Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
Many have taken on the work of putting together an account of the things that have been fulfilled among us,
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
just as they were passed down to us by those who from the first were eyewitnesses and servants of the word.
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
So it seemed good to me also, because I have accurately investigated everything from the beginning, to write an orderly account for you, most excellent Theophilus,
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
so that you might know the certainty of the things you have been taught.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
In the days of Herod, king of Judea, there was a certain priest named Zechariah, from the division of Abijah. His wife was from the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
They were both righteous before God, obeying all the commandments and ordinances of the Lord.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
But they had no child, because Elizabeth was barren, and they were both very old by this time.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
Now it came about that Zechariah was in God's presence, carrying out the priestly duties in the order of his division.
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
According to the customary way of choosing which priest would serve, he had been chosen by lot to enter into the temple of the Lord to burn incense.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
The whole crowd of people was praying outside at the hour when the incense was burned.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Now an angel of the Lord appeared to him and stood at the right side of the incense altar.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
When Zechariah saw him, he was terrified and fear fell on him.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
But the angel said to him, “Do not be afraid, Zechariah, because your prayer has been heard. Your wife Elizabeth will bear you a son. You will call his name John.
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
For he will be great in the sight of the Lord. He must never drink wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit from his mother's womb.
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
Many of the people of Israel will be turned to the Lord their God.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
He will go before the face of the Lord in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of the fathers to the children and the disobedient to the wisdom of the righteous—to make ready for the Lord a people prepared for him.”
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
Zechariah said to the angel, “How can I know this? For I am an old man and my wife is very old.”
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
The angel answered and said to him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you, to bring you this good news.
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
Behold! You will be silent, unable to speak, until the day these things take place. This is because you did not believe my words, which will be fulfilled at the right time.”
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
Now the people were waiting for Zechariah. They were surprised that he was spending so much time in the temple.
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
But when he came out, he could not speak to them. They realized that he had seen a vision while he was in the temple. He kept on making signs to them and remained silent.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
It came about that when the days of his service were over, he went to his house.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
After these days, his wife Elizabeth conceived and for five months she kept herself hidden. She said,
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
“This is what the Lord has done for me when he looked at me with favor in order to take away my shame before people.”
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
In the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city in Galilee named Nazareth,
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
to a virgin engaged to a man whose name was Joseph. He belonged to the house of David, and the virgin's name was Mary.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
He came to her and said, “Greetings, you who are highly favored! The Lord is with you.”
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
But she was very confused by his words and she wondered what kind of greeting this could be.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
The angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
See, you will conceive in your womb and bear a son. You will call his name 'Jesus.'
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his ancestor David.
He will reign over the house of Jacob forever, and there will be no end to his kingdom.” (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
Mary said to the angel, “How will this happen, since I have not slept with any man?”
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
The angel answered and said to her, “The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will come over you. So the holy one to be born will be called the Son of God.
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
See, your relative Elizabeth has also conceived a son in her old age. This is the sixth month for her, she who was called barren.
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
For nothing will be impossible for God.”
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
Mary said, “See, I am the female servant of the Lord. Let it be for me according to your message.” Then the angel left her.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
Then Mary arose in those days and quickly went into the hill country, to a city in Judea.
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
She went into the house of Zechariah and greeted Elizabeth.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
Now it happened that when Elizabeth heard Mary's greeting, the baby in her womb jumped, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
She raised her voice and said loudly, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb.
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
Why has it happened to me that the mother of my Lord should come to me?
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
For see, when the sound of your greeting came to my ears, the baby in my womb jumped for joy.
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
Blessed is she who believed that there would be a fulfillment of the things that were told her from the Lord.”
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
Mary said, “My soul praises the Lord,
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
and my spirit has rejoiced in God my savior.
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
For he has looked at the low condition of his female servant. For see, from now on all generations will call me blessed.
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
For he who is mighty has done great things for me, and his name is holy.
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
His mercy lasts from generation to generation for those who fear him.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
He has displayed strength with his arm; he has scattered those who were proud about the thoughts of their hearts.
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
He has thrown down princes from their thrones and he has raised up those of low condition.
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
He has filled the hungry with good things, but the rich he has sent away empty.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
He has given help to Israel his servant, so as to remember to show mercy
(as he said to our fathers) to Abraham and his descendants forever.” (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Mary stayed with Elizabeth about three months and then returned to her house.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
Now the time had come for Elizabeth to deliver her baby and she gave birth to a son.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
Her neighbors and her relatives heard that the Lord had shown his great mercy to her, and they rejoiced with her.
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
Now it happened on the eighth day that they came to circumcise the child. They would have called him “Zechariah,” after the name of his father.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
But his mother answered and said, “No. He will be called John.”
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
They said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
They made signs to his father as to how he wanted him to be named.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
His father asked for a writing tablet and wrote, “His name is John.” They all were astonished at this.
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
Immediately his mouth was opened and his tongue was freed. He spoke and praised God.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
Fear came on all who lived around them. All these matters were spread throughout all the hill country of Judea.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
All who heard them stored them in their hearts, saying, “What then will this child become?” For the hand of the Lord was with him.
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
His father Zechariah was filled with the Holy Spirit and prophesied, saying,
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
“Praised be the Lord, the God of Israel, for he has come to help and he has accomplished redemption for his people.
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
He has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
(as he spoke by the mouth of his holy prophets from long ago), (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us.
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
He will do this to show mercy to our fathers and to remember his holy covenant,
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
the oath that he spoke to Abraham our father.
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
He swore to grant to us that we, having been delivered out of the hand of our enemies, would serve him without fear,
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
in holiness and righteousness before him all our days.
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
Yes, and you, child, will be called a prophet of the Most High, for you will go before the face of the Lord to prepare his paths, to prepare people for his coming,
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
to give knowledge of salvation to his people by the forgiveness of their sins.
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
This will happen because of the tender mercy of our God, because of which the sunrise from on high will come to help us,
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
to shine on those who sit in darkness and in the shadow of death. He will do this to guide our feet into the path of peace.”
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
Now the child grew and became strong in spirit, and he was in the wilderness until the day of his public appearance to Israel.
