2 до коринтян 10

1 Я, Павло, особисто закликаю вас із лагідністю і добротою Христа, – я, той хто «покірний, коли присутній» між вами, «а коли відсутній, то сміливий» стосовно вас.

ⲁ̅ⲁⲛⲟⲕ ⲇⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ϯⲡⲁⲣⲁⲕⲁⲗⲉⲓ ⲙⲙⲱⲧⲛ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲛ ⲧⲙⲛⲧⲣⲙⲣⲁϣ ⲙⲛ ⲧⲙⲛⲧϩⲁⲕ ⲙⲡⲉⲭⲥ ⲡⲁⲓ ⲉⲓϩⲁⲧⲉ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲙⲉⲛ ϯⲑⲃⲃⲓⲏⲩ ⲛϩⲏⲧ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲉⲉⲓⲧⲏⲕ ⲇⲉ ⲛϩⲏⲧ ⲙⲙⲱⲧⲛ ⲉⲛϯϩⲁⲧⲉ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲁⲛ

2 Прошу вас: коли я прийду, не змушуйте мене вдаватися до сміливості, яку я рішуче розраховую проявити щодо тих, хто вважає, що ми живемо по-тілесному.

ⲃ̅ϯⲥⲟⲡⲥ ⲇⲉ ⲉⲧⲣⲁϣⲱⲡⲉ ⲉⲓⲧⲏⲕ ⲛϩⲏⲧ ⲉⲛϯϩⲁⲧⲉ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲁⲛ ϩⲙ ⲡⲛⲁϩⲧⲉ ⲉϯⲙⲉⲉⲩⲉ ϫⲉ ⲧⲉⲧⲛⲧⲟⲗⲙⲁ ⲉϫⲛ ϩⲟⲓⲛⲉ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲙⲉⲉⲩⲉ ⲉⲣⲟⲛ ϩⲱⲥ ⲉⲛⲙⲟⲟϣⲉ ⲕⲁⲧⲁ ⲥⲁⲣⲝ

3 Адже, живучи в тілі, воюємо не по-тілесному.

ⲅ̅ⲉⲛⲙⲟⲟϣⲉ ⲅⲁⲣ ϩⲛ ⲧⲥⲁⲣⲝ ⲛⲛⲉⲛϩⲏⲕ ⲁⲛ ⲕⲁⲧⲁⲥ ⲁⲣⲝ

4 І зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна Богом для руйнування фортець. Ми руйнуємо задуми

ⲇ̅ⲛϩⲟⲡⲗⲟⲛ ⲅⲁⲣ ⲛⲧⲉⲛⲙⲛⲧⲙⲁⲧⲟⲓ ⲛϩⲉⲛⲥⲁⲣⲕⲓⲕⲟⲛ ⲁⲛ ⲛⲉ ⲁⲗⲗⲁ ϩⲉⲛϭⲟⲙ ⲛⲉ ⲛⲧⲉ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲩϣⲟⲟⲡ ⲉⲩϣⲟⲣϣⲣ ⲛⲛⲉⲧⲧⲁϫⲣⲏⲩ ⲉⲛϣⲟⲣϣⲣ ⲛⲙⲙⲉⲉⲩⲉ

5 та кожну зарозумілість, яка противиться пізнанню Бога, а також беремо в полон кожну думку на послух Христу.

ⲉ̅ⲁⲩⲱ ϫⲓⲥⲉ ⲛⲓⲙ ⲉⲧⲧⲱⲟⲩⲛ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉϫⲙⲡⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲛⲥⲱⲕ ⲛϩⲏⲧ ⲛⲓⲙ ⲉⲧⲙⲛⲧⲥⲧⲙⲏⲧ ⲙⲡⲉⲭⲥ

6 І ми готові покарати будь-яку непокору, як тільки ваш послух стане довершеним.

ⲋ̅ⲁⲩⲱ ⲉⲛⲥⲃⲧⲱⲧ ⲉϫⲓ ⲙⲡⲉⲕⲃⲁ ⲙⲙⲛⲧⲁⲧⲥⲱⲧⲙ ⲛⲓⲙ ⲉⲥϣⲁⲛϫⲱⲕ ⲉⲃⲟⲗ ⲛϭⲓ ⲧⲉⲧⲛⲙⲛⲧⲣⲉϥⲥⲱⲧⲙ

7 Ви дивитеся на зовнішність. Але коли хтось впевнений, що він належить Христу, то нехай візьме до уваги, що ми, як і він, Христові.

