Від Луки 16
1 Потім сказав учням: ―В одного багатого чоловіка був управитель, якого звинуватили в марнотратстві.
Yeshuan hiche thusim hi aseijuite aseipeh e: “Mihaotah khat ana um'in, aman neiching khat ima ma vesuiya anganse aneiye, ahin aneichin na ah akitah poi ti thulamleng ahunge.
2 Він покликав його та сказав: «Що це я чую про тебе? Дай мені звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше управляти».
Hijeh chun apansah pan ama chu akouvin aseitai, ‘Ipi ham nathu kajah hi? Na neichin ho sutup in lang neihin pen ajeh chu nachungthu kisei ding ahitai’” ati.
3 Управитель подумав: «Що мені робити? Мій господар звільняє мене. Копати – не маю сил, просити – соромно.
Neichingpa akingaiton, “Tua ipi kabol ding?” tin akihoulim'in, “Kapakai pan la eihaisah ahitan, lei lai dingla katha ahatpon, chule thum ding la hibanga kikiletsah'a,
4 Але я знаю, що робити, щоб, коли мене звільнять з управління, знайшлися люди, які приймуть мене до своїх домівок».
aphai, eihaisah tengleh loi le pai tampi kaneiya amahon a-in'a eilhunsah nadiuvin hitin bol inge” ati.
5 Почав він кликати кожного з боржників свого господаря. Першого він запитав: «Скільки ти винен моєму господареві?»
Hijeh chun apansah pa sumba jouse chu ahungkhom uva athu seitoh ahina din akoukhom sohtai. Amasapa jah'a, “Ijat nabat ham?” atileh,
6 Той відповів: «Сто мір оливкової олії». І сказав йому: «Візьми швидко свою розписку та запиши п’ятдесят».
mipa chun adonbut in, “Keiman olive thao twipai dim jaget kabai” ati. Chuin neichingpan aseipeh in, “Aman kijihna lekha hi kilah loiyin lang twipai jali jih in” ati.
7 Потім другому сказав: «А ти скільки винен?» Той відповів: «Сто мір пшениці». Він сказав йому: «Візьми свою розписку та пиши вісімдесят».
Ahileh nangin ijat nabat em? tin anina pa adonge. Keiman suhlou chang lhuh sangkhat kabai, tin ahin donbut'e. Neiching pan aseiyin, hin, lekha hi kilah in lang lhuh jaget in jih in, ati.
8 Господар похвалив нечесного управителя за його кмітливість, бо сини цього світу мудріші у справах зі своїм родом, ніж сини світла. (aiōn g165)
Mihao pa chun chuche chondih lou neichingpan chingthei tah a abol chu apahcha tan ahi. Adih ahi, hiche vannoi chaten avel uva ho toh kipol ding dan hi khovah chate sangin achingjouve. (aiōn g165)
9 Я кажу вам: здобувайте собі приятелів за допомогою неправедного багатства, щоб коли воно мине, вас прийняли у вічні оселі. (aiōnios g166)
Kijildoh ding chu hiche ahi: Vannoiya nagouthil ho se hi midang phatchomna le jol le gol kisem nan mangin. Chuteng, nalei gouthil ho jouse abeisoh teng cheho chun tonsot in'a dinga nanalem diu ahi. (aiōnios g166)
10 Хто вірний у малому, той вірний і у великому, а невірний у малому, і у великому невірний.
Nangho thil neocha chunga nakitah ule, thil lentah ho chunga jong nakitah diu ahi. Amavang thil neocha chunga nakitahlou ule, mopohna lentah ho chunga jong kitahlou ding nahiuve.
11 Отже, якщо ви не були вірні в неправедних багатствах, хто вам довірить справжнє?
Chuleh leiset gouthil chunga tahsan naum louleh, kon vangou dihtah chunga natahsan dingu ham?
12 Якщо в чужому не були вірні, хто вам дасть ваше?
Chuleh midang thil chunga nakitah louleh ipi jeh a nangma thil chunga nakitahsan ding ham?
13 Жоден слуга не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству.
“Koiman pakai ni sohna atongkop theipoi. Ajeh chu nangman khat namuda a khat nangailut tum ding ahi; khat dinga nakiphal theng'a khat nadonda thei ahi. Nanghon Pathen le sum sohna tongkhom thei pouvin nate,” ati.
14 Почули про це фарисеї, які любили гроші, та глузували з Нього.
Pharisee ho, sum ngailu dehset hon, ajasoh keiyun ama chu anelpeh un ahi.
15 Але [Ісус] відповів їм: ―Ви вдаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне в очах Бога.
Chuin aman amaho jah'a aseitai, “Jalah'a miho mitmu'a michonpha nahinom, ahin Pathen in nalungthim ahei.” Hiche vannoi miten ajabol chu Pathen mitmua thet umtah ahi.
16 Закон та Пророки були до Івана. Відтоді проповідується Добра Звістка Царства Божого, і кожен із зусиллям входить у нього.
