Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
Como saben, muchos otros han tratado de escribir las cosas que se han cumplido y de las cuales somos partícipes.
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
Ellos fundamentaron sus relatos en la evidencia de los primeros testigos presenciales y ministros de la Palabra,
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
y entonces yo también decidí que como he seguido estas cosas muy cuidadosamente desde el principio, sería una buena idea escribir un relato fiel de todo lo que había ocurrido.
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
He hecho esto, querido Teófilo para que puedas estar seguro de que las cosas que se te enseñaron son completamente fiables.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
Durante la época cuando Herodes era rey de Judea, había un sacerdote llamado Zacarías, que venía de la división sacerdotal de Abijah. Él estaba casado con Isabel, quien era descendiente del sacerdote Aarón.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
Ambos hacían lo que era recto delante de Dios, y eran cuidadosos en seguir los mandamientos del Señor y las normas.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
Ellos no tenían hijos porque Isabel no podía concebir, y ya estaban envejeciendo.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
Mientras Zacarías servía como sacerdote ante Dios, a nombre de su división sacerdotal,
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
fue elegido por suerte conforme a la costumbre de los sacerdotes, para entrar al Templo del Señor y quemar el incienso.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
Durante el momento en que se ofrendaba el incienso, había una gran multitud orando afuera.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Entonces un ángel del Señor se le apareció a Zacarías, y se puso en pie a la derecha del altar del incienso.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
Cuando Zacarías vio al ángel, se asustó.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
Pero el ángel le dijo: “No tengas miedo, Zacarías. Tu oración ha sido escuchada, y tu esposa Isabel concebirá de ti un hijo, y le llamarás Juan.
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
Él te traerá gozo y alegría, y muchos celebrarán su nacimiento.
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
Él será grande a la vista del Señor. Se negará a beber vino o cualquier otra bebida alcohólica. Estará lleno del Espíritu Santo incluso antes de nacer.
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
Convertirá a muchos israelitas nuevamente al Señor su Dios.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
Irá delante del Señor en el espíritu y el poder de Elías, para convertir los corazones de los padres a sus hijos nuevamente, y convertir a los rebeldes hacia un entendimiento recto, para preparar a un pueblo que esté listo para el Señor.
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
“¿Cómo puedo estar seguro de esto?” le preguntó Zacarías al ángel. “Soy un hombre viejo, y mi esposa también está envejeciendo”.
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
“Yo soy Gabriel”, respondió el ángel. “Yo estoy en la presencia de Dios, y fui enviado para hablarte y entregarte esta buena noticia.
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
Pero como no creíste lo que te dije, te quedarás mudo, sin poder hablar, hasta el momento indicado, cuando mis palabras se cumplan”.
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
Afuera el pueblo estaba esperando a Zacarías, preguntándose por qué estaba demorando tanto en el Templo.
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
Cuando finalmente salió, no pudo hablarles. Y ellos se dieron cuenta de que había tenido una visión en el Templo, pues aunque podía hacer señas, estaba completamente mudo.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
Después que hubo terminado su turno de servicio, regresó a casa.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
Poco tiempo después, su esposa Isabel quedó embarazada. Y se quedó en casa por cinco meses.
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
“El Señor ha hecho esto en mi favor”, dijo ella, “ahora que ha quitado la desgracia que tenía ante los ojos de los demás”.
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
Al sexto mes de su embarazo, Dios envió al ángel Gabriel a una joven llamada María, que vivía en la ciudad de Nazaret, en Galilea.
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
Ella estaba comprometida en matrimonio con un hombre llamado José.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
El ángel la saludó. “Eres privilegiada en gran manera”, le dijo. “El Señor está contigo”.
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
María estaba muy confundida por lo que él le dijo, y se preguntaba cuál era el significado de ese saludo.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
“No te preocupes, María”, siguió diciendo el ángel, “pues Dios te ha mostrado su gracia.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
Quedarás embarazada y tendras un hijo. Lo llamarás Jesús.
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
Él será muy grande, y será llamado el Hijo del Altísimo. El Señor le dará el trono de David su padre,
y reinará sobre la casa de Jacob para siempre. Su reino nunca tendrá fin”. (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
“¿Cómo es esto posible?” preguntó María. “Aún soy virgen”.
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
“El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y el poder del Altísimo te cubrirá. El bebé que va a nacer es santo, y será llamado el Hijo de Dios.
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
E Isabel, tu pariente, aún a su avanzada edad, está embarazada también. La mujer de quien el pueblo decía que no podía tener hijos, ya tiene seis meses de embarazo.
