Від Луки 22
1 Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
Y estaba cerca el día de la fiesta de los panes sin levadura, que se llama la Pascua.
2 Первосвященники та книжники шукали, як убити [Ісуса], але боялися народу.
Y los príncipes de los sacerdotes y los escribas procuraban cómo matarle; mas tenían miedo del pueblo.
3 Тоді увійшов сатана в Юду, званого Іскаріот, що був із числа дванадцяти.
Y entró Satanás en Judas, por sobrenombre Iscariote, el cual era uno del número de los doce;
4 Він пішов та зговорився з первосвященниками та начальниками храмової охорони, як видати їм [Ісуса].
y fue, y habló con los príncipes de los sacerdotes, y con los capitanes, de cómo se lo entregaría.
5 Вони зраділи та обіцяли дати йому грошей.
Los cuales se alegraron, y concertaron de darle dinero.
6 Юда погодився та шукав слушної нагоди, щоб Його видати без народу.
Y prometió, y buscaba oportunidad para entregarle a ellos a espaldas del pueblo.
7 Настав день свята Опрісноків, коли належало принести пасхальну жертву.
Y vino el día de los panes sin levadura, en el cual era necesario matar el cordero de la pascua.
8 І надіслав [Ісус] Петра та Івана, кажучи: ―Ідіть та приготуйте для нас Пасху, щоб ми спожили.
Y envió a Pedro y a Juan, diciendo: Id, aparejadnos el cordero de la pascua para que comamos.
9 Вони спитали: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
Y ellos le dijeron: ¿Dónde quieres que aparejemos?
10 Він відповів їм: ―Коли ввійдете в місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним до дому, куди він увійде,
Y él les dijo: He aquí cuando entrareis en la ciudad, os encontrará un hombre que lleva un cántaro de agua; seguidle hasta la casa donde entrare,
11 та скажіть господареві дому: «Учитель питає тебе: „Де кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
y decid al padre de la familia de la casa: El Maestro te dice: ¿Dónde está el aposento donde tengo de comer el cordero de la pascua con mis discípulos?
12 Він покаже вам нагорі велику прибрану кімнату – там і приготуйте.
Entonces él os mostrará un gran cenáculo aderezado; aparejad allí.
13 Вони пішли й знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
Fueron pues, y lo hallaron todo como les había dicho; y aparejaron el cordero de la pascua.
14 Коли настав час, [Ісус] з апостолами сіли за стіл.
Cuando era la hora, se sentó a la mesa, y con él los doce apóstoles.
15 Він сказав їм: «Я дуже хотів їсти цю Пасху разом із вами перед Моїм стражданням.
Y les dijo: En gran manera he deseado comer con vosotros este cordero de la pascua antes que padezca;
16 Кажу вам: уже не їстиму її, доки вона не звершиться в Царстві Божому».
porque os digo que no comeré más de él, hasta que sea cumplido en el Reino de Dios.
17 І, узявши чашу та подякувавши Богу, сказав: «Візьміть її та поділіть між вами.
Y tomando el vaso, habiendo dado gracias, dijo: Tomad esto, y partidlo entre vosotros;
18 Кажу вам: віднині не питиму більше з цього виноградного плоду, доки не прийде Царство Боже».
Porque os digo, que no beberé más del fruto de la vid, hasta que el Reino de Dios venga.
19 Потім узяв хліб та, подякувавши, розламав і дав їм, кажучи: «Це є тіло Моє, що за вас віддається. Чиніть це на згадку про Мене».
Y tomando el pan, habiendo dado gracias, partió, y les dio, diciendo: Esto es mi cuerpo, que por vosotros es dado; haced esto en memoria de mí.
20 Так само після того, як поїли, узяв і чашу, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, що проливається за вас.
Asimismo también tomó y les dio el vaso, después que hubo cenado, diciendo: Este vaso es el Nuevo Testamento en mi sangre, que por vosotros se derrama.
21 Однак рука того, хто зраджує Мене, зі Мною за столом.
Con todo eso, he aquí la mano del que me entrega, conmigo en la mesa.
22 Бо Син Людський іде, як і було призначено, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Його».
Y a la verdad el Hijo del hombre va, según lo que está determinado; pero ¡ay de aquel hombre por el cual es entregado!
23 Вони почали питати один одного, хто з них міг би таке зробити.
Ellos entonces comenzaron a preguntar entre sí, cuál de ellos sería el que había de hacer esto.
24 Потім знялась між ними суперечка, хто з них найбільший.
Y hubo entre ellos una contienda, quién de ellos parecía que había de ser el mayor.
25 [Ісус] же сказав їм: ―Царі народів володіють ними, і тих, що керують ними, називають благодійниками.
Entonces él les dijo: Los reyes de los gentiles se enseñorean de ellos; y los que sobre ellos tienen potestad, son llamados bienhechores;
26 Але ви не [будьте] такими! Навпаки: найбільший між вами нехай буде як найменший, і той, хто керує, [нехай буде] як слуга.
mas vosotros, no así; antes el que es mayor entre vosotros, sea como el más joven; y el que es príncipe, como el que sirve.
