Від Луки 1
1 Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
Since, indeed, many have attempted to set in order a narrative of the things that have been completed among us,
2 у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
just as they have been handed on to those of us who from the beginning saw the same and were ministers of the word,
3 то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
so it seemed good to me also, having diligently followed everything from the beginning, to write to you, in an orderly manner, most excellent Theophilus,
4 щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
so that you might know the truthfulness of those words by which you have been instructed.
5 За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
There was, in the days of Herod, king of Judea, a certain priest named Zechariah, of the section of Abijah, and his wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
Now they were both just before God, progressing in all of the commandments and the justifications of the Lord without blame.
7 У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
And they had no child, because Elizabeth was barren, and they both had become advanced in years.
8 Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
Then it happened that, when he was exercising the priesthood before God, in the order of his section,
9 згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
according to the custom of the priesthood, the lot fell so that he would offer incense, entering into the temple of the Lord.
10 Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
And the entire multitude of the people was praying outside, at the hour of incense.
11 Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
Then there appeared to him an Angel of the Lord, standing at the right of the altar of incense.
12 Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
And upon seeing him, Zechariah was disturbed, and fear fell over him.
13 Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
But the Angel said to him: “Do not be afraid, Zechariah, for your prayer has been heard, and your wife Elizabeth shall bear a son to you. And you shall call his name John.
14 Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
And there will be joy and exultation for you, and many will rejoice in his nativity.
15 Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
For he will be great in the sight of the Lord, and he will not drink wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit, even from his mother’s womb.
16 І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
And he will convert many of the sons of Israel to the Lord their God.
17 Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
And he will go before him with the spirit and power of Elijah, so that he may turn the hearts of the fathers to the sons, and the incredulous to the prudence of the just, so as to prepare for the Lord a completed people.”
18 Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
And Zechariah said to the Angel: “How may I know this? For I am elderly, and my wife is advanced in years.”
19 Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
And in response, the Angel said to him: “I am Gabriel, who stands before God, and I have been sent to speak to you, and to proclaim these things to you.
20 але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
And behold, you will be silent and unable to speak, until the day on which these things shall be, because you have not believed my words, which will be fulfilled in their time.”
21 Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
And the people were waiting for Zechariah. And they wondered why he was being delayed in the temple.
22 Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
Then, when he came out, he was unable to speak to them. And they realized that he had seen a vision in the temple. And he was making signs to them, but he remained mute.
23 Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
And it happened that, after the days of his office were completed, he went away to his house.
24 Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
Then, after those days, his wife Elizabeth conceived, and she hid herself for five months, saying:
25 «Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
“For the Lord did this for me, at the time when he decided to take away my reproach among men.”
26 Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
Then, in the sixth month, the Angel Gabriel was sent by God, to a city of Galilee named Nazareth,
27 до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
to a virgin betrothed to a man whose name was Joseph, of the house of David; and the name of the virgin was Mary.
28 Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
And upon entering, the Angel said to her: “Hail, full of grace. The Lord is with you. Blessed are you among women.”
29 Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
And when she had heard this, she was disturbed by his words, and she considered what kind of greeting this might be.
30 Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
And the Angel said to her: “Do not be afraid, Mary, for you have found grace with God.
31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
Behold, you shall conceive in your womb, and you shall bear a son, and you shall call his name: JESUS.
32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
He will be great, and he will be called the Son of the Most High, and the Lord God will give him the throne of David his father.
And he will reign in the house of Jacob for eternity. And his kingdom shall have no end.” (aiōn g165)
34 Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
Then Mary said to the Angel, “How shall this be done, since I do not know man?”
35 У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
And in response, the Angel said to her: “The Holy Spirit will pass over you, and the power of the Most High will overshadow you. And because of this also, the Holy One who will be born of you shall be called the Son of God.
36 Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
And behold, your cousin Elizabeth has herself also conceived a son, in her old age. And this is the sixth month for her who is called barren.
