< Від Луки 2 >
1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 «Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27 [Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
33 Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
35 так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
43 Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