ⲍ̅ϭⲱϣⲧ ⲉⲛⲉⲧⲙⲡⲉⲧⲛⲙⲧⲟ ⲉⲃⲟⲗ ⲡⲉⲧⲙⲉⲉⲩⲉ ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲁⲛⲅ ⲡⲁ ⲡⲉⲭⲥ ⲙⲁⲣⲉϥⲙⲉⲉⲩⲉ ⲟⲛ ⲉⲡⲁⲓ ⲛϩⲏⲧϥ ϫⲉ ⲕⲁⲧⲁ ⲑⲉ ⲉⲛⲧϥ ⲡⲁ ⲡⲉⲭⲥ ⲁⲛⲟⲛ ⲡⲱϥ ϩⲱⲱⲛ

8 І навіть якщо я ще більше вихваляюся нашою владою, яку нам дав Господь для вашого збудування, а не для руйнування, то я за це не буду осоромлений.

ⲏ̅ⲉⲉⲓϣⲁⲛϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲙⲙⲟⲓ ⲉⲡⲉϩⲟⲩⲟ ⲉⲧⲃⲉ ⲧⲉⲛⲉⲝⲟⲩⲥⲓⲁ ⲧⲁⲓ ⲉⲛⲧⲁ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲧⲁⲁⲥ ⲉⲡⲉⲧⲛⲕⲱⲧ ⲁⲩⲱ ⲉⲡⲉⲧⲛϣⲟⲣϣⲣ ⲁⲛ ⲛϯⲛⲁϫⲓ ϣⲓⲡⲉ ⲁⲛ ⲡⲉ

9 Хай вам не здається, що я хочу залякати вас [своїми] листами.

ⲑ̅ϫⲉⲕⲁⲥ ⲇⲉ ⲛⲛⲉⲕϩⲉ ⲉⲣⲟⲥ ⲉϣϫⲉ ⲉⲓⲑⲣϣⲟ ⲙⲙⲱⲧⲛ ϩⲓⲧⲛ ⲛⲉⲡⲓⲥⲧⲟⲗⲏ

10 Адже [дехто] каже: «Його листи вагомі та сильні, але коли приходить особисто, то він слабкий і слова його незначні».

ⲓ̅ϫⲉ ⲛⲉⲡⲓⲥⲧⲟⲗⲏ ⲙⲉⲛ ⲡⲉϫⲁϥ ϩⲟⲣϣ ⲁⲩⲱ ⲥⲉϭⲙϭⲟⲙ ⲧⲡⲁⲣϩⲟⲩⲥⲓⲁ ⲇⲉ ⲙⲡⲉϥⲥⲱⲙⲁ ϭⲟⲟⲃ ⲁⲩⲱ ⲡⲉϥϣⲁϫⲉ ⲥⲟϣϥ

11 Така людина нехай врахує те, що якими ми є на слові в листах, коли відсутні, такими ж є і на ділі, коли присутні.

ⲓ̅ⲁ̅ⲙⲁⲣⲉ ⲡⲁⲓ ϭⲉ ⲙⲉⲉⲩⲉ ⲉⲡⲁⲓ ϫⲉ ⲛⲑⲉ ⲉⲧⲛⲟ ⲙⲙⲟⲥ ϩⲙ ⲡⲉⲛϣⲁϫⲉ ϩⲓⲧⲛ ⲛⲉⲛⲉⲡⲓⲥⲧⲟⲗⲏ ⲛⲧⲛϩⲁⲧⲉ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲁⲛ ⲁⲛϩⲉⲛⲧⲉⲉⲓⲙⲓⲛⲉ ⲟⲛ ⲉⲛϩⲁⲧⲉ ⲧⲏⲩⲧⲛ ϩⲙ ⲡϩⲱⲃ

12 Ми не сміємо судити або прирівнювати себе до тих, що самі себе рекомендують. Вони, вимірюючи себе собою та порівнюючи себе із собою, не є розумними.

ⲓ̅ⲃ̅ⲛⲧⲛⲧⲟⲗⲙⲁ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲉⲕⲣⲓⲛⲉ ⲙⲙⲟⲛ ⲏ ⲉϣⲁϣⲛ ⲙⲛ ϩⲟⲓⲛⲉ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲥⲩⲛϩⲓⲥⲧⲁ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲟⲩⲁⲁⲧⲟⲩ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲧⲟⲟⲩ ϩⲣⲁⲓ ⲛϩⲏⲧⲟⲩ ⲉⲩⲱⲡ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲁⲩⲱ ⲉⲩϣⲱϣ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲛⲙⲙⲁⲩ ⲉⲛⲥⲉⲛⲟⲓ ⲁⲛ

13 Ми ж не будемо хвалитися безмірно, а лише в межах служіння, яке нам визначив Бог, щоб досягнути й вас.

