До євреїв 1

1 У минулому Бог багато разів і по-різному говорив до наших батьків через пророків,

2 а в ці останні дні Він промовив до нас через Свого Сина, Якого призначив Спадкоємцем усього й через Якого створив віки. (aiōn g165)

3 Син – сяйво Божої слави й повне відображення Його сутності, Що утримує все силою Свого Слова. Очистивши нас від гріхів, Він сів праворуч від Величності на небесах.

4 Він перевершив ангелів, оскільки ім’я, яке Він успадкував, перевершує їхнє ім’я.

5 Бо кому з ангелів Бог коли-небудь сказав: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе?» Або: «Я буду Йому Отцем, а Він буде Мені Сином?»

6 І знову, коли Бог приводить Свого Первістка у всесвіт, Він каже: «Нехай усі Божі ангели вклоняться Йому».

7 А про ангелів говорить: «Він робить ангелів Своїх духами, Своїх слуг – полум’ям вогню».

8 А про Сина каже: «Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства. (aiōn g165)

9 Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів».

10 І ще: «На початку Ти, Господи, заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.

11 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться.

12 Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться. Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні».

13 Кому з ангелів Бог сказав коли-небудь: «Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг».

14 Чи не всі [ангели] є духами служіння, посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння?