Від Луки 10
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
After these thinges the Lorde apoynted other seventie also and sent them two and two before him into every citie and place whither he him silfe wolde come.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
And he sayde vnto them the harvest is greate: but the laborers are feawe. Praye therfore the Lorde of ye harvest to send forth laborers into his hervest.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
Goo youre wayes: beholde I sende you forthe as lambes amonge wolves.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
Beare noo wallet nether scryppe nor shues and salute noo man by the waye.
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
Into whatsoever housse ye enter fyrst saye: Peace be to this housse.
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
And yf ye sonne of peace be theare youre peace shall rest vpon him: yf not yt shall returne to you agayne.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
And in ye same housse tary still eatinge and drinkinge soche as they have. For the laborer is worthy of his ewarde. Go not fro housse to housse:
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
and in to whatso ever citye ye enter yf they receave you eate soche thinges as are set before you
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
and heale the sicke yt are theare and saye vnto them: the kyngdome of God is come nye vpon you.
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
But into whatsoever citie ye shall enter yf they receave you not goo youre wayes out into the stretes of ye same and saye:
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
even the very dust which cleaveth on vs of your citie we wipe of agaynst you: Not withstondinge marke this that ye kyngdome of God was come nie vpon you.
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
Ye and I saye vnto you: that it shalbe easier in that daye for Sodom then for yt cytie.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
Wo be to the Chorazin: wo be to ye Bethsaida. For yf ye miracles had bene done in Tyre and Sido which have bene done in you they had a greate whyle agone repeted sitting in heere and asshes.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
Neverthelesse it shalbe easier for Tyre and Sidon at the iudgement then for you.
And thou Capernau which art exalted to heave shalt be thrust doune to hell. (Hadēs g86)
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
He yt heareth you heareth me: and he that dispiseth you despiseth me: and he that dispiseth me despiseth him that sent me.
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
And the sevetie returned agayne with ioye sayinge: Lorde even the very devyls are subdued to vs thorowe thy name.
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
And he sayde vnto them: I sawe satan as it had bene lightenyng faule doune fro heave.
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Beholde I geve vnto you power to treade on serpetes and scorpions and over all maner power of the enimye and no thinge shall hurte you.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
Neverthelesse in this reioyse not that ye spretes are vnder youre power: but reioyse be cause youre names are wrytten in heaven.
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
That same tyme reioysed Iesus in ye sprete and sayde: I confesse vnto ye father Lorde of heaven and erth yt thou hast hyd these thynges from the wyse and prudent and hast opened them to the babes. Even so father for soo pleased it the.
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
All thinges are geven me of my father. And no man knoweth who the sonne is but the father: nether who the father is save the sonne and he to who the sonne wyll shewe him.
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
And he turned to his disciples and sayde secretly: Happy are ye eyes which se yt ye se.
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
For I tell you that many prophetes and kynges have desired to se those thinges which ye se and have not sene them: and to heare those thinges which ye heare and have not hearde them.
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
And beholde a certayne Lawere stode vp and tempted him sayinge: Master what shall I do to inheret eternall life? (aiōnios g166)
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
He sayd vnto him: What is written in the lawe? How redest thou?
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
And he answered and sayde: Loue thy Lorde God with all thy hert and with all thy soule and with all thy stregthe and with all thy mynde: and thy neghbour as thy sylfe.
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
And he sayde vnto him: Thou hast answered right. This do and thou shalt live.
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
He willinge to iustifie him silfe sayde vnto Iesus: Who is then my neghbour?
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
Iesus answered and sayde: A certayne ma descended fro Hierusalem into Hierico and fell in to the hondes of theves which robbed him of his raymet and wounded him and departed levynge him halfe deed.
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
And by chaunce ther came a certayne preste that same waye and when he sawe him he passed by.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
And lykewyse a Levite when he was come nye to the place wet and loked on him and passed by.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
Then a certayne Samaritane as he iornyed came nye vnto him and when he sawe him had compassion on him
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
and went to and bounde vp his woundes and poured in oyle and wyne and put him on his awne beaste and brought him to a comen ynne and made provision for him.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
And on the morowe when he departed he toke out two pece and gave them to the host and sayde vnto him. Take cure of him and whatsoever thou spedest moare when I come agayne I will recompence the.
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
Which now of these thre thynkest thou was neighbour vnto him yt fell into ye theves hondes?
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
And he sayde: he that shewed mercy on him. Then sayde Iesus vnto him. Goo and do thou lyke wyse.
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
It fortuned as they wet that he entred in to a certayne toune. And a certayne woman named Martha receaved him into her housse.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
And this woman had a sister called Mary which sate at Iesus fete and hearde his preachinge.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
And Martha was combred about moche servinge and stode and sayde: Master doest thou not care that my sister hath leeft me to minister alone? Byd her therfore that she helpe me.
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
And Iesus answered and sayde vnto her: Martha Martha thou carest and arte troubled about many thinges:
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
verely one is nedfull. Mary hath chosen her that good parte which shall not be taken awaye from her.
