Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
Poiché molti han posto mano a stendere un racconto degli avvenimenti successi tra di noi,
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
come ce li hanno trasmessi coloro che ne furono testimoni fin da principio e divennero ministri della parola,
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
così ho deciso anch'io di fare ricerche accurate su ogni circostanza fin dagli inizi e di scriverne per te un resoconto ordinato, illustre Teòfilo,
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
perché ti possa rendere conto della solidità degli insegnamenti che hai ricevuto.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
Al tempo di Erode, re della Giudea, c'era un sacerdote chiamato Zaccaria, della classe di Abìa, e aveva in moglie una discendente di Aronne chiamata Elisabetta.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
Erano giusti davanti a Dio, osservavano irreprensibili tutte le leggi e le prescrizioni del Signore.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
Ma non avevano figli, perché Elisabetta era sterile e tutti e due erano avanti negli anni.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
Mentre Zaccaria officiava davanti al Signore nel turno della sua classe,
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
secondo l'usanza del servizio sacerdotale, gli toccò in sorte di entrare nel tempio per fare l'offerta dell'incenso.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
Tutta l'assemblea del popolo pregava fuori nell'ora dell'incenso.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Allora gli apparve un angelo del Signore, ritto alla destra dell'altare dell'incenso.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
Quando lo vide, Zaccaria si turbò e fu preso da timore.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
Ma l'angelo gli disse: «Non temere, Zaccaria, la tua preghiera è stata esaudita e tua moglie Elisabetta ti darà un figlio, che chiamerai Giovanni.
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
Avrai gioia ed esultanza e molti si rallegreranno della sua nascita,
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
poiché egli sarà grande davanti al Signore; non berrà vino né bevande inebrianti, sarà pieno di Spirito Santo fin dal seno di sua madre
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
e ricondurrà molti figli d'Israele al Signore loro Dio.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
Gli camminerà innanzi con lo spirito e la forza di Elia, per ricondurre i cuori dei padri verso i figli e i ribelli alla saggezza dei giusti e preparare al Signore un popolo ben disposto».
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
Zaccaria disse all'angelo: «Come posso conoscere questo? Io sono vecchio e mia moglie è avanzata negli anni».
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
L'angelo gli rispose: «Io sono Gabriele che sto al cospetto di Dio e sono stato mandato a portarti questo lieto annunzio.
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
Ed ecco, sarai muto e non potrai parlare fino al giorno in cui queste cose avverranno, perché non hai creduto alle mie parole, le quali si adempiranno a loro tempo».
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
Intanto il popolo stava in attesa di Zaccaria, e si meravigliava per il suo indugiare nel tempio.
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
Quando poi uscì e non poteva parlare loro, capirono che nel tempio aveva avuto una visione. Faceva loro dei cenni e restava muto.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
Compiuti i giorni del suo servizio, tornò a casa.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
Dopo quei giorni Elisabetta, sua moglie, concepì e si tenne nascosta per cinque mesi e diceva:
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
«Ecco che cosa ha fatto per me il Signore, nei giorni in cui si è degnato di togliere la mia vergogna tra gli uomini».
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
Nel sesto mese, l'angelo Gabriele fu mandato da Dio in una città della Galilea, chiamata Nazaret,
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
a una vergine, promessa sposa di un uomo della casa di Davide, chiamato Giuseppe. La vergine si chiamava Maria.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
Entrando da lei, disse: «Ti saluto, o piena di grazia, il Signore è con te».
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
A queste parole ella rimase turbata e si domandava che senso avesse un tale saluto.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
L'angelo le disse: «Non temere, Maria, perché hai trovato grazia presso Dio.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
Ecco concepirai un figlio, lo darai alla luce e lo chiamerai Gesù.
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
Sarà grande e chiamato Figlio dell'Altissimo; il Signore Dio gli darà il trono di Davide suo padre
e regnerà per sempre sulla casa di Giacobbe e il suo regno non avrà fine». (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
Allora Maria disse all'angelo: «Come è possibile? Non conosco uomo».
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
Le rispose l'angelo: «Lo Spirito Santo scenderà su di te, su te stenderà la sua ombra la potenza dell'Altissimo. Colui che nascerà sarà dunque santo e chiamato Figlio di Dio.