27 Бо хто більший: той, що сидить за столом, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Я ж серед вас як слуга.
Porque, ¿cuál es mayor, el que se sienta a la mesa, o el que sirve? ¿No es el que se sienta a la mesa? Y yo soy entre vosotros como el que sirve.
28 Ви ті, що залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях.
Pero vosotros sois los que habéis permanecido conmigo en mis tentaciones.
29 І Я заповідаю вам Царство, як Мені заповів Мій Отець,
Yo pues os ordeno el Reino, como mi Padre me lo ordenó a mí,
30 щоб ви їли та пили за столом у Царстві Моєму. Ви сядете на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
para que comáis y bebáis en mi mesa en mi Reino, y os sentéis sobre tronos juzgando a las doce tribus de Israel.
31 Симоне, Симоне! Ось сатана просив просіяти вас, як пшеницю.
Dijo también el Señor: Simón, Simón, he aquí que Satanás os ha pedido para zarandearos como a trigo;
32 Але Я молився за тебе, щоб ти не загубив віри та після навернення зміцнив твоїх братів.
mas yo he rogado por ti que tu fe no falte; y tú, una vez convertido, confirma a tus hermanos.
33 Петро сказав Йому: ―Господи, з Тобою я готовий іти у в’язницю й на смерть.
Y él le dijo: Señor, aparejado estoy a ir contigo aun a cárcel y a muerte.
34 Але [Ісус] відповів: ―Кажу тобі, Петре, що півень ще не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене.
Y él dijo: Pedro, te digo que el gallo no cantará hoy antes que tú niegues tres veces que me conoces.
35 Потім промовив до них: ―Коли Я вас посилав без гаманця, без торби та взуття, чи бракувало вам чогось? Вони сказали: ―Нічого.
Y a ellos dijo: Cuando os envié sin bolsa, y sin alforja, y sin zapatos, ¿os faltó algo? Y ellos dijeron: Nada.
36 ―Але тепер хто має гаманець, нехай візьме його, так само й торбу; хто ж не має меча, хай продасть свій одяг та купить меч.
Y les dijo: Pues ahora, el que tiene bolsa, tómela, y también la alforja, y el que no tiene, venda su capa y compre espada.
37 Кажу вам: на Мені має здійснитися те, що написано: «Його зараховано до злочинців». Бо все, що про Мене записано, збувається.
Porque os digo, que es necesario que se cumpla todavía en mí aquello que está escrito: Y con los malos fue contado; porque lo que está escrito de mí, su cumplimiento tiene.
38 Вони сказали: ―Господи, дивись, у нас два мечі. Він відповів: ―Цього достатньо.
Entonces ellos dijeron: Señor, aquí hay dos espadas. Y él les dijo: Basta.
39 [Ісус], за своїм звичаєм, пішов на Оливну гору, і Його учні пішли за Ним.
Y saliendo, se fue, como solía, al monte de las Olivas; y sus discípulos también le siguieron.
40 Дійшовши до того місця, Він сказав їм: ―Моліться, щоб не впасти в спокусу!
Cuando llegó a aquel lugar, les dijo: Orad que no entréis en tentación.
41 А Сам відійшов від них на відстань кинутого каменя, став на коліна та молився
Y él se apartó de ellos como a un tiro de piedra; y puesto de rodillas oró,
42 кажучи: «Отче, якщо бажаєш, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не Моя воля, а Твоя».
diciendo: Padre, si quieres, pasa este vaso de mí; pero no se haga mi voluntad, sino la tuya.
43 Тоді з неба з’явився ангел та зміцнював Його.
Y le apareció un ángel del cielo confortándole.
44 В агонії Він почав молитися ще старанніше. І піт Його став, мов краплі крові, що падали на землю.
Y estando en agonía, oraba más intensamente; y fue su sudor como gotas de sangre que caían hasta la tierra.
45 Вставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули, [виснажені] смутком.
Y cuando se levantó de la oración, y vino a sus discípulos, los halló durmiendo a causa de la tristeza;
46 Він сказав їм: ―Чому ви спите? Прокиньтеся та моліться, щоб не впасти в спокусу!
y les dijo: ¿Por qué dormís? Levantaos, y orad para que no entréis en tentación.
47 Коли Він ще говорив, ось підійшов натовп, і той, кого звали Юда, один із дванадцятьох, ішов перед ними. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.
Estando él aún hablando, he aquí una multitud; y el que se llamaba Judas, uno de los doce, iba delante de ellos; y llegó a Jesús para besarlo.
48 Ісус сказав йому: ―Юдо, ти поцілунком видаєш Сина Людського?
Entonces Jesús le dijo: Judas, ¿con beso entregas al Hijo del hombre?
