До євреїв 3

1 Тому, святі брати, учасники небесного покликання, дивіться на Апостола та Первосвященника нашого свідчення – Ісуса.

2 Він був вірний Тому, Хто призначив Його, як і Мойсей був вірний в усьому [Божому] домі.

3 Але [Ісус] гідний більшої шани, ніж Мойсей, як і будівельник має більшу честь, ніж сам дім.

4 Бо всякий дім хтось збудував, а Той, Хто збудував усе, – Бог.

5 Мойсей був вірним слугою в усьому домі [Божому], щоб свідчити про те, що буде сказано в майбутньому.

6 А Христос – [вірний] Син над домом [Божим]. І Його дім – ми, якщо будемо й далі непохитно триматися сміливості та надії, якою ми пишаємося.

7 Отже, як каже Святий Дух: «Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 не зачерствійте серцями вашими, як було в [день] повстання, у день випробування в пустелі,

9 де Мене спокушали ваші батьки, випробовуючи Мене, хоча й бачили Мої діла

10 сорок років. Тоді Я обурився на цей рід і сказав: „Вони завжди блукають своїм серцем, не знають шляхів Моїх.

11 Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!“».

12 Стережіться, брати, щоб ні в кого з вас не було лукавого та невірного серця, що призведе до відвернення від живого Бога.

13 Але підбадьорюйте одне одного щодня, доки це «сьогодні» ще триває, щоб ніхто з вас не зачерствів через оману гріха.

14 Адже ми стали учасниками Христа, якщо лише твердо збережемо до кінця [нашу] первісну надію.

15 Як сказано: «Сьогодні, якщо ви почуєте Його голос, не зачерствійте серцями вашими, як було в [день] повстання».

16 Бо ким були ті, що, почувши [голос Божий], збунтувалися? Чи не всі ті, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм?

17 А на кого Він гнівався сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, чиї тіла загинули в пустелі?

18 І кому [Бог] поклявся, що не ввійдуть до Його спокою, як не тим, хто не послухався?

19 Тож, як бачимо, вони не змогли увійти через невіру.