Від Луки 17
1 Потім [Ісус] промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить [спокуса].
And he said to his disciples, It is necessary for causes of trouble to come about, but unhappy is he by whom they come.
2 Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.
It would be well for him if a great stone was put round his neck and he was dropped into the sea, before he made trouble for any of these little ones.
3 Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.
Give attention to yourselves: if your brother does wrong, say a sharp word to him; and if he has sorrow for his sin, let him have forgiveness.
4 І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.
And if he does you wrong seven times in a day, and seven times comes to you and says, I have regret for what I have done; let him have forgiveness.
5 Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри!
And the twelve said to the Lord, Make our faith greater.
6 Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.
And the Lord said, If your faith was only as great as a grain of mustard seed, you might say to this tree, Be rooted up and planted in the sea; and it would be done.
7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»
But which of you, having a servant who is ploughing or keeping sheep, will say to him, when he comes in from the field, Come now and be seated and have a meal,
8 А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»
Will he not say, Get a meal for me, and make yourself ready and see to my needs till I have had my food and drink; and after that you may have yours?
9 Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?
Does he give praise to the servant because he did what was ordered?
10 Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».
In the same way, when you have done all the things which are given you to do, say, There is no profit in us, for we have only done what we were ordered to do.
11 Ідучи до Єрусалима, [Ісус] проходив між Самарією та Галілеєю.
And it came about that when they were on the way to Jerusalem he went through Samaria and Galilee.
12 І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік
And when he went into a certain small town he came across ten men who were lepers, and they, keeping themselves at a distance,
13 та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!
Said, in loud voices, Jesus, Master, have mercy on us.
14 Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися.
And when he saw them he said, Go, and let the priests see you. And, while they were going, they were made clean.
15 Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.
And one of them, when he saw that he was clean, turning back, gave praise to God in a loud voice;
16 І припав лицем до ніг [Ісуса], дякуючи Йому. Він був самарянином.
And, falling down on his face at the feet of Jesus, he gave the credit to him; and he was a man of Samaria.
17 Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?
And Jesus said, Were there not ten men who were made clean? where are the nine?
18 Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?
Have not any of them come back to give glory to God, but only this one from a strange land?
19 Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!
And he said to him, Get up, and go on your way; your faith has made you well.
20 Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. [Ісус] відповів: ―Царство Боже прийде непомітно.
And when the Pharisees put questions to him about when the kingdom of God would come, he gave them an answer and said, The kingdom of God will not come through observation:
21 Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.
And men will not say, See, it is here! or, There! for the kingdom of God is among you.
22 Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.
And he said to his disciples, The time will come when you will have a great desire to see one of the days of the Son of man, but you will not see it.
23 Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!
And if they say to you, See, it is there! or, It is here! do not go away, or go after them.
24 Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.
For as in a thunderstorm the bright light is seen from one end of the sky to the other, so will the Son of man be when his time comes.
25 Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.
But first, he will have to undergo much and be put on one side by this generation.
26 Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:
And as it was in the days of Noah, so will it be in the day of the Son of man.
27 [люди] їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.
They were feasting and taking wives and getting married, till the day of the overflowing of the waters, when Noah went into the ark, and they all came to destruction.
28 Так само, як було й за днів Лота: [люди] їли, пили, продавали, купували, садили, будували;
In the same way, in the days of Lot; they were feasting and trading, they were planting and building;
29 але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.
But on the day when Lot went out of Sodom, fire came down from heaven and destruction came on them all.
30 Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться.
So will it be in the day of the revelation of the Son of man.
31 Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.
On that day, if anyone is on the roof of the house, and his goods are in the house, let him not go down to take them away; and let him who is in the field not go back to his house.
32 Пам’ятайте про дружину Лота.
Keep in mind Lot's wife.
33 Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.
If anyone makes an attempt to keep his life, it will be taken from him, but if anyone gives up his life, he will keep it.
34 Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.
I say to you, In that night there will be two men sleeping in one bed, and one will be taken away and the other let go.
35 Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.
Two women will be crushing grain together; one will be taken away and the other let go.
36 Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.
37 Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.
And they, answering him, said, Where, Lord? And he said to them, Where the body is, there will the eagles come together.