Twilutsah John phatlai chan'a chu, Mose dan le themgao ho thuhil chu nakai hoi leuva pang anahi. Ahin, tun Pathen Lenggam Kipana thupha chu seiphongin aumtan, chule mijouse lutding athanom in ahi.
17 Але скоріше небо та земля зникнуть, ніж одна риска Закону пропаде.
Ahivangin danthu chu apanna umtalou tina ahipoi. Van le lei amanthah ding hi Pathen danthu neopen khat kilekhup ding sanga gamchenga baijo ahi.
18 Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, перелюбствує; і всякий, хто одружується з розлученою жінкою, чинить перелюб.
“Vetsahnan, mikhat chun ajinu ada'a midang khat akichenpi le ajong'ah ahi. Chuleh koihileh ajipan ahindasa numei kichenpi jong chu ajong'ah ahi” ati.
19 Був собі багатий чоловік, який одягався в дорогу та вишукану одежу. Щодня він розкішно бенкетував.
Yeshuan aseiye, “Mihaotah khat, ponsandup le tupet ponnem kisil'a loupitah'a kivon le niseh a nomsatah'a umkhat anaum in ahi.
20 Біля його воріт лежав убогий, на ім’я Лазар, що весь був у виразках
Akelkot phunga chun Lazarus kiti tiphah natna dimset, mivaicha khat aum jin ahi.
21 і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого. Собаки, підходячи, лизали його рани.
Chutia Lazarus jong mihaopa dokhanga an lhajah ho ducha'a aumlaiyin, uicha ho ahung jiuvin atiphah namun ho chu ahung leh jiuve.
22 Надійшов час, убогий помер, і ангели віднесли його на лоно Авраама. Помер же і багач, і поховали його.
Achainan, mivaichapa chu athitan chule Vantilte Abraham koma um ding'in apotauve. Mihaopa jong athin avui tauve,
23 А в пеклі, будучи в муках, він підняв свої очі та побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні. (Hadēs g86)
chule alhagao chu mithi ho lah'a achetai. Chua athoh gentheina mun achun, Abraham gamlatah a aum chule Lazarus akoma atou chu amun ahi. (Hadēs g86)
24 І, закричавши, сказав: «Отче Аврааме! Змилуйся наді мною та пішли Лазаря, нехай умочить кінець свого пальця у воду та прохолодить мій язик, бо я сильно страждаю в цьому полум’ї».
Mihaopa chu ahung pengjah'in, ‘Hepa Abraham, themkhat neilungset in! Lazarus hinsol in lang akhutjung twiyah hin delut henlang kalei hung sudap hen. Keima hiche meikong lah a hin kahesoh lheh jeng'e,’” ati.
25 Авраам відповів: «Сину! Згадай, що ти за життя свого одержав свої блага, як і Лазар – своє лихо. Тепер же він тішиться, а ти страждаєш.
Ahin Abraham'in amapa jah'a aseiyin, chapa, geldoh in, nangman nahinlai sungin nadei jouse naneisoh keiyin chule Lazarus in ima ananeipoi. Hijeh a chu tua hi ama hikom mun'a nomtah'a kiumsah a nangman hesoh nathoh ahitai.
26 І крім того, між нами та вами встановлена велика прірва, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не могли, і щоб звідти до нас не переходили».
Chule chuche tilouvin jong, ikikah uva hin eikhen uvah onghom lentah aume. Koiman hikom mun'a pat'a apal galkai thei lou, chule chua pat'a jong keiho kom lang koiman apal galkal thei lou ahi, ati.
27 Той відповів: «Тоді благаю тебе, отче, пошли Лазаря в дім мого батька,
Chuin mihaopan asei kit in, Lungset tah in, Hepa Abraham, kapa in beh'a gasol in.
28 бо в мене п’ятеро братів, нехай він засвідчить їм, щоб вони не прийшли в це місце страждання».
Ajeh chu keiman sopi pasal nga kaneiye, chule amachun hikom thoh gentheina muna ahung lou nadiuva aga gihsal ding kadeiye, ati.
29 Авраам відповів: «Вони мають Мойсея та Пророків, нехай їх слухають».
“Ahin Abraham'in aseipeh in, ‘Mose le Themgaohon agihsal nauve. Nasopi hon chua ipi asut'u hin kisimdoh nauvinte,’ atipeh e.
30 Але той відповів: «Ні, отче Аврааме, якщо хтось із мертвих піде до них, то вони покаються!»
Mihaopan adonbut kit'in, ‘Ahipoi, Hepa Abraham! Koiham khat athilah'a kona akisol le, achonset nauva kona lungheina aneidiu chule Pathen lam'a kihei diu ahi,’ ati.
31 Тоді Авраам сказав йому: «Якщо Мойсея і Пророків не слухають, то навіть якщо хтось із мертвих воскресне, це їх не переконає».
Ahivangin Abraham'in aseikit in, ‘Amahon Mose le Themgaoho thu angailou uleh, athilah'a konin khat thoudoh jongleh ngaideh pouvinte,’” ati.