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
Nada es imposible para Dios”.
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
“Aquí estoy, lista para ser la sierva del Señor”, dijo María. “Que suceda conmigo tal como dijiste”. Entonces el ángel se fue.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
Poco después, María se alistó y se apresuró a las montañas de Judea, a la ciudad donde
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
estaba la casa de Zacarías. Al entrar llamó a Isabel.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
Y tan pronto como Isabel escuchó la voz de María, el bebé saltó de alegría dentro de ella. Isabel estaba llena del Espíritu Santo,
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
y gritó con voz muy fuerte: “¡Cuán bendita eres entre las mujeres, y cuán bendito será el hijo que nacerá de ti!
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
¿Por qué soy tan honrada en recibir la visita de la madre de mi Señor?
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
Tan pronto como escuché que me llamabas, saludándome, mi bebé saltó de alegría dentro de mí.
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
¡Cuán afortunada eres, porque estás segura de que el Señor hará lo que te ha prometido!”
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
María respondió: “¡Cuánto alabo al Señor!
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
Estoy tan feliz con Dios, mi Salvador,
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
porque decidió que yo, su sierva, fuera digna de su consideración, a pesar de mi humilde procedencia. De ahora en adelante todas las generaciones dirán que fui bendecida.
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
El Dios Altísimo ha hecho grandes cosas por mí; su nombre es santo.
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
Su misericordia dura de generación en generación para aquellos que lo respetan.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
Con su poder él ha destruido en pedazos a quienes con arrogancia piensan que son muy sabios.
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
Él derriba a los poderosos de sus tronos, y exalta a los humildes.
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
Él llena a los hambrientos con cosas buenas para comer, y echa a los ricos con las manos vacías.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
Él ha ayudado a su siervo Israel, acordándose de él con misericordia,
tal como se lo prometió a nuestros padres, a Abraham y sus descendientes para siempre”. (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Y María se quedó con Isabel durante tres meses y luego regresó a su casa.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
Llegó el momento en que Isabel tendría su bebé, y tuvo un hijo.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
Sus vecinos y parientes oyeron cómo el Señor le había mostrado gran bondad, y celebraron con ella.
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
Ocho días después, vinieron para circuncidar al niño. Y planeaban llamarlo Zacarías, como su padre.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
“No”, dijo Isabel. “Será llamado Juan”.
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
“Pero no hay ninguno entre tus parientes que tenga este nombre”, le dijeron.
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
Entonces le preguntaron por señas a Zacarías, el padre del niño, cómo quería llamar a su hijo.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
Entonces Zacarías buscó algo sobre lo cual escribir. Para sorpresa de todos, escribió: “Su nombre es Juan”.
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
E inmediatamente pudo hablar de nuevo, y comenzó a alabar a Dios.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
Todos los que vivían cerca estaba maravillados por lo que había sucedido, y se esparció la noticia por toda Judea.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Y todos los que oían la noticia se preguntaban lo que esto significaba. “¿Qué será ese niño cuando crezca?” preguntaban ellos, pues estaba claro que el niño era especial para Dios.
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
Zacarías, su padre, lleno del Espíritu Santo, dijo esta profecía:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
“El Señor, Dios de Israel, es maravilloso, pues ha venido a su pueblo y lo ha libertado.
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
Nos ha dado un gran Salvador del linaje de su siervo David,
como lo prometió por sus santos profetas hace mucho tiempo. (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
Él prometió salvarnos de nuestros enemigos, de quienes nos odian.
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
Él fue misericordioso con nuestros padres, recordando su santo acuerdo,
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
la promesa que le hizo a nuestro padre Abrahám
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
Él nos libera del temor y nos rescata de nuestros enemigos,
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
para que podamos servirle haciendo lo que es bueno y recto durante toda nuestra vida.
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
Aunque eres solamente un niño pequeño, serás llamado el profeta del Altísimo, porque tu irás delante del Señor para preparar su camino,
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
dando conocimiento de la salvación a su pueblo mediante el perdón de sus pecados.
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
Por la bondad solícita de Dios con nosotros, el amanecer del cielo vendrá sobre nosotros
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
para resplandecer sobre aquellos que viven en la oscuridad y bajo la sombra de muerte, y para guiarnos por el sendero de la paz”.
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
Juan, el niño, creció y se volvió fuerte espiritualmente. Vivió en el desierto hasta que llegó el momento de iniciar su ministerio público a Israel.
