2 до коринтян 10
1 Я, Павло, особисто закликаю вас із лагідністю і добротою Христа, – я, той хто «покірний, коли присутній» між вами, «а коли відсутній, то сміливий» стосовно вас.
Taa P'awlos it shinats twotor ááwu nefe eteyiri, itokere tworomó ááwu shúk'e eteyiri, Krstos doowootonat maac'nefon iti k'onirwe,
2 Прошу вас: коли я прийду, не змушуйте мене вдаватися до сміливості, яку я рішуче розраховую проявити щодо тих, хто вважає, що ми живемо по-тілесному.
Meets ettsok'on no sha'irwok'o woshdek't taawiru ik ik ashuwots shinatse ááw shuuk'on keewo t geeyiyaloru itok twoor ááw shuk'on t keewitwok'o k'alk'ayere.
3 Адже, живучи в тілі, воюємо не по-тілесному.
Dab datsanatse no beyaloru nokaarit datsatsi kaaraliye.
4 І зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна Богом для руйнування фортець. Ми руйнуємо задуми
No kes' k'ac'onwere ááshet gop'o gaak faliyit Ik' ang detstswoni bako datsanatsi kes' k'ac'wotsiliye.
5 та кожну зарозумілість, яка противиться пізнанню Бога, а також беремо в полон кожну думку на послух Христу.
Ik'o danosh t'ug wotar tuwit mooshonat míshon gaaketwone, asaabi jamono k'aa'uder Krstossh bíaletwok'o woshitwone.
6 І ми готові покарати будь-яку непокору, як тільки ваш послух стане довершеним.
It aleyo s'een b́wotor konnari alek'azono sezosh k'andek'tswotsi wotitwone.
7 Ви дивитеся на зовнішність. Але коли хтось впевнений, що він належить Христу, то нехай візьме до уваги, що ми, як і він, Христові.
It its'iilirwo úratse bek'eyiru keewo s'uziye, asho konwor wotowa Krstosk taane ett bíatso amanirwo aanide'er t'iwintswe, noowere bíkok'o Krstosk nowottsok'o dande'e.
8 І навіть якщо я ще більше вихваляюся нашою владою, яку нам дав Господь для вашого збудування, а не для руйнування, то я за це не буду осоромлений.
Doonzo noosh b́imts alon ayide'er ti it'alor bín jitseratse, alan noosh ime iti agosha bako gaakoshaliye.
9 Хай вам не здається, що я хочу залякати вас [своїми] листами.
T woshon itn t shatiyirwok'o ark'ye itsha.
10 Адже [дехто] каже: «Його листи вагомі та сильні, але коли приходить особисто, то він слабкий і слова його незначні».
Ik ikuwots «P'awlos woshwots mangtswotsnat kup'knee, bí b́tookon noonton b́wotormó maawke, b́ noon keew keewonwere k'awntsalke» etiirunee.
11 Така людина нехай врахує те, що якими ми є на слові в листах, коли відсутні, такими ж є і на ділі, коли присутні.
Man etiru ashuwots noo wokoon wotdek'at nowoshtswotsitse noguut'irwonat t karnonowere itnton wotdek'at nofiiniruwi dagotse k'osh k'osho b́beerawok'owo dande'ene.
12 Ми не сміємо судити або прирівнювати себе до тих, що самі себе рекомендують. Вони, вимірюючи себе собою та порівнюючи себе із собою, не є розумними.
B́ wotefere botoko údiru ash ik ikwotsnton no tooko nohiwosh wee notooko nuutsir s'iilosh ááwo shu'atsone, bomó botoko botookonton botatstsonat botookonowere botookonton bonohitsotse t'iwints dek'knaliye.
13 Ми ж не будемо хвалитися безмірно, а лише в межах служіння, яке нам визначив Бог, щоб досягнути й вас.
Noomó dab itok no borfetso Ik'o noosh b́ imts fini gúúron it'etuwoone bako tatsoniyere dambo id'atsone.
14 Бо ми не виходимо за ці межі, ніби не досягнули вас, адже ми досягнули і вас Доброю Звісткою Христа.
It beyruwere nofiiniru gúúrots b́wottsotse Krstos dooshishiyo daniyoh itok nowoor gúúrmaniyere besheratsone.
15 Ми не хвалимося надмірно чужою працею, а сподіваємося, що, у міру того, як ваша віра зростатиме, зростатимуть і межі нашого служіння серед вас,
Mansha Ik'o noosh b́beezts gúúroniyere beshar k'oshwots finon weeralo id'atsone, maniyeremó it imnetiyo b́daboor Ik'o noosh b́beezts gúúrotse noon it mangitwok'o tewnirwone.
16 щоби звіщати Добру Звістку поза вашими [околицями], а не хвалитися зробленим на чужому полі.
Eshe k'osh ashi fini gúúrots kindr shin fiinets finon noid'awo itiyere oke fa'a datswotsatse bíko doo shishi aap'o shishiyosh falfone.
17 «А хто вихваляється, нехай вихваляється в Господі».
Ernmó «It'etwo doonzon id'ee.»
18 Адже схвалений не той, хто сам себе рекомендує, а той, кого рекомендує Господь.
Asho údewosh b́bodet doonzo bín b́údora bako b́tooko b́tookon b́údoraliye.
