Galilee [District, Circuit] even to this place.”
6 Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин.
But when Pilate [Armed with javelin] heard Galilee [District, Circuit] mentioned, he asked if the man was a Galilean.
7 І дізнавшись, що Ісус із [території], яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі.
When he found out that he was in Herod [Heroic]’s jurisdiction, he sent him to Herod [Heroic], who was also in Jerusalem [City of peace] during those days.
8 Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про [Ісуса] та сподівався побачити від Нього якесь знамення.
Now when Herod [Heroic] saw Yeshua [Salvation], he was exceedingly glad, for he had wanted to see him for a long time, because he had heard many things about him. He hoped to see some miracle done by him.
9 І ставив Йому багато запитань, але [Ісус] нічого не відповідав.
He questioned him with many words, but he gave no answers.
10 Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його.
The chief priests and the Torah-Teachers stood, vehemently accusing him.
11 Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув [Ісуса] в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата.
Herod [Heroic] with his soldiers humiliated him and mocked him. Dressing him in luxurious clothing, they sent him back to Pilate [Armed with javelin].
12 Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.
Herod [Heroic] and Pilate [Armed with javelin] became friends with each other that very day, for before that they were enemies with each other.
13 Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ
Pilate [Armed with javelin] called together the chief priests and the rulers and the people,
14 та сказав їм: ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте.
and said to them, “You brought this man to me as one that perverts the people, and see, I have examined him before you, and found no basis for a charge against this man concerning those things of which you accuse him.
15 Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті.
Neither has Herod [Heroic], for I sent you to him, and see, nothing worthy of death has been done by him.
16 Тож я Його покараю й відпущу.
I will therefore chastise him and release him.”
17 На свято йому треба було відпустити одного з в’язнів.
Now he had to release one prisoner to them at the feast.
18 Але вони всі разом закричали кажучи: ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву!
But they all cried out together, saying, “Away with this man! Release to us Bar-Abba [Son Father]!”—
19 [Варавва] був ув’язнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство.
one who was thrown into prison for a certain revolt in the city, and for murder.
20 Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив.
Then Pilate [Armed with javelin] spoke to them again, wanting to release Yeshua [Salvation],
21 Але вони продовжували кричати: ―Розіпни, розіпни Його!
but they shouted, saying, “Crucify! Crucify him!”
22 Пилат утретє звернувся до них: ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу!
He said to them the third time, “Why? What evil has this man done? I have found no capital crime in him. I will therefore chastise him and release him.”
23 Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб [Ісуса] було розіп’ято. І своїми криками вони домоглися свого.
But they were urgent with loud voices, asking that he might be put to death on the stake. Their voices and the voices of the chief priests prevailed.
24 Пилат погодився виконати їхню вимогу.
Pilate [Armed with javelin] decreed that what they asked for should be done.
25 Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на [розп’яття], як вони вимагали.
He released him who had been thrown into prison for insurrection and murder, for whom they asked, but he delivered Yeshua [Salvation] up to their will.
26 Коли повели [Ісуса], то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом.
When they led him away, they grabbed one Simeon [Hearing] of Cyrene, coming from the country, and laid on him the execution-stake, to carry it after Yeshua [Salvation].
27 Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його.
A great multitude of the people followed him, including women who also mourned and lamented him.
28 Ісус повернувся до них та промовив: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими.
But Yeshua [Salvation], turning to them, said, “Daughters of Jerusalem [City of peace], don’t weep for me, but weep for yourselves and for your children.
29 Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“
For behold, the days are coming in which they will say, ‘Blessed are the barren, the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.’
30 Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“і пагорбам: „Покрийте нас!“
Then they will begin to tell the mountains, ‘Fall on us!’ and tell the hills, ‘Cover us.’
31 Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?»
For if they do these things in the green tree, what will be done in the dry?”
32 Разом з [Ісусом] вели на страту двох злочинців.
There were also others, two criminals, led with him to be put to death.
33 Коли вони прийшли на місце, яке звалося «місце Черепа», там розіп’яли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
When they came to the place that is called The Skull, they nailed him to a stake; and they nailed the criminals to stakes, one on the right and the other on the left.
34 Ісус же казав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб.
Yeshua [Salvation] said, “Abba ·Father familiar, Dear Dad·, forgive them, for they don’t know what they are doing.” They divided up his clothes by casting lots.
35 Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!»
The people stood watching. The rulers with them also scoffed at him, saying, “He saved others. Let him save himself, if this is the Messiah [Anointed one] of God, his chosen one!”
36 Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина
The soldiers also mocked him, coming to him and offering him vinegar,
37 й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!»
and saying, “If you are the King of the Jews [Praisers], save yourself!”
38 Над Ним був напис: це цар юдеїв.
An inscription was also written over him in letters of Greek, Latin, and Hebrew [Immigrant]: “This Is The King of The Jews [Praisers].”
39 Один із розіп’ятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи: ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
One of the criminals who was hanged insulted him, saying, “If you are the Messiah [Anointed one], save yourself and us!”
40 А другий відповів, докоряючи йому: ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?
But the other answered, and rebuking him said, “Don’t you even fear God, seeing you are under the same condemnation?
41 Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого.
And we indeed justly, for we receive the due reward for our deeds, but this man has done nothing wrong.”
42 І сказав: ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
He said to Yeshua [Salvation], “Lord, remember me when you come into your Kingdom.”
43 Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.
Yeshua [Salvation] said to him, “Assuredly I tell you, today you will be with me in Paradise, (the righteous side of Sheol.”
44 Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
It was now about noon, and darkness came over the whole land until three o'clock in the afternoon.
45 Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл.
The sun was darkened, and the veil of the temple was torn in two.
46 Ісус, голосно скрикнувши, промовив: «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!» Сказавши це, віддав дух.
Yeshua [Salvation], crying with a loud voice, said, “Abba ·Father familiar, Dear Dad·, into your hands I commit my spirit!” Having said this, he breathed his last.
47 Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!»
When the centurion saw what was done, he glorified God, saying, “Certainly this was a upright man.”
48 Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, б’ючи себе в груди.
All the multitudes that came together to see this, when they saw the things that were done, teshuvah ·completely returned· home beating their breasts.
49 Усі, хто знав [Ісуса], і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.
All his acquaintances, and the women who followed with him from Galilee [District, Circuit], stood at a distance, watching these things.
50 І був там один чоловік, на ім’я Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний.
Behold, a man named Joseph [May he add], who was a member of the council, a good and upright man
51 Він не погодився з їхнім планом і рішенням. [Йосиф] походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого.
(he had not consented to their counsel and deed), from Arimathaea, a city of the Jews [Praisers], who was also waiting for God’s Kingdom:
52 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса.
this man went to Pilate [Armed with javelin], and asked for Yeshua [Salvation]'s body.
53 І знявши [тіло], обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили.
He took it down, and wrapped it in a linen cloth, and laid him in a tomb that was cut in stone, where no one had ever been laid.
54 Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала.
It was the Preparation Day (Nissan 14), and the festival Sabbath ·To cease· was drawing near.
55 Жінки, які прийшли разом з [Ісусом] із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло [Ісуса].
The women, who had come with him out of Galilee [District, Circuit], followed after, and saw the tomb, and how his body was laid.
56 Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.
They teshuvah ·completely returned·, and prepared spices and ointments. On the Sabbaths (Nissan 15 and 16) they rested according to the commandment.
