Eyüp 27

1 Eyüp anlatmaya devam etti:

І Йов далі вів мову свою та й казав:

2 “Hakkımı elimden alan Tanrı'nın varlığı hakkı için, Bana acı çektiren Her Şeye Gücü Yeten'in hakkı için,

„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

3 İçimde yaşam belirtisi olduğu sürece, Tanrı'nın soluğu burnumda olduğu sürece,

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

4 Ağzımdan kötü söz çıkmayacak, Dilimden yalan dökülmeyecek.

неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!

5 Size asla hak vermeyecek, Son soluğumu verene dek suçsuz olduğumu söyleyeceğim.

Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —

6 Doğruluğuma sarılacak, onu bırakmayacağım, Yaşadığım sürece vicdanım beni suçlamayacak.

за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —

7 “Düşmanlarım kötüler gibi, Bana saldıranlar haksızlar gibi cezalandırılsın.

нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!

8 Tanrısız insanın umudu nedir Tanrı onu yok ettiğinde, canını aldığında?

Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?

9 Başına sıkıntı geldiğinde, Tanrı feryadını duyar mı?

Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

10 Her Şeye Gücü Yeten'den zevk alır mı? Her zaman Tanrı'ya yakarır mı?

Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?

11 “Tanrı'nın gücünü size öğreteceğim, Her Şeye Gücü Yeten'in tasarısını gizlemeyeceğim.

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —

12 Aslında siz, hepiniz gördünüz bunu, Öyleyse ne diye boş boş konuşuyorsunuz?

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?

13 “Kötünün Tanrı'dan alacağı pay, Zorbanın Her Şeye Gücü Yeten'den alacağı miras şudur:

Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:

14 Çocukları ne kadar çok olursa olsun, kılıçla öldürülecek, Soyu yeterince ekmek bulamayacaktır.

Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!

15 Sağ kalanlar hastalıktan ölüp gömülecek, Dul karıları ağlamayacaktır.

Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

16 Kötü insan kum gibi gümüş yığsa, Yığınla giysi biriktirse,

Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,

17 Onun biriktirdiğini doğru insan giyecek, Gümüşü suçsuz paylaşacak.

то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.

18 Evini güve kozası gibi inşa eder, Bekçinin kurduğu çardak gibi.

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,

19 Zengin olarak yatar, ama bu öyle sürmez, Gözlerini açtığında hepsi yok olup gitmiştir.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

20 Dehşet onu sel gibi basar, Kasırga gece kapar götürür.

Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

21 Doğu rüzgarı onu uçurup götürür, Yerinden silip süpürür.

східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

22 Acımasızca üzerine eser, Elinden kaçmaya çalışırken.

Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

23 Onunla alay ederek el çırpar, Yerinden ıslık çalar.”

Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.