1 до коринтян 14
1 Прагніть любові, ревно бажайте духовних [дарів], а особливо пророкування.
Follow after love, and earnestly desire spiritual things, and especially that you may prophesy.
2 Адже той, хто говорить [іншою] мовою, говорить не до людей, а до Бога, бо ніхто [його] не розуміє, і він духом говорить таємниці.
For the one who speaks in another language speaks not to people, but to God; for no one understands; but in the Spirit he speaks mysteries.
3 А той, хто пророкує, говорить до людей для збудування, підбадьорення та втіхи.
But he who prophesies speaks to people for their encouragement, strengthening, and comfort.
4 Той, хто говорить мовою, збудовує самого себе, а той, хто пророкує, збудовує церкву.
He who speaks in another language edifies himself, but he who prophesies edifies the church.
5 Я бажав би, щоб усі з вас говорили [іншими] мовами, але більше – щоб пророкували. Той, хто пророкує, більший за того, хто говорить [іншими] мовами, хіба що хтось перекладає, щоб церква отримала [духовне] збудування.
Now I desire to have you all speak with other languages, but rather that you would prophesy, and he is greater who prophesies than he who speaks with other languages, unless he interprets, that the church may be built up.
6 Тепер, брати, якщо я прийду до вас, говорячи [іншими] мовами, чим принесу вам користь, якщо не говоритиму через одкровення, або через пізнання, або через пророцтво, або через повчання?
But now, brothers, if I come to you speaking with other languages, what would I profit you, unless I speak to you either by way of revelation, or of knowledge, or of prophesying, or of teaching?
7 Бо й неживі предмети, що мають звучання, – чи то сопілка, чи то арфа, – якщо не видають різних звуків, то як хтось дізнається, що на них грається?
Even things without life, giving a voice, whether pipe or harp, if they did not give a distinction in the sounds, how would it be known what is piped or harped?
8 Адже якщо сурма видасть невиразний звук, то хто готуватиметься до бою?
For if the trumpet gave an uncertain sound, who would prepare himself for war?
9 Так само й ви: якщо язиком скажете незрозуміле слово, то як вас хтось зрозуміє? Будете говорити на вітер.
So also you, unless you uttered by the tongue words easy to understand, how would it be known what is spoken? For you would be speaking into the air.
10 Звісно, у світі є багато всяких мов, і жодна [з них] не є беззмістовною.
There are, it may be, so many kinds of voices in the world, and none is without meaning.
11 Тож якщо я не розумію значення тієї мови, то буду чужинцем для того, хто говорить, а він буде чужинцем для мене.
If then I do not know the meaning of the sound, I would be to him who speaks a foreigner, and he who speaks would be a foreigner to me.
12 Так само й ви: якщо вже сповнені ревності щодо духовних [дарів], то намагайтеся мати їх вдосталь для збудування церкви.
So also you, since you are zealous for spiritual things, seek that you may abound to the building up of the church.
13 Тому той, хто говорить [іншою] мовою, нехай молиться, щоб [умів її] перекласти.
Therefore let him who speaks in another language pray that he may interpret.
14 Адже якщо я молюся [іншою] мовою, то мій дух молиться, а розум безплідний.
For if I pray in another language, my spirit prays, but my understanding is unfruitful.
15 Що ж мені робити? Я молитимуся духом, але молитимуся й розумом, також я співатиму духом, але співатиму й розумом.
What is it then? I will pray with the spirit, and I will pray with the understanding also. I will sing with the spirit, and I will sing with the understanding also.
16 Адже якщо ти дякуєш [лише] духом, то хіба може на твої слова подяки казати «амінь» той, хто не розуміє, що ти кажеш?
Otherwise if you bless with the spirit, how will he who fills the place of the unlearned say the "Amen" at your giving of thanks, seeing he does not know what you say?
17 Ти добре дякуєш, але інший не збудується.
For you truly give thanks well, but the other person is not built up.
18 Я дякую Богові за те, що розмовляю мовами більше, ніж усі ви,
I thank God I speak in tongues more than you all.
19 але в церкві краще скажу п’ять слів власним розумом, щоб навчити інших, аніж тисячу слів [іншими] мовами.
However in the church I would rather speak five words with my understanding, that I might instruct others also, than ten thousand words in another language.
