Fakahā 10

1 Pea ne u mamata ki ha ʻāngelo mālohi ʻe tokotaha ʻoku ʻalu hifo mei he langi, kuo kofuʻaki ʻae ʻao: pea naʻe ʻi hono ʻulu ʻae ūmata, pea naʻe tatau hono mata mo e laʻā, pea ko hono vaʻe naʻe tatau mo e pou afi:

І бачив я иншого ангела сильного, сходячого з неба, з'одягненого в хмару, а дута над головою, а лице його, наче сонце, а ноги його, наче стовпи огняні;

2 Pea naʻe ʻi hono nima ʻae tohi siʻi kuo folahi: pea naʻa ne ʻai hono vaʻe toʻomataʻu ki he tahi, pea mo e toʻohema ki he fonua,

і мав він в рутцї своїй книжку розгорнуту, і поставив він ногу свою праву на море, а лїву на землю,

3 Pea kalanga leʻo lahi ia, ʻo hangē ko e ngungulu ʻoe laione: pea hili ʻene tangi, naʻe fakaongo honau leʻo ʻe he mana ʻe fitu.

і покликнув великим голосом, наче лев рикає. І коли покликнув, тодї сїм громів промовили своїми голосами.

4 Pea kuo fakaongo ʻe he mana ʻe fitu honau leʻo, pea u te u ke tohi: pea ne u fanongo ki he leʻo mei he langi ʻoku pehē mai kiate au, “Fakamaʻu ke maʻu ʻae ngaahi meʻa kuo fakaongo mai ʻe he mana ʻe fitu, pea ʻoua naʻa tohi ia.”

І коли промовили сїм громів своїми голосами, хотїв я писати; і почув я голос з неба, що глаголав менї: Запечатай, що промовили сїм громів, і не лиши сього.

5 Pea ko e ʻāngelo ʻaia ne u mamata naʻe tuʻu ki he tahi mo e fonua, naʻa ne hiki hono nima ki he langi,

І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землї, зняв руку свою до неба,

6 Pea ne fuakava ʻiate ia ʻoku moʻui ʻo taʻengata pea taʻengata, ʻaia naʻa ne fakatupu ʻae langi, mo e ngaahi meʻa ʻoku ʻi ai, mo e fonua, mo e ngaahi meʻa ʻoku ʻi ai, mo e tahi, mo e ngaahi meʻa ʻoku ʻi ai, ʻe ʻikai kei taʻofia: (aiōn g165)

і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на нїй, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу; (aiōn g165)

7 Ka ʻi he ngaahi ʻaho ʻoe leʻo ʻo hono fitu ʻoe ʻāngelo, ʻi he lolotonga ʻo ʻene fakaongo, ʻe fakakakato ʻae ngāue fufū ʻae ʻOtua, ʻo hangē ko ʻene fakahā ki heʻene kau tamaioʻeiki ko e kau palōfita.

тільки в днї голосу семого ангела, коли буде трубити, скінчить ся і тайна Божа, як благовістив слугам своїм пророкам.

8 Pea ko e leʻo ʻaia ne u fanongo mei he langi ne toe lea mai ia kiate au, ʻo pehē, “ʻAlu, mo ke toʻo ʻae tohi siʻi kuo folahi ʻi he nima ʻoe ʻāngelo ʻaia ʻoku tuʻu ki he tahi mo e fonua.”

голос, що я чув його з неба, знов розмовляв зо мною, і глаголав: Іди, візьми книжку розгорнуту з руки ангела, що стоїть на морю, і на землї.

9 Pea ne u ʻalu ki he ʻāngelo, ʻo pehē kiate ia, “Tuku mai kiate au ʻae tohi siʻi.” Pea pehē ʻe ia kiate au, “ʻAve, pea ke kai ke ʻosi ia; pea ʻe fakakonaʻi ʻe ia ʻa ho kete, ka ʻe melie ia ʻi ho ngutu ʻo hangē ha meʻa huʻamelie.”

І я пійшов до ангела, кажучи йому: Дай менї книгу. І рече він менї: Возьми і з'їж її; і буде вона гірка в животї твоїм, а в устах твоїх буде солодка, як мед.

10 Pea ne u toʻo ʻae tohi siʻi mei he nima ʻoe ʻāngelo, pea ne u kai ia ʻo ʻosi; pea naʻe melie ia ʻi hoku ngutu ʻo hangē ha meʻa huʻamelie: pea kuo u kai leva ia, pea kona ʻa hoku kete.

І приняв я книжку з руки ангела, і з'їв її; і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли з'їв її, то стало гірко в животї моїм.

11 Pea pehē ʻe ia kiate au, “Te ke toe kikite ʻi he ʻao ʻoe ngaahi kakai lahi, mo e ngaahi puleʻanga, mo e kakai lea kehekehe, mo e ngaahi tuʻi.”

І рече менї.: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і народи, і язики, і царі многі.