37 бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
For no word will be impossible with God.”
38 Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
Then Mary said: “Behold, I am the handmaid of the Lord. Let it be done to me according to your word.” And the Angel departed from her.
39 Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
And in those days, Mary, rising up, traveled quickly into the hill country, to a city of Judah.
40 Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
And she entered into the house of Zechariah, and she greeted Elizabeth.
41 Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
And it happened that, as Elizabeth heard the greeting of Mary, the infant leaped in her womb, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
And she cried out with a loud voice and said: “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb.
43 І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
And how does this concern me, so that the mother of my Lord would come to me?
44 Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
For behold, as the voice of your greeting came to my ears, the infant in my womb leaped for joy.
45 Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
And blessed are you who believed, for the things that were spoken to you by the Lord shall be accomplished.”
46 І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
And Mary said: “My soul magnifies the Lord.
47 та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
And my spirit leaps for joy in God my Savior.
48 бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
For he has looked with favor on the humility of his handmaid. For behold, from this time, all generations shall call me blessed.
49 бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
For he who is great has done great things for me, and holy is his name.
50 Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
And his mercy is from generation to generations for those who fear him.
51 Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
He has accomplished powerful deeds with his arm. He has scattered the arrogant in the intentions of their heart.
52 Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
He has deposed the powerful from their seat, and he has exalted the humble.
53 Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
He has filled the hungry with good things, and the rich he has sent away empty.
54 Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
He has taken up his servant Israel, mindful of his mercy,
just as he spoke to our fathers: to Abraham and to his offspring forever.” (aiōn g165)
56 Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Then Mary stayed with her for about three months. And she returned to her own house.
57 Коли настав час, Єлизавета народила сина.
Now the time for Elizabeth to give birth arrived, and she brought forth a son.
58 І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
And her neighbors and relatives heard that the Lord had magnified his mercy with her, and so they congratulated her.
59 Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
And it happened that, on the eighth day, they arrived to circumcise the boy, and they called him by his father’s name, Zechariah.
60 Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
And in response, his mother said: “Not so. Instead, he shall be called John.”
61 А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
And they said to her, “But there is no one among your relatives who is called by that name.”
62 Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
Then they made signs to his father, as to what he wanted him to be called.
63 Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
And requesting a writing tablet, he wrote, saying: “His name is John.” And they all wondered.
64 Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
Then, at once, his mouth was opened, and his tongue loosened, and he spoke, blessing God.
65 І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
And fear fell upon all of their neighbors. And all these words were made known throughout all the hill country of Judea.
66 Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
And all those who heard it stored it up in their heart, saying: “What do you think this boy will be?” And indeed, the hand of the Lord was with him.
67 Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
And his father Zechariah was filled with the Holy Spirit. And he prophesied, saying:
68 «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
“Blessed is the Lord God of Israel. For he has visited and has wrought the redemption of his people.
69 Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
And he has raised up a horn of salvation for us, in the house of David his servant,
just as he spoke by the mouth of his holy Prophets, who are from ages past: (aiōn g165)
71 що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
salvation from our enemies, and from the hand of all those who hate us,
72 Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
to accomplish mercy with our fathers, and to call to mind his holy testament,
73 обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
the oath, which he swore to Abraham, our father, that he would grant to us,
74 визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
so that, having been freed from the hand of our enemies, we may serve him without fear,
75 у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
in holiness and in justice before him, throughout all our days.
76 І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
And you, child, shall be called the prophet of the Most High. For you will go before the face of the Lord: to prepare his ways,
77 щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
to give knowledge of salvation to his people for the remission of their sins,
78 Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
through the heart of the mercy of our God, by which, descending from on high, he has visited us,
79 щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
to illuminate those who sit in darkness and in the shadow of death, and to direct our feet in the way of peace.”
80 Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
And the child grew, and he was strengthened in spirit. And he was in the wilderness, until the day of his manifestation to Israel.
