< Від Луки 14 >

1 Одного разу в Суботу Він прийшов пообідати в дім одного з фарисейських старшин. Вони уважно слідкували за Ним.
安息日,耶穌到一個法利賽人的首領家裏去吃飯,他們就窺探他。
2 І ось перед Ним був чоловік, який хворів на водянку.
在他面前有一個患水臌的人。
3 Ісус запитав учителів Закону та фарисеїв: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
耶穌對律法師和法利賽人說:「安息日治病可以不可以?」
4 Але вони мовчали. Тоді [Ісус], доторкнувшись до чоловіка, зцілив його та відпустив.
他們卻不言語。耶穌就治好那人,叫他走了;
5 До них же промовив: ―Якщо в когось із вас син або віл впаде в колодязь, хіба ви не витягнете його навіть у день Суботній?
便對他們說:「你們中間誰有驢或有牛,在安息日掉在井裏,不立時拉牠上來呢?」
6 Вони не змогли Йому нічого на це відповісти.
他們不能對答這話。
7 Помітивши, як запрошені обирають собі перші місця, Ісус розповів їм притчу:
耶穌見所請的客揀擇首位,就用比喻對他們說:
8 «Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на почесне місце, щоб не сталося так, що серед запрошених буде хтось поважніший за тебе.
「你被人請去赴婚姻的筵席,不要坐在首位上,恐怕有比你尊貴的客被他請來;
9 Тоді прийде той, хто запросив тебе, та скаже: „Поступися місцем іншому“. І тоді доведеться тобі із соромом зайняти останнє місце.
那請你們的人前來對你說:『讓座給這一位吧!』你就羞羞慚慚地退到末位上去了。
10 Натомість коли будеш запрошений, прийди та сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: „Друже, пересядь на краще місце!“Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними.
你被請的時候,就去坐在末位上,好叫那請你的人來對你說:『朋友,請上座。』那時,你在同席的人面前就有光彩了。
11 Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».
因為,凡自高的,必降為卑;自卑的,必升為高。」
12 Потім промовив до того, хто запросив Його: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ні своїх братів, ні своїх родичів, ані багатих сусідів, щоби й вони не запросили тебе, і ти не одержав взаємної відплати.
耶穌又對請他的人說:「你擺設午飯或晚飯,不要請你的朋友、弟兄、親屬,和富足的鄰舍,恐怕他們也請你,你就得了報答。
13 Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих.
你擺設筵席,倒要請那貧窮的、殘廢的、瘸腿的、瞎眼的,你就有福了!
14 І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».
因為他們沒有甚麼可報答你。到義人復活的時候,你要得着報答。」
15 Почувши це, один із тих, що обідав разом із Ним, промовив: ―Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому.
同席的有一人聽見這話,就對耶穌說:「在上帝國裏吃飯的有福了!」
16 Ісус у відповідь сказав: ―Один чоловік приготував велику вечерю й запросив багатьох.
耶穌對他說:「有一人擺設大筵席,請了許多客。
17 Коли прийшов час, він надіслав свого раба сказати запрошеним: «Приходьте, бо все вже готове».
到了坐席的時候,打發僕人去對所請的人說:『請來吧!樣樣都齊備了。』
18 Але всі, один за одним, почали відмовлятися. Перший сказав: «Я придбав поле, і мені треба піти й оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!»
眾人一口同音地推辭。頭一個說:『我買了一塊地,必須去看看。請你准我辭了。』
19 Другий сказав: «Я придбав п’ять пар волів та йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!»
又有一個說:『我買了五對牛,要去試一試。請你准我辭了。』
20 Третій сказав: «Я щойно одружився й тому не можу прийти!»
又有一個說:『我才娶了妻,所以不能去。』
21 Раб повернувся й про все доповів господареві. Тоді розлютився господар і сказав своєму рабу: «Іди швидко на вулиці й провулки міста та приведи сюди бідних, покалічених, сліпих та кульгавих».
那僕人回來,把這事都告訴了主人。家主就動怒,對僕人說:『快出去,到城裏大街小巷,領那貧窮的、殘廢的、瞎眼的、瘸腿的來。』
22 І відповів раб: «Господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місця».
僕人說:『主啊,你所吩咐的已經辦了,還有空座。』
23 Тоді господар сказав рабу: «Вийди на дороги й стежки та переконай усіх, кого зустрінеш, прийти, щоб дім мій наповнився.
主人對僕人說:『你出去到路上和籬笆那裏,勉強人進來,坐滿我的屋子。
24 Кажу вам: ніхто з тих, кого було запрошено, не їстиме на моїй вечері».
我告訴你們,先前所請的人沒有一個得嘗我的筵席。』」
25 Разом з Ісусом ішло багато людей, та Він, обернувшись, промовив до них:
有極多的人和耶穌同行。他轉過來對他們說:
26 «Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.
「人到我這裏來,若不愛我勝過愛自己的父母、妻子、兒女、弟兄、姊妹,和自己的性命,就不能作我的門徒。
27 Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.
凡不背着自己十字架跟從我的,也不能作我的門徒。
28 Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити.
你們哪一個要蓋一座樓,不先坐下算計花費,能蓋成不能呢?
29 Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
恐怕安了地基,不能成功,看見的人都笑話他,說:
30 кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“
『這個人開了工,卻不能完工。』
31 Або який цар, збираючись на війну проти іншого царя, не сяде та не роздумає, чи зможе з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
或是一個王出去和別的王打仗,豈不先坐下酌量,能用一萬兵去敵那領二萬兵來攻打他的嗎?
32 Якщо ні, то поки той ще далеко, надішле послів до нього просити про мир.
若是不能,就趁敵人還遠的時候,派使者去求和息的條款。
33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.
這樣,你們無論甚麼人,若不撇下一切所有的,就不能作我的門徒。」
34 Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак?
「鹽本是好的;鹽若失了味,可用甚麼叫它再鹹呢?
35 Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
或用在田裏,或堆在糞裏,都不合式,只好丟在外面。有耳可聽的,就應當聽!」

< Від Луки 14 >