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
Vedi: anche Elisabetta, tua parente, nella sua vecchiaia, ha concepito un figlio e questo è il sesto mese per lei, che tutti dicevano sterile:
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
nulla è impossibile a Dio ».
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
Allora Maria disse: «Eccomi, sono la serva del Signore, avvenga di me quello che hai detto». E l'angelo partì da lei.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
In quei giorni Maria si mise in viaggio verso la montagna e raggiunse in fretta una città di Giuda.
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
Entrata nella casa di Zaccaria, salutò Elisabetta.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
Appena Elisabetta ebbe udito il saluto di Maria, il bambino le sussultò nel grembo. Elisabetta fu piena di Spirito Santo
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
ed esclamò a gran voce: «Benedetta tu fra le donne e benedetto il frutto del tuo grembo!
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
A che debbo che la madre del mio Signore venga a me?
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
Ecco, appena la voce del tuo saluto è giunta ai miei orecchi, il bambino ha esultato di gioia nel mio grembo.
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
E beata colei che ha creduto nell'adempimento delle parole del Signore».
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
L'anima mia magnifica il Signore Allora Maria disse:
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
e il mio spirito esulta in Dio, mio salvatore,
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
perché ha guardato l'umiltà della sua serva. D'ora in poi tutte le generazioni mi chiameranno beata.
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
Grandi cose ha fatto in me l'Onnipotente Santo è il suo nome:
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
di generazione in generazione la sua misericordia si stende su quelli che lo temono.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
Ha spiegato la potenza del suo braccio, ha disperso i superbi nei pensieri del loro cuore;
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
ha rovesciato i potenti dai troni, ha innalzato gli umili;
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
ha ricolmato di beni gli affamati, ha rimandato a mani vuote i ricchi.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
Ha soccorso Israele, suo servo, ricordandosi della sua misericordia,
come aveva promesso ai nostri padri, ad Abramo e alla sua discendenza, per sempre». (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Maria rimase con lei circa tre mesi, poi tornò a casa sua.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
Per Elisabetta intanto si compì il tempo del parto e diede alla luce un figlio.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
I vicini e i parenti udirono che il Signore aveva esaltato in lei la sua misericordia, e si rallegravano con lei.
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
All'ottavo giorno vennero per circoncidere il bambino e volevano chiamarlo col nome di suo padre, Zaccaria.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
Ma sua madre intervenne: «No, si chiamerà Giovanni».
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
Le dissero: «Non c'è nessuno della tua parentela che si chiami con questo nome».
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
Allora domandavano con cenni a suo padre come voleva che si chiamasse.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
Egli chiese una tavoletta, e scrisse: «Giovanni è il suo nome». Tutti furono meravigliati.
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
In quel medesimo istante gli si aprì la bocca e gli si sciolse la lingua, e parlava benedicendo Dio.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
Tutti i loro vicini furono presi da timore, e per tutta la regione montuosa della Giudea si discorreva di tutte queste cose.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Coloro che le udivano, le serbavano in cuor loro: «Che sarà mai questo bambino?» si dicevano. Davvero la mano del Signore stava con lui.
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
Zaccaria, suo padre, fu pieno di Spirito Santo, e profetò dicendo:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
« Benedetto il Signore Dio d'Israele, perché ha visitato e redento il suo popolo,
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
e ha suscitato per noi una salvezza potente nella casa di Davide, suo servo,
come aveva promesso per bocca dei suoi santi profeti d'un tempo: (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
salvezza dai nostri nemici, e dalle mani di quanti ci odiano.
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
Così egli ha concesso misericordia ai nostri padri e si è ricordato della sua santa alleanza,
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
del giuramento fatto ad Abramo, nostro padre,
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
di concederci, liberati dalle mani dei nemici, di servirlo senza timore,
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
in santità e giustizia al suo cospetto, per tutti i nostri giorni.
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
E tu, bambino, sarai chiamato profeta dell'Altissimo innanzi al Signore a preparargli le strade,
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
per dare al suo popolo la conoscenza della salvezza nella remissione dei suoi peccati,
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
grazie alla bontà misericordiosa del nostro Dio, per cui verrà a visitarci dall'alto un sole che sorge
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
per rischiarare quelli che stanno nelle tenebre e nell'ombra della morte e dirigere i nostri passi sulla via della pace».
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
Il fanciullo cresceva e si fortificava nello spirito. Visse in regioni deserte fino al giorno della sua manifestazione a Israele.