20 Брати, не будьте дітьми в думках! Навпаки, будьте немовлятами щодо зла, а в думках будьте дорослими.
Brothers, do not be children in thoughts, yet in malice be babies, but in thoughts be mature.
21 У Законі написано: «Іншими мовами та через інші вуста буду промовляти до цього народу, але й тоді не послухають, – каже Господь».
In the law it is written, "By people of strange tongues and by the lips of strangers I will speak to this people; but even then they will not listen to me," says the Lord.
22 Отже, мови – це знак не для віруючих, а для невіруючих. Пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.
Therefore tongues are for a sign, not to those who believe, but to the unbelieving; but prophesying is for a sign, not to the unbelieving, but to those who believe.
23 Тож коли вся церква збереться разом і всі говоритимуть [іншими] мовами, але зайдуть прості люди або невіруючі, хіба вони не назвуть вас божевільними?
If therefore the whole church is assembled together and all speak in tongues, and unlearned or unbelieving people come in, won't they say that you are crazy?
24 Проте якщо ви всі пророкуватимете й зайде хтось невіруючий або недосвідчений, то всі його викриватимуть та осуджуватимуть.
But if all prophesy, and someone unbelieving or unlearned comes in, he is reproved by all, and he is judged by all.
25 Тоді виявляться таємниці його серця, а він впаде ниць та поклониться Богу, кажучи: «І справді, між вами Бог!»
And thus the secrets of his heart are revealed. So he will fall down on his face and worship God, declaring that God is among you indeed.
26 Як же тоді бути, брати? Коли збираєтесь разом і в кожного з вас є псалом, повчання, одкровення, мова, переклад, – нехай усе буде на збудування [церкви].
What is it then, brothers? When you come together, each one has a psalm, has a teaching, has a revelation, has another language, has an interpretation. Let all things be done to build each other up.
27 Якщо хтось говорить [іншою] мовою, то нехай по черзі говорять двоє, щонайбільше троє, а один перекладає.
If anyone speaks in another language, let it be two, or at the most three, and in turn; and let one interpret.
28 А якщо немає перекладача, то такі нехай мовчать у церкві та говорять до себе та до Бога.
But if there is no interpreter, let him keep silent in the church, and let him speak to himself, and to God.
29 Нехай двоє або троє пророків говорять, а всі інші розмірковують.
Let the prophets speak, two or three, and let the others discern.
30 Якщо ж іншому, який сидить, прийшло одкровення, то перший нехай мовчить.
But if a revelation is made to another sitting by, let the first keep silent.
31 Адже всі ви можете пророкувати по черзі, щоб усі навчалися та втішалися.
For you can all prophesy one by one, that all may learn and all may be encouraged.
32 І духи пророків підкорюються пророкам,
The spirits of the prophets are subject to the prophets,
33 адже [Бог] – Бог не безладу, а миру. Як і в усіх церквах святих,
for God is not a God of confusion, but of peace. As in all the churches of the saints,
34 жінки повинні мовчати в церкві, адже їм не дозволено говорити, а лише підкорятися, як і говорить Закон.
let the women keep silent in the churches, for it has not been permitted for them to speak; but let them be in subjection, as the Law also says.
35 Якщо ж вони бажають чогось навчитися, то нехай спитають вдома у своїх чоловіків, адже соромно для жінки говорити в церкві.
If they desire to learn anything, let them ask their own husbands at home, for it is shameful for a woman to chatter in the church.
36 Хіба від вас походить Боже Слово? Чи лише вас досягнуло?
What? Was it from you that the word of God went out? Or did it come to you alone?
37 Якщо хтось думає, що він пророк або духовно [наділений], то нехай зрозуміє, що те, про що я пишу вам, – це заповідь Господа.
If anyone thinks himself to be a prophet, or spiritual, let him recognize the things which I write to you, that they are the commandment of the Lord.
38 А коли хтось [цього] не визнає, то і його не визнають.
But if someone does not recognize this, he is not recognized.
39 Отже, брати мої, ревно бажайте пророкувати та не забороняйте [інших] мов.
Therefore, my brothers, desire earnestly to prophesy, and do not forbid speaking in tongues.
40 Нехай усе буде пристойно й організовано.
Let all things be done decently and in order.
