1 Івана 3

1 Подивіться, яку дивовижну любов проявив до нас Отець, щоб ми були названі Божими дітьми! І ми [справді Його діти]! Світ не знає нас тому, що не пізнав Його.

Patrzcie, jaką miłością obdarzył nas Ojciec, że zostaliśmy nazwani dziećmi Bożymi. Dlatego świat nas nie zna, bo jego nie zna.

2 Любі, тепер ми Божі діти. І те, ким станемо, ще не явилося, але ми знаємо, що коли Він з’явиться, то ми станемо подібними до Нього, тому що ми побачимо Його Таким, Яким Він є.

Umiłowani, teraz jesteśmy dziećmi Bożymi, ale jeszcze się nie objawiło, czym będziemy. Wiemy jednak, że gdy [on] się objawi, będziemy podobni do niego, gdyż ujrzymy go takim, jakim jest.

3 Кожен, хто має цю надію в Христа, очищує себе, як і Він є чистий.

A każdy, kto pokłada w nim tę nadzieję, oczyszcza się, jak i on jest czysty.

4 Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, бо гріх є беззаконням.

Każdy, kto popełnia grzech, przekracza też prawo, ponieważ grzech jest przekroczeniem prawa.

5 Ви знаєте, що Христос явився, щоб усунути наші гріхи, а в Ньому гріха немає.

A wiecie, że on się objawił, aby zgładzić nasze grzechy, a w nim nie ma grzechu.

6 Кожен, хто залишається в Ньому, не грішить. А кожен, хто грішить, не бачив Його й навіть не пізнав Його.

Każdy [więc], kto w nim trwa, nie grzeszy. Każdy, kto grzeszy, nie widział go ani go nie poznał.

7 Діточки, нехай ніхто не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і Він праведний.

Dzieci, niech was nikt nie zwodzi. Kto czyni sprawiedliwość, jest sprawiedliwy, tak jak [i] on jest sprawiedliwy.

8 Хто чинить гріх, той від диявола, тому що диявол грішить від початку. Тому Син Божий і явився, щоб зруйнувати діла диявола.

Kto popełnia grzech, jest z diabła, gdyż diabeł od początku grzeszy. Po to objawił się Syn Boży, aby zniszczyć dzieła diabła.

9 Кожен, хто народжений від Бога, не робить гріха, тому що Боже насіння перебуває в ньому. Він не може грішити, оскільки народжений від Бога.

Każdy, kto się narodził z Boga, nie popełnia grzechu, bo jego nasienie w nim pozostaje i nie może grzeszyć, gdyż narodził się z Boga.

10 Так можна виявити, хто є Божими дітьми і хто є дітьми диявола: кожен, хто не чинить праведності й не любить свого брата, – не від Бога.

Po tym poznaje się dzieci Boże i dzieci diabła: Każdy, kto nie czyni sprawiedliwości, nie jest z Boga, [jak] i ten, kto nie miłuje swego brata.

11 Такою є звістка, яку ви чули від початку: ми повинні любити одне одного.

To jest przesłanie, które słyszeliście od początku, że mamy się wzajemnie miłować.

12 Не так, як Каїн, який був від лукавого й вбив свого брата. А чому ж він його вбив? Тому що його діла були лихі, а діла його брата – праведні.

Nie jak Kain, [który] pochodził od złego i zabił swego brata. A dlaczego go zabił? Bo jego uczynki były złe, a jego brata sprawiedliwe.

13 Брати, не дивуйтеся, якщо світ ненавидить вас.

Nie dziwcie się, moi bracia, jeśli świat was nienawidzi.

14 Ми знаємо, що вже перейшли від смерті до життя, бо ми любимо братів, а той, хто не любить, залишається мертвим.

My wiemy, że przeszliśmy ze śmierci do życia, bo miłujemy braci. Kto nie miłuje brata, pozostaje w śmierci.

15 Кожен, хто ненавидить свого брата, є вбивцею, а ви знаєте, що жоден вбивця немає в собі вічного життя. (aiōnios g166)

Każdy, kto nienawidzi swego brata, jest mordercą, a wiecie, że żaden morderca nie ma życia wiecznego zostającego w sobie. (aiōnios g166)

16 Отак ми пізнали любов: Христос віддав за нас своє життя. Тож і ми повинні віддавати своє життя за братів.

Po tym poznaliśmy miłość [Boga], że on oddał za nas swoje życie. My również powinniśmy oddawać życie za braci.

17 Якщо хтось має багатства світу, дивиться на потребу свого брата та є байдужим до нього, то як Божа любов може залишатися в ньому?

A kto miałby majętność tego świata i widziałby swego brata w potrzebie, a zamknąłby przed nim swoje serce, jakże może mieszkać w nim miłość Boga?

18 Діточки, любімо не словом і язиком, але ділом і правдою.

Moje dzieci, nie miłujmy słowem ani językiem, ale uczynkiem i prawdą.

19 Так ми розуміємо, що походимо від правди, і перед Ним заспокоїмо наше серце.

Po tym poznamy, że jesteśmy z prawdy i uspokoimy przed nim nasze serca.

20 Навіть якщо наше серце засуджує нас, Бог величніший за наше серце й знає все.

Bo jeśli nasze serce nas potępia, Bóg jest większy niż nasze serce i wie wszystko.

21 Любі, якщо наше серце [нас] не засуджує, то ми маємо сміливість перед Богом

Umiłowani, jeśli nasze serce nas nie potępia, mamy ufność ku Bogu;

22 і чого тільки не попросимо [в Нього] – отримаємо, бо ми дотримуємося Його заповідей і робимо те, що Йому до вподоби.

I o cokolwiek prosimy, otrzymujemy od niego, bo zachowujemy jego przykazania i robimy to, co miłe w jego oczach.

23 І це Його заповідь, щоб ми вірили в ім’я Його Сина, Ісуса Христа, і любили одне одного, як Він доручив нам.

A to jest jego przykazanie, abyśmy wierzyli w imię jego Syna, Jezusa Chrystusa, i miłowali się wzajemnie, jak nam przykazał.

24 Той, хто дотримується Його заповідей, залишається в Бозі, а Бог – у ньому. І те, що Він залишається в нас, пізнаємо від Духа, Якого Він нам дав.

Bo kto zachowuje jego przykazania, mieszka w nim, a on w nim. A wiemy, że w nas mieszka, przez Ducha, którego nam dał.