Від Луки 15
1 Усі митники та грішники приходили до [Ісуса], щоб послухати Його.
Then resorted vnto him all the Publicanes and sinners, to heare him.
2 Але фарисеї та книжники нарікали кажучи: ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
Therefore the Pharises and Scribes murmured, saying, Hee receiueth sinners, and eateth with them.
3 Тоді Він розповів їм притчу:
Then spake hee this parable to them, saying,
4 ―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?
What man of you hauing an hundreth sheepe, if hee lose one of them, doeth not leaue ninetie and nine in the wildernesse, and goe after that which is lost, vntill he finde it?
5 І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.
And when he hath found it, he laieth it on his shoulders with ioye.
6 Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».
And when he commeth home, he calleth together his friendes and neighbours, saying vnto them, Reioyce with mee: for I haue founde my sheepe which was lost.
7 Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яноста дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння.
I say vnto you, that likewise ioy shall be in heauen for one sinner that conuerteth, more then for ninetie and nine iust men, which neede none amendment of life.
8 Або яка жінка, маючи десять драхмта загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?
Either what woman hauing ten groates, if she lose one groate, doth not light a candle, and sweepe the house, and seeke diligently till shee finde it?
9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».
And when shee hath found it, shee calleth her friendes, and neighbours, saying, Reioyce with me: for I haue found the groate which I had lost.
10 Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.
Likewise I say vnto you, there is ioy in the presence of the Angels of God, for one sinner that conuerteth.
11 Він також сказав: ―Один чоловік мав двох синів.
He sayde moreouer, A certaine man had two sonnes.
12 Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.
And the yonger of them sayde to his father, Father, giue mee the portion of the goods that falleth to mee. So he deuided vnto them his substance.
13 Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.
So not many daies after, when the yonger sonne had gathered all together, hee tooke his iourney into a farre countrey, and there hee wasted his goods with riotous liuing.
14 Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
Nowe when hee had spent all, there arose a great dearth throughout that land, and he began to be in necessitie.
15 І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.
Then hee went and claue to a citizen of that conntrey, and hee sent him to his farme, to feede swine.
16 Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.
And hee would faine haue filled his bellie with the huskes, that the swine ate: but no man gaue them him.
17 Опам’ятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!
Then he came to him selfe, and said, Howe many hired seruaunts at my fathers haue bread ynough, and I die for hunger?
18 Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе
I wil rise and goe to my father, and say vnto him, Father, I haue sinned against heaue, and before thee,
19 і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»
And am no more worthy to be called thy sonne: make me as one of thy hired seruants.
20 І, вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.
So hee arose and came to his father, and when hee was yet a great way off, his father sawe him, and had compassion, and ranne and fell on his necke, and kissed him.
21 Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»
And the sonne sayde vnto him, Father, I haue sinned against heauen, and before thee, and am no more worthie to be called thy sonne.
22 Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!
Then the father said to his seruaunts, Bring foorth the best robe, and put it on him, and put a ring on his hand, and shoes on his feete,
23 Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,
And bring the fat calfe, and kill him, and let vs eate, and be merie:
24 бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.
For this my sonne was dead, and is aliue againe: and he was lost, but he is found. And they began to be merie.
25 А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.
Nowe the elder brother was in the fielde, and when he came and drewe neere to the house, he heard melodie, and dauncing,
26 Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»
And called one of his seruaunts, and asked what those things meant.
27 «Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо [його син] повернувся живий та здоровий».
And hee sayde vnto him, Thy brother is come, and thy father hath killed the fatte calfe, because he hath receiued him safe and sound.
28 Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.
Then he was angry, and would not goe in: therefore came his father out and entreated him.
29 Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.
But he answered and said to his father, Loe, these many yeeres haue I done thee seruice, neither brake I at any time thy commadement, and yet thou neuer gauest mee a kidde that I might make merie with my friends.
30 Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».
But when this thy sonne was come, which hath deuoured thy good with harlots, thou hast for his sake killed the fat calfe.
31 [Батько] відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.
And he said vnto him, Sonne, thou art euer with me, and al that I haue, is thine.
32 Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».
It was meete that we shoulde make merie, and be glad: for this thy brother was dead, and is aliue againe: and hee was lost, but he is found.
