Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
Habiendo muchos tratado de poner en orden la historia de las cosas que entre nosotros han sido ciertísimas,
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
tal como nos lo enseñaron los que desde el principio lo vieron por sus ojos, y fueron ministros de la palabra;
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
me ha parecido también a mí, después de haber entendido todas las cosas desde el principio con diligencia, escribírtelas por orden, oh buen Teófilo,
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
para que conozcas la seguridad de las cosas en las cuales has sido enseñado.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
Hubo en los días de Herodes, rey de Judea, un sacerdote llamado Zacarías, de la clase de Abías; y su mujer, de las hijas de Aarón, llamada Elisabet.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
Y eran ambos justos delante de Dios, andando sin reprensión en todos los mandamientos y estatutos del Señor.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
Y no tenían hijo, porque Elisabet era estéril, y ambos eran avanzados en días.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
Y aconteció que ejerciendo Zacarías el sacerdocio delante de Dios por el orden de su vez,
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
conforme a la costumbre del sacerdocio, salió en suerte a poner el incienso, entrando en el Templo del Señor.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
Y toda la multitud del pueblo estaba fuera orando a la hora del incienso.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Y se le apareció un ángel del Señor puesto en pie a la derecha del altar del incienso.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
Y se turbó Zacarías viéndolo, y cayó temor sobre él.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
Mas el ángel le dijo: Zacarías, no temas; porque tu oración ha sido oída, y tu mujer Elisabet te engendrará un hijo, y llamarás su nombre Juan.
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
Y tendrás gozo y alegría, y muchos se gozarán de su nacimiento.
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
Porque será grande delante de Dios, y no beberá vino ni sidra; y será lleno del Espíritu Santo, aun desde el vientre de su madre.
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
Y a muchos de los hijos de Israel convertirá al Señor Dios de ellos.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
Porque él irá delante de él con el Espíritu y virtud de Elías, para convertir los corazones de los padres a los hijos, y los rebeldes a la prudencia de los justos, para aparejar al Señor un pueblo preparado.
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
Y dijo Zacarías al ángel: ¿En qué conoceré esto? Porque yo soy viejo, y mi mujer avanzada en días.
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
Y respondiendo el ángel le dijo: Yo soy Gabriel, que estoy delante de Dios; y soy enviado a hablarte, y a darte este evangelio.
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
Y he aquí estarás mudo y no podrás hablar, hasta el día que esto sea hecho, por cuanto no creiste a mis palabras, las cuales se cumplirán a su tiempo.
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
Y el pueblo estaba esperando a Zacarías, y se maravillaban de que él se detuviese en el Templo.
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
Y saliendo, no les podía hablar; y entendieron que había visto visión en el Templo; y él les hablaba por señas, y quedó mudo.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
Y fue, que cumplidos los días de su oficio, se vino a su casa.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
Y después de aquellos días concibió su mujer Elisabet, y se encubrió por cinco meses, diciendo:
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
Porque el Señor me ha hecho así en los días en que miró para quitar mi afrenta entre los hombres.
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
Y al sexto mes, el ángel Gabriel fue enviado de Dios a una ciudad de Galilea, llamada Nazaret,
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
a una virgen desposada con un varón que se llamaba José, de la Casa de David; y el nombre de la virgen era María.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
Y entrando el ángel en donde ella estaba, dijo: ¡Gozo hallas, amada! El Señor es contigo; bendita tú entre las mujeres.
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
Mas ella, cuando le vio, se turbó de sus palabras, y pensaba qué salutación fuese ésta.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
Entonces el ángel le dice: María, no temas, porque has hallado gracia cerca de Dios.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
Y he aquí, concebirás en tu vientre, y darás a luz un hijo, y llamarás su nombre Jesús.
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
Este será grande, y será llamado Hijo del Altísimo; y le dará el Señor Dios el trono de David su padre;
y reinará en la Casa de Jacob por siempre; y de su Reino no habrá fin. (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
Entonces María dijo al ángel: ¿Cómo será esto? Porque no conozco varón.
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
Y respondiendo el ángel le dijo: El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y la virtud del Altísimo te cubrirá; por lo cual también lo Santo que de ti nacerá, será llamado Hijo de Dios.
