Від Луки 17
1 Потім [Ісус] промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить [спокуса].
Et ait ad discipulos suos: Impossibile est ut non veniant scandala: vae autem illi, per quem veniunt.
2 Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.
Utilius est illi si lapis molaris imponatur circa collum eius, et proiiciatur in mare, quam ut scandalizet unum de pusillis istis.
3 Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.
Attendite vobis: Si peccaverit in te frater tuus, increpa illum: et si poenitentiam egerit, dimitte illi.
4 І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.
Et si septies in die peccaverit in te, et septies in die conversus fuerit ad te, dicens: Poenitet me, dimitte illi.
5 Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри!
Et dixerunt Apostoli Domino: Adauge nobis fidem.
6 Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.
Dixit autem Dominus: Si habueritis fidem, sicut granum sinapis, dicetis huic arbori moro: Eradicare, et transplantare in mare, et obediet vobis.
7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»
Quis autem vestrum habens servum arantem aut pascentem boves, qui regresso de agro dicat illi: Statim transi, recumbe:
8 А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»
et non dicat ei: Para quod coenem, et praecinge te, et ministra mihi donec manducem et bibam, et post haec tu manducabis, et bibes?
9 Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?
Numquid gratiam habet servo illi, quia fecit quae ei imperaverat?
10 Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».
Non puto. Sic et vos cum feceritis omnia, quae praecepta sunt vobis, dicite: Servi inutiles sumus: quod debuimus facere, fecimus.
11 Ідучи до Єрусалима, [Ісус] проходив між Самарією та Галілеєю.
Et factum est, dum iret in Ierusalem, transibat per mediam Samariam, et Galilaeam.
12 І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік
Et cum ingrederetur quoddam castellum, occurrerunt ei decem viri leprosi, qui steterunt a longe:
13 та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!
et levaverunt vocem, dicentes: Iesu praeceptor, miserere nostri.
14 Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися.
Quos ut vidit, dixit: Ite, ostendite vos sacerdotibus. Et factum est, dum irent, mundati sunt.
15 Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.
Unus autem ex illis, ut vidit quia mundatus est, regressus est, cum magna voce magnificans Deum,
16 І припав лицем до ніг [Ісуса], дякуючи Йому. Він був самарянином.
et cecidit in faciem ante pedes eius, gratias agens: et hic erat Samaritanus.
17 Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?
Respondens autem Iesus, dixit: Nonne decem mundati sunt? et novem ubi sunt?
18 Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?
Non est inventus qui rediret, et daret gloriam Deo, nisi hic alienigena.
19 Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!
Et ait illi: Surge, vade: quia fides tua te salvum fecit.
20 Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. [Ісус] відповів: ―Царство Боже прийде непомітно.
Interrogatus autem a Pharisaeis: Quando venit regnum Dei? respondens eis, dixit: Non veniet regnum Dei cum observatione:
21 Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.
neque dicent: Ecce hic, aut ecce illic. Ecce enim regnum Dei intra vos est.
22 Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.
Et ait ad discipulos suos: Venient dies quando desideretis videre unum diem Filii hominis, et non videbitis.
23 Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!
Et dicent vobis: Ecce hic, et ecce illic. Nolite ire, neque sectemini:
24 Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.
nam, sicut fulgur coruscans de sub caelo in ea, quae sub caelo sunt, fulget: ita erit Filius hominis in die sua.
25 Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.
Primum autem oportet illum multa pati, et reprobari a generatione hac.
26 Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:
Et sicut factum est in diebus Noe, ita erit et in diebus Filii hominis.
27 [люди] їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.
Edebant, et bibebant: uxores ducebant, et dabantur ad nuptias, usque in diem, qua intravit Noe in arcam: et venit diluvium, et perdidit omnes.
28 Так само, як було й за днів Лота: [люди] їли, пили, продавали, купували, садили, будували;
Similiter sicut factum est in diebus Lot: Edebant, et bibebant: emebant, et vendebant: plantabant, et aedificabant:
29 але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.
qua die autem exiit Lot a Sodomis, pluit ignem, et sulphur de caelo, et omnes perdidit:
30 Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться.
secundum haec erit qua die Filius hominis revelabitur.
31 Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.
In illa hora qui fuerit in tecto, et vasa eius in domo, ne descendat tollere illa: et qui in agro, similiter non redeat retro.
32 Пам’ятайте про дружину Лота.
Memores estote uxoris Lot.
33 Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.
Quicumque quaesierit animam suam salvam facere, perdet illam: et quicumque perdiderit illam, vivificabit eam.
34 Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.
Dico vobis: in illa nocte erunt duo in lecto uno: unus assumetur, et alter relinquetur:
35 Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.
duae erunt molentes in unum: una assumetur, et altera relinquetur: duo in agro: unus assumetur, et alter relinquetur.
36 Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.
Respondentes dicunt illi: Ubi Domine?
37 Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.
Qui dixit illis: Ubicumque fuerit corpus, illuc congregabuntur et aquilae.
