Від Луки 14
1 Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
And it happened, when he went into the house of one of the rulers of the Pharisees on a Sabbath to eat bread, that they were watching him.
2 І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
And look, a certain man who had dropsy was in front of him.
3 Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
Yeshua, answering, spoke to the Law scholars and Pharisees, saying, "Is it lawful to heal on the Sabbath or not?"
4 Але вони мовчали. Тоді [Ісус], доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
But they were silent. He took him, and healed him, and let him go.
5 До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
He answered them, "Which of you, if your son or an ox fell into a well, would not immediately pull him out on a Sabbath day?"
6 Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
But they could make no reply to this.
7 Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
He spoke a parable to those who were invited, when he noticed how they chose the best seats, and said to them,
8 «Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.
"When you are invited by anyone to a marriage feast, do not sit in the best seat, since perhaps someone more honorable than you might be invited by him,
9 Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.
and he who invited both of you would come and tell you, 'Make room for this person.' Then you would begin, with shame, to take the lowest place.
10 Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.
But when you are invited, go and sit in the lowest place, so that when he who invited you comes, he may tell you, 'Friend, move up higher.' Then you will be honored in the presence of all who sit at the table with you.
11 Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
For everyone who exalts himself will be humbled, and whoever humbles himself will be exalted."
12 Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.
He also said to the one who had invited him, "When you make a dinner or a supper, do not call your friends, nor your brothers, nor your kinsmen, nor rich neighbors, or perhaps they might also return the favor, and pay you back.
13 Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.
But when you make a feast, ask the poor, the maimed, the lame, or the blind;
14 І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
and you will be blessed, because they do not have the resources to repay you. For you will be repaid in the resurrection of the righteous."
15 Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
Now when one of those who were reclining with him heard these things, he said to him, "Blessed is he who will eat bread in the Kingdom of God."
16 Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.
But he said to him, "A certain man made a great supper, and he invited many people.
17 Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».
And he sent his servant at the hour for supper to tell those who were invited, 'Come, for everything is ready now.'
18 Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
They all as one began to make excuses. "The first said to him, 'I have bought a field, and I must go and see it. Please have me excused.'
19 Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
"Another said, 'I have bought five yoke of oxen, and I must go try them out. Please have me excused.'
20 Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
"Another said, 'I have married a wife, and therefore I cannot come.'
21 Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
"That servant came, and told his lord these things. Then the master of the house, being angry, said to his servant, 'Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring in the poor, maimed, blind, and lame.'
22 І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
"The servant said, 'Lord, it is done as you commanded, and there is still room.'
23 Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.
"The lord said to the servant, 'Go out into the highways and hedges, and compel them to come in, that my house may be filled.
24 Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
For I tell you that none of those individuals who were invited will taste of my supper.'"
25 Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
Now large crowds were going with him. He turned and said to them,
26 «Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.
"If anyone comes to me, and does not hate his own father, mother, wife, children, brothers, and sisters, yes, and his own life also, he cannot be my disciple.
27 Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
Whoever does not bear his own cross, and come after me, cannot be my disciple.
28 Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.
For which of you, desiring to build a tower, does not first sit down and count the cost, to see if he has enough to complete it?
29 Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
Or perhaps, when he has laid a foundation, and is not able to finish, everyone who sees begins to mock him,
30 кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
saying, 'This man began to build, and was not able to finish.'
31 Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
Or what king, as he goes to encounter another king in war, will not sit down first and consider whether he is able with ten thousand to meet him who comes against him with twenty thousand?
32 Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.
Or else, while the other is yet a great way off, he sends an envoy, and asks for conditions of peace.
33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
So therefore whoever of you who does not renounce all that he has, he cannot be my disciple.
34 Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?
Salt is good, but if the salt becomes flat and tasteless, with what do you season it?
35 Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
It is fit neither for the soil nor for the manure pile. It is thrown out. He who has ears to hear, let him hear."