ⲓ̅ⲅ̅ⲁⲛⲟⲛ ⲇⲉ ⲛⲛⲉⲛϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲙⲙⲟⲛ ⲁⲛ ⲡⲃⲟⲗ ⲙⲡϣⲓ ⲁⲗⲗⲁ ⲕⲁⲧⲁ ⲡϣⲓ ⲙⲡⲕⲁⲛⲱⲛ ⲉⲛⲧⲁ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲧⲟϣϥ ⲛⲁⲛ ⲉⲧⲣⲉⲛⲡⲱϩ ϣⲁ ⲟⲩϣⲓ ϣⲁⲣⲱⲧⲛ ϩⲱⲧ ⲧⲏⲩⲧⲛ

14 Бо ми не виходимо за ці межі, ніби не досягнули вас, адже ми досягнули і вас Доброю Звісткою Христа.

ⲓ̅ⲇ̅ⲛⲧⲁⲛⲣⲑⲉ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲛⲛⲉⲧⲉⲛⲥⲉⲡⲏϩ ⲁⲛ ϣⲁⲣⲱⲧⲛ ⲁⲛⲡⲟⲣϣⲛ ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲛⲡⲱϩ ⲅⲁⲣ ϣⲁⲣⲱⲧⲛ ϩⲙ ⲡⲉⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲓⲟⲛ ⲙⲡⲉⲭⲥ

15 Ми не хвалимося надмірно чужою працею, а сподіваємося, що, у міру того, як ваша віра зростатиме, зростатимуть і межі нашого служіння серед вас,

ⲓ̅ⲉ̅ⲛⲛⲉⲛϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲙⲙⲟⲛ ⲁⲛ ⲡⲃⲟⲗ ⲙⲡϣⲓ ⲏ ϩⲛ ϩⲉⲛϩⲓⲥⲉ ⲉⲛⲛⲟⲩⲛ ⲁⲛ ⲛⲉ ⲉⲩⲛⲧⲁⲛ ⲇⲉ ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲟⲩϩⲉⲗⲡⲓⲥ ⲉⲥϣⲁⲛⲁⲩⲝⲁⲛⲉ ⲛϭⲓ ⲧⲉⲧⲛⲡⲓⲥⲧⲓⲥ ⲉⲧⲣⲉⲛⲁⲓⲁⲉⲓ ⲛϩⲏⲧ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲕⲁⲧⲁ ⲡⲉⲛⲕⲁⲛⲱⲛ ⲉⲩϩⲟⲩⲟ

16 щоби звіщати Добру Звістку поза вашими [околицями], а не хвалитися зробленим на чужому полі.

ⲓ̅ⲋ̅ⲉⲧⲣⲉⲛⲉⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲓⲍⲉ ⲛⲛⲉⲧⲡⲓⲥⲁ ⲙⲙⲱⲧⲛ ϩⲛ ⲟⲩⲕⲁⲛⲱⲛ ⲁⲛ ⲉⲙⲡⲱⲛ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲉⲧⲣⲉⲛϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲙⲙⲟⲛ ϩⲛ ⲛⲉⲧⲥⲃⲧⲱⲧ

17 «А хто вихваляється, нехай вихваляється в Господі».

ⲓ̅ⲍ̅ⲡⲉⲧϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲇⲉ ⲙⲙⲟϥ ⲙⲁⲣⲉϥϣⲟⲩϣⲟⲩ ⲙⲙⲟϥ ϩⲙ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ

18 Адже схвалений не той, хто сам себе рекомендує, а той, кого рекомендує Господь.

ⲓ̅ⲏ̅ⲙⲡⲉⲧⲛⲁⲥⲩⲛϩⲓⲥⲧⲁ ⲅⲁⲣ ⲙⲙⲟϥ ⲁⲛ ⲙⲁⲩⲁⲁϥ ⲡⲉ ⲡⲥⲱⲧⲡ ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲉⲧⲉⲣⲉ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲛⲁⲥⲩⲛϩⲓⲥⲧⲁ ⲙⲙⲟϥ ⲡⲉ