1 до коринтян 9

1 Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса, нашого Господа? Хіба ви не моє діло в Господі?

2 І навіть якщо для інших я не апостол, то я [апостол] для вас, адже ви є підтвердженням мого апостольства в Господі!

3 Це моя відповідь тим, що судять мене.

4 Хіба ми не маємо права їсти та пити?

5 Хіба не маємо права взяти з собою сестру – [віруючу] дружину, як інші апостоли, брати Господа та Кифа?

6 Чи це тільки я та Варнава не маємо права не працювати?

7 Який воїн служить за власний рахунок? Хто садить виноградник і не їсть з його плодів? Або хто випасає отару та не п’є її молока?

8 Чи я [лише] по-людському це кажу? Хіба Закон не каже так само?

9 Адже в Законі Мойсея написано: «Не зав’язуй рота волові, що молотить». Хіба це про волів турбується Бог?

10 Чи Він каже про нас? Адже для нас написано, що той, хто оре, повинен орати з надією, і той, хто молотить, [повинен молотити] з надією, що отримає частину [врожаю].

11 Якщо ми посіяли між вами духовні [блага], хіба то велика справа, коли ми пожнемо ваші матеріальні?

12 Якщо інші мають на вас право, то хіба ми не більше? Проте ми не скористалися цим правом, а зносимо все, щоб у чомусь не перешкодити Христовій Добрій Звістці.

13 Хіба не знаєте, що ті, хто працює в Храмі, їдять [їжу] з Храму, а ті, хто служить при жертовнику, отримують частку з жертовника?

14 Так само й Господь наказав, щоб ті, хто звіщає Добру Звістку, жили з Доброї Звістки.

15 Але я нічим з цього не скористався. І я не написав цього, щоб так сталося мені. Бо мені було б краще померти, ніж щоб хтось усунув мою причину для похвали!

16 Адже якщо я проповідую Добру Звістку, то це для мене не причина для похвали, а обов’язок, покладений на мене. І горе мені, якщо не буду звіщати Доброї Звістки!

17 Якщо роблю це добровільно, то маю винагороду. А якщо недобровільно, то [виконую] доручене мені служіння.

18 Тож у чому моя винагорода? У тому, що, проповідуючи Добру Звістку, я проголошую її безплатно й не використовую мого права в Добрій Звістці.

19 Будучи вільним від усіх, я підкорив себе всім, щоби здобути багатьох.

20 Для юдеїв я був як юдей, щоб здобути юдеїв. Для тих, хто під Законом, [я був] як під Законом, – хоча сам я не під Законом, – щоб здобути тих, хто під Законом.

21 Для тих, хто без Закону, [я був] як той, що без Закону, – хоча я не [живу] без закону Бога, бо [живу] під законом Христа, – щоб здобути тих, хто без Закону.

22 Для слабких став слабким, щоб здобути слабких. Був усім для всіх, щоб неодмінно спасти деяких.

23 Усе роблю заради Доброї Звістки, щоб бути її співучасником.

24 Хіба ви не знаєте, що на арені біжать усі учасники, а винагороду отримує лише один? Тож біжіть так, щоб виграти.

25 Кожен, хто бере участь у змаганнях, стримується в усьому. Вони це роблять, щоб отримати тлінний вінок, ми ж [біжимо] заради нетлінного.

26 Тому я не біжу безцільно та не б’ю кулаками, ніби в повітря,

27 а виснажую своє тіло та підкоряю його собі, щоб, проповідуючи Добру Звістку, самому не стати непридатним.