49 Коли ті, що були з [Ісусом], побачили, що має статися, сказали: ―Господи, чи не вдарити нам мечем?
Y viendo los que estaban con él lo que había de acontecer, le dijeron: Señor, ¿heriremos a cuchillo?
50 І один із них [мечем] ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо.
Y uno de ellos hirió al siervo del príncipe de los sacerdotes, y le quitó la oreja derecha.
51 Але Ісус сказав: ―Облиште, досить! І, торкнувшись його вуха, зцілив його.
Entonces respondiendo Jesús, dijo: Dejad hasta aquí. Y tocando su oreja, le sanó.
52 Потім Ісус звернувся до первосвященників, начальників храмової охорони та старійшин: «Ви вийшли [проти Мене], як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати.
Y Jesús dijo a los que habían venido a él, a los príncipes de los sacerdotes, y a los capitanes del Templo, y a los ancianos: ¿Cómo a ladrón habéis salido con espadas y con bastones?
53 Щодня Я був із вами в Храмі, і ви не підняли на Мене рук, але зараз ваш час і влада темряви».
Habiendo estado con vosotros cada día en el Templo, no extendisteis las manos contra mí; mas ésta es vuestra hora, y la potestad de las tinieblas.
54 Тоді вони схопили Його та привели в дім первосвященника. Петро ж ішов за ними на відстані.
Y prendiéndole le trajeron, y le metieron en casa del príncipe de los sacerdotes. Y Pedro le seguía de lejos.
55 Коли вони розклали вогонь посеред двору та сіли навколо, Петро також сів між ними.
Y habiendo encendido fuego en medio de la sala, y sentándose todos alrededor, se sentó también Pedro entre ellos.
56 Одна зі служниць, побачивши, що він сидить біля вогню, придивилася до нього пильно та промовила: ―І цей був із Ним!
Y cuando una criada le vio que estaba sentado al fuego, se fijó en él, y dijo: Y éste con él estaba.
57 Але [Петро] заперечив кажучи: ―Я не знаю Його, жінко!
Entonces él lo negó, diciendo: Mujer, no le conozco.
58 Трохи пізніше хтось інший побачив його й сказав: ―Ти теж один із них! Але Петро відповів: ―Ні, чоловіче!
Y un poco después, viéndole otro, dijo: Y tú de ellos eras. Y Pedro dijo: Hombre, no soy.
59 Близько години пізніше інший почав твердити кажучи: ―Справді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
Y como una hora pasada otro afirmaba, diciendo: Verdaderamente también éste estaba con él, porque es galileo.
60 Петро відповів: ―Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш! І тієї ж миті, коли він ще говорив, заспівав півень.
Y Pedro dijo: Hombre, no sé lo que dices. Y luego, estando él aún hablando, el gallo cantó.
61 Господь, обернувшись, глянув на Петра. Тоді Петро згадав слова Господа, які Він сказав: «Перед тим, як сьогодні заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
Entonces, vuelto el Señor, miró a Pedro; y Pedro se acordó de la palabra del Señor como le había dicho: Antes que el gallo cante, me negarás tres veces.
62 І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
Y saliendo fuera Pedro, lloró amargamente.
63 Люди, які охороняли [Ісуса], почали насміхатися з Нього та бити Його.
Y los hombres que tenían a Jesús, se burlaban de él hiriéndole;
64 Вони зав’язали Йому очі й питали кажучи: «Пророкуй! Хто Тебе вдарив?»
y cubriéndole, herían su rostro, y le preguntaban, diciendo: Profetiza quién es el que te hirió.
65 І багато інших богохульств казали проти Нього.
Y decían otras muchas cosas blasfemándole.
66 На світанку старійшини народу, первосвященники та книжники зібралися разом і повели Його на свій Синедріон.
Y cuando fue de día, se juntaron los ancianos del pueblo, y los príncipes de los sacerdotes, y los escribas, y le trajeron a su concilio,
67 Вони сказали: ―Якщо Ти – Христос, то скажи нам! [Ісус] відповів: ―Навіть якщо скажу, ви не повірите.
diciendo: ¿Eres tú el Cristo? Dínoslo. Y les dijo: Si os lo dijere, no creeríais;
68 І якщо Я спитаю вас, ви не відповісте.
y también si os preguntare, no me responderéis, ni me soltaréis;
69 Але віднині Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога.
mas desde ahora el Hijo del hombre se sentará a la diestra de la potencia de Dios.
70 Тоді всі вони стали запитувати: ―То, значить, Ти – Син Божий? [Ісус] відповів: ―Ви самі кажете, що то Я!
Y dijeron todos: ¿Luego tú eres Hijo de Dios? Y él les dijo: Vosotros lo decís que YO SOY.
71 Тоді вони сказали: ―Навіщо нам потрібні свідчення? Ми чули це з Його вуст!
Entonces ellos dijeron: ¿Qué más testimonio deseamos? Porque nosotros lo hemos oído de su boca.
