Від Луки 18
1 Тоді [Ісус] розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
And then He told them a parable, the point being that one needs to always pray and not lose heart,
2 Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.
saying: “There was a judge in a certain town who did not fear God nor regard man.
3 У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»
But there was a widow in that town, and she kept coming to him, saying, ‘Get justice for me from my adversary.’
4 Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
And for a while he refused; but afterward he said to himself, ‘Even though I don't fear God nor regard man,
5 але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
yet because this widow keeps bothering me, I will defend her, so that her endless coming doesn't wear me out!’”
6 І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя!
Then the Lord said: “Hear what the unjust judge said.
7 Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?
And will not God get justice for His elect who are crying out to Him day and night, indeed being patient with them?
8 Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
I tell you that He will get justice for them quickly. However, when the Son of the Man comes, will He actually find the faith on the earth?”
9 Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, [Ісус] розповів таку притчу:
Then He told this parable to some who trusted in themselves that they were righteous, and despised the rest:
10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.
“Two men went up to the temple to pray, one a Pharisee and the other a tax collector.
11 Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.
The Pharisee stood and started praying to himself like this: ‘God, I thank you that I am not like all the rest—robbers, unjust, adulterers—or even like this tax collector.
12 Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»
I fast twice a week; I tithe all that I get.’
13 А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»
The tax collector, staying a good ways off, did not even venture to look up to heaven, but started beating on his chest, saying, ‘God, be merciful to me a sinner!’
14 Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
I say to you that this one went back home justified rather than that one; because everyone who exalts himself will be humbled, but he who humbles himself will be exalted.”
15 Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них [та благословив], але учні, побачивши це, забороняли їм.
Then they even started bringing their babies to Him, that He might touch them; but when the disciples saw it, they rebuked them.
16 Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
But Jesus summoned them and said: “Allow the little children to come to me, and do not hinder them; because the Kingdom of God is of such.
17 Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
I tell you assuredly, whoever does not receive the Kingdom of God the way a little child does will by no means enter it.”
18 Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне. (aiōnios g166)
A certain ruler asked Him, saying, “Good teacher, what must I do to inherit eternal life?” (aiōnios g166)
19 Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.
So Jesus said to him: “Why do you call me good? No one is good except one—God.
20 Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».
You know the commandments: ‘Do not commit adultery, do not murder, do not steal, do not give false testimony, honor your father and your mother.’”
21 Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку.
And he said, “All these I have kept from my youth.”
22 Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
Well upon hearing these things Jesus said to him, “You still lack one thing: sell all you have and distribute to the poor, and you will have treasure in heaven; and come, follow me.”
23 Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.
But when he heard this he became very sad, because he was extremely rich.
24 Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!
When Jesus saw that he became sad, He said: “How difficult it is for those who have riches to enter the Kingdom of God!
25 Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
It is actually easier for a camel to go through the eye of a needle than for a rich man to enter the Kingdom of God!”
26 Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
So the hearers said, “Who then can be saved?”
27 [Ісус] відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога.
And He said, “The things that are impossible with men are possible with God.”
28 Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
Then Peter said, “Notice that we have left all and followed you!”
29 Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого
So He said to them, “Assuredly I say to you, there is no one who has left house or parents or brothers or wife or children, for the sake of the Kingdom of God,
31 [Ісус] узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.
Then He took the Twelve aside and said to them: “Take note, we are going up to Jerusalem, and all the things that are written by the prophets concerning the Son of the Man will be fulfilled:
32 Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.
He will be betrayed to the Gentiles, and will be mocked and insulted and spit upon,
33 Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
and they will scourge and kill Him. And on the third day He will rise again.”
34 Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
But they understood none of these things; this saying was hidden from them, and they did not know what was being said.
35 Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.
Then it happened, as He approached Jericho, that a certain blind man was sitting alongside the road begging.
36 Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
Hearing a crowd going by, he asked what it was.
37 Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.
So they told him that Jesus the Natsorean was passing by.
38 Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
Well he shouted, saying, “Jesus, Son of David, have mercy on me!”
39 Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
Those who led the way started reproving him, to shut him up; but he kept calling out all the more, “Son of David, have mercy on me!”
40 Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, [Ісус] спитав його:
So Jesus stopped and ordered that he be brought to Him. When he got close He asked him, saying,
41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив!
“What do you want me to do for you?” So he said, “Lord, that I may see again!”
42 Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
Then Jesus said to him: “See again! Your faith has made you well.”
43 І він умить прозрів та пішов за [Ісусом], прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
And immediately he did! and he followed Him, glorifying God. And all who witnessed it gave praise to God.
