Від Луки 2
1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
About that time an edict was issued by the Emperor Augustus that a census should be taken of the whole Empire.
2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
(This was the first census taken while Quirinius was Governor of Syria).
3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
And everyone went to his own town to be registered.
4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
Among others Joseph went up from the town of Nazareth in Galilee to Bethlehem, the town of David, in Judea – because he belonged to the family and house of David –
5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
to be registered with Mary, his engaged wife, who was about to become a mother.
6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
While they were there her time came,
7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
and she gave birth to her first child, a son. And because there was no room for them in the inn, she swathed him around and laid him in a manger.
8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
In that same countryside were shepherds out in the open fields, watching their flocks that night,
9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
when an angel of the Lord suddenly stood by them, and the glory of the Lord shone around them; and they were seized with fear.
10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
“Have no fear,” the angel said. “For I bring you good news of a great joy in store for all the nation.
11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
This day there has been born to you, in the town of David, a Savior, who is Christ and Lord.
12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
And this will be the sign for you. You will find the infant swathed, and lying in a manger.”
13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
Then suddenly there appeared with the angel a multitude of the heavenly Host, praising God, and singing –
14 «Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
“glory to God on high, and on earth peace among those in whom he finds pleasure.”
15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
Now, when the angels had left them and gone back to heaven, the shepherds said to one another, “Let us go at once to Bethlehem, and see this thing that has happened, of which the Lord has told us.”
16 І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
So they went quickly, and found Mary and Joseph, and the infant lying in a manger;
17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
and, when they saw it, they told of all that had been said to them about this child.
18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
All who heard the shepherds were astonished at their story,
19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
while Mary treasured in her heart all that they said, and thought about it often.
20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
And the shepherds went back, giving glory and praise to God for all that they had heard and seen. It had all happened as they had been told.
21 Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
Eight days after the birth of the child, when it was time to circumcise him, he received the name Jesus – the name given him by the angel before his conception.
22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
When the period of purification of mother and child, required by the Law of Moses, came to an end, his parents took the child up to Jerusalem to present him to the Lord,
23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
in compliance with the Law of the Lord that every firstborn male will be dedicated to the Lord,
24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
and also to offer the sacrifice required by the Law of the Lord – a pair of turtle-doves or two young pigeons.
25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
There was at that time in Jerusalem a man named Simeon, a righteous and devout man, who lived in constant expectation of Israel’s consulation, and under the guidance of the Holy Spirit.
26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
It had been revealed to him by the Holy Spirit that he should not die until he had seen the Lord’s Christ.
27 [Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
Moved by the Spirit, Simeon came into the Temple Courts, and, when the parents brought in the child Jesus, to do for him what was customary under the Law,
28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
Simeon himself took the child in his arms, and blessed God, and said:
29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
“Now, Lord, you will let your servant go, according to your word, in peace,
30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
for my eyes have seen the salvation
31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
which you have prepared in the sight of all nations –
32 світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
a light to bring light to the Gentiles, and to be the glory of your people Israel.”
33 Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
While the child’s father and mother were wondering at what was said about him,
34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
Simeon gave them his blessing, and said to Mary, the child’s mother, “This child is appointed to be the cause of the fall and rise of many in Israel, and to be a sign much spoken against –
35 так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
Yes, the sword will pierce your own heart – and so the thoughts in many minds will be disclosed.”
36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
There was also a prophet named Hannah, a daughter of Phanuel and of the tribe of Asher. She was far advanced in years, having lived with her husband for seven years after marriage,
37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
and then a widow, until she had reached the age of eighty-four. She never left the Temple Courts, but, fasting and praying, worshiped God night and day.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
At that moment she came up, and began publicly to thank God and to speak about the child to all who were looking for the deliverance of Jerusalem.
39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
When the child’s parents had done everything required by the Law of the Lord, they returned to Galilee to their own town of Nazareth.
40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
The child grew and became strong and wise, and the blessing of God was on him.
41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
Every year the child’s parents used to go to Jerusalem at the Passover Festival.
42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
When Jesus was twelve years old, they went according to custom to Jerusalem,
43 Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
and had finished their visit; but, when they started to return, the boy Jesus remained behind in Jerusalem, without their knowing it.
44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
Thinking that he was with their fellow travelers, they went one day’s journey before searching for him among their relatives and acquaintances;
45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
and then, as they did not find him, they returned to Jerusalem, searching everywhere for him.
46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
It was not until the third day that they found him in the Temple Courts, sitting among the teachers, now listening to them, now asking them questions.
47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
All who listened to him marveled at his intelligence and his answers.
48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
His parents were amazed when they saw him, and his mother said to him, “My child, why have you treated us like this? Your father and I have been searching for you in great distress.”
49 Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
“What made you search for me?” he answered. “Didn’t you know that I must be in my Father’s house?”
50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
His parents did not understand what he meant.
51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
However he went down with them to Nazareth, and submitted himself to their control; and his mother treasured all that was said in her heart.
52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
And Jesus grew in wisdom as he grew in years, and gained the blessing of God and people.