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
Y he aquí, Elisabet tu parienta, también ella ha concebido hijo en su vejez; y éste es el sexto mes a ella que era llamada la estéril;
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
porque ninguna cosa es imposible para Dios.
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
Entonces María dijo: He aquí la criada del Señor; cúmplase en mí conforme a tu palabra. Y el ángel se fue de su presencia.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
En aquellos días levantándose María, fue a la montaña con prisa, a una ciudad de Judá;
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
y entró en casa de Zacarías, y saludó a Elisabet.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
Y aconteció, que cuando oyó Elisabet la salutación de María, la criatura saltó en su vientre; y Elisabet fue llena del Espíritu Santo,
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
y exclamó a gran voz, y dijo: Bendita tú entre las mujeres, y bendito el fruto de tu vientre.
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
¿Y de dónde esto a mí, que la madre de mi Señor venga a mí?
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
Porque he aquí, cuando llegó la voz de tu salutación a mis oídos, la criatura saltó de alegría en mi vientre.
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
Y bienaventurada la que creyó, porque se cumplirán las cosas que le fueron dichas de parte del Señor.
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
Entonces María dijo: engrandece mi alma al Señor;
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
Y mi espíritu se alegró en Dios mi Salud,
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
porque miró a la bajeza de su criada; Porque he aquí, desde ahora me dirán bienaventurada todas las generaciones.
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
Porque me ha hecho grandes cosas el Poderoso; y santo es su Nombre.
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
Y su misericordia de generación a generación a los que le temen.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
Hizo valentía con su brazo; esparció los soberbios del pensamiento de su corazón.
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
Quitó los poderosos de los tronos, y levantó a los humildes.
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
A los hambrientos colmó de bienes; y a los ricos envió vacíos.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
Recibió a Israel su criado, acordándose de la misericordia.
Como habló a nuestros padres, a Abraham y a su simiente para siempre. (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Y se quedó María con ella como tres meses; después se volvió a su casa.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
Y a Elisabet se le cumplió el tiempo de su alumbramiento, y dio a luz un hijo.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
Y oyeron los vecinos y los parientes que Dios había hecho con ella grande misericordia, y se alegraron con ella.
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
Y aconteció, que al octavo día vinieron para circuncidar al niño; y le llamaban con el nombre de su padre, Zacarías.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
Y respondiendo su madre, dijo: No; sino Juan será llamado.
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
Y le dijeron: ¿ Por qué? Nadie hay en tu parentela que se llame con este nombre.
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
Y hablaron por señas a su padre, cómo le quería llamar.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
Y demandando la tablilla, escribió, diciendo: Juan es su nombre. Y todos se maravillaron.
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
Y luego fue abierta su boca y su lengua, y habló bendiciendo a Dios.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
Y hubo temor sobre todos los vecinos de ellos; y en todas las montañas de Judea fueron divulgadas todas estas cosas.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Y todos los que las oían, las conservaban en su corazón, diciendo: ¿Quién será este niño? Y la mano del Señor estaba con él.
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
Y Zacarías su padre fue lleno del Espíritu Santo, y profetizó, diciendo:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
Bendito el Señor Dios de Israel, que ha visitado y hecho redención a su pueblo,
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
y nos alzó el cuerno de salud en la Casa de David su siervo,
como habló por boca de los santos que fueron desde el principio, sus profetas: (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
Salvación de nuestros enemigos, y de mano de todos los que nos aborrecieron;
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
para hacer misericordia con nuestros padres, y acordándose de su santo testamento;
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
del juramento que hizo a Abraham nuestro padre, que nos había de dar,
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
que sin temor librados de nuestros enemigos, le serviríamos
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
en santidad y en justicia delante de él, todos los días de nuestra vida.
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
Y tú, niño: profeta del Altísimo serás llamado; porque irás delante de la faz del Señor, para aparejar sus caminos;
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
dando conocimiento de salud a su pueblo, para remisión de sus pecados,
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
por las entrañas de misericordia de nuestro Dios, con que nos visitó de lo alto el amanecer,
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
para dar luz a los que habitan en tinieblas y en sombra de muerte; para encaminar nuestros pies por camino de paz.
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
Y el niño crecía, y era confortado del Espíritu; y estuvo en los desiertos hasta el día que se mostró a Israel.
