Від Івана 1
1 На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 Воно на початку було з Богом.
The same was in the beginning with God.
3 Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.
All things were made through him; and without him was not anything made that hath been made.
4 У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
In him was life; and the life was the light of men.
5 Світло світить у темряві, і темрява не здолала його.
And the light shineth in the darkness; and the darkness apprehended it not.
6 З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван.
There came a man, sent from God, whose name was John.
7 Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
The same came for witness, that he might bear witness of the light, that all might believe through him.
8 Не він був світлом, але він [прийшов], щоб свідчити про світло.
He was not the light, but [came] that he might bear witness of the light.
9 То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ.
There was the true light, [even the light] which lighteth every man, coming into the world.
10 Воно було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав.
He was in the world, and the world was made through him, and the world knew him not.
11 Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
He came unto his own, and they that were his own received him not.
12 А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими,
But as many as received him, to them gave he the right to become children of God, [even] to them that believe on his name:
13 народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.
who were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
14 Слово стало людиною й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного [Сина] від Отця, повного благодаті та істини.
And the Word became flesh, and dwelt among us (and we beheld his glory, glory as of the only begotten from the Father), full of grace and truth.
15 Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“».
John beareth witness of him, and crieth, saying, This was he of whom I said, He that cometh after me is become before me: for he was before me.
16 Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю.
For of his fulness we all received, and grace for grace.
17 Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа.
For the law was given through Moses; grace and truth came through Jesus Christ.
18 Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив [Його].
No man hath seen God at any time; the only begotten Son, who is in the bosom of the Father, he hath declared [him].
19 І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто?
And this is the witness of John, when the Jews sent unto him from Jerusalem priests and Levites to ask him, Who art thou?
20 Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос!
And he confessed, and denied not; and he confessed, I am not the Christ.
21 Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні!
And they asked him, What then? Art thou Elijah? And he saith, I am not. Art thou the prophet? And he answered, No.
22 Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе?
They said therefore unto him, Who art thou? that we may give an answer to them that sent us. What sayest thou of thyself?
23 Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“».
He said, I am the voice of one crying in the wilderness, Make straight the way of the Lord, as said Isaiah the prophet.
24 Посланці ж були із фарисеїв.
And they had been sent from the Pharisees.
25 Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш?
And they asked him, and said unto him, Why then baptizest thou, if thou art not the Christ, neither Elijah, neither the prophet?
26 Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте.
John answered them, saying, I baptize in water: in the midst of you standeth one whom ye know not,
27 Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій.
[even] he that cometh after me, the latchet of whose shoe I am not worthy to unloose.
28 Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.
These things were done in Bethany beyond the Jordan, where John was baptizing.
29 Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере [на Себе] гріх світу.
On the morrow he seeth Jesus coming unto him, and saith, Behold, the Lamb of God, that taketh away the sin of the world!
30 Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“.
This is he of whom I said, After me cometh a man who is become before me: for he was before me.
31 Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві».
And I knew him not; but that he should be made manifest to Israel, for this cause came I baptizing in water.
32 Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому.
And John bare witness, saying, I have beheld the Spirit descending as a dove out of heaven; and it abode upon him.
33 І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“.
And I knew him not: but he that sent me to baptize in water, he said unto me, Upon whomsoever thou shalt see the Spirit descending, and abiding upon him, the same is he that baptizeth in the Holy Spirit.
34 Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».
And I have seen, and have borne witness that this is the Son of God.
35 Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями.
Again on the morrow John was standing, and two of his disciples;
36 Побачивши Ісуса, Який ішов [повз них], сказав: «Ось Агнець Божий!»
and he looked upon Jesus as he walked, and saith, Behold, the Lamb of God!
37 Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом.
And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
38 Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає «Учителю»), де Ти живеш?
And Jesus turned, and beheld them following, and saith unto them, What seek ye? And they said unto him, Rabbi (which is to say, being interpreted, Teacher), where abidest thou?
39 Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години.
He saith unto them, Come, and ye shall see. They came therefore and saw where he abode; and they abode with him that day: it was about the tenth hour.
40 Одним із цих двох, що чули [слова] Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
One of the two that heard John [speak], and followed him, was Andrew, Simon Peter’s brother.
41 Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає «Христос»).
He findeth first his own brother Simon, and saith unto him, We have found the Messiah (which is, being interpreted, Christ).
42 Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає «Петро»).
He brought him unto Jesus. Jesus looked upon him, and said, Thou art Simon the son of John: thou shalt be called Cephas (which is by interpretation, Peter).
43 Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!»
On the morrow he was minded to go forth into Galilee, and he findeth Philip: and Jesus saith unto him, Follow me.
44 Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро.
Now Philip was from Bethsaida, of the city of Andrew and Peter.
45 Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета.
Philip findeth Nathanael, and saith unto him, We have found him, of whom Moses in the law, and the prophets, wrote, Jesus of Nazareth, the son of Joseph.
46 Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись!
And Nathanael said unto him, Can any good thing come out of Nazareth? Philip saith unto him, Come and see.
47 [Коли] Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства.
Jesus saw Nathanael coming to him, and saith of him, Behold, an Israelite indeed, in whom is no guile!
48 Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею.
Nathanael saith unto him, Whence knowest thou me? Jesus answered and said unto him, Before Philip called thee, when thou wast under the fig tree, I saw thee.
49 Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю!
Nathanael answered him, Rabbi, thou art the Son of God; thou art King of Israel.
50 Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш.
Jesus answered and said unto him, Because I said unto thee, I saw thee underneath the fig tree, believest thou? thou shalt see greater things than these.
51 Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»на Сина Людського.
And he saith unto him, Verily, verily, I say unto you, Ye shall see the heaven opened, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.
