Mātiu 14
1 ʻI he kuonga ko ia naʻe fanongo ʻa Helota ko e tuʻi ki he ongoongo ʻo Sisu.
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2 Pea pehē ʻe ia ki heʻene kau tamaioʻeiki, “Ko Sione eni ko e Papitaiso: he kuo tuʻu hake ia mei he mate; pea ko ia ʻoku hā ai ʻiate ia ʻae ngaahi ngāue lahi.”
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
3 He naʻe puke mo haʻi ʻe Helota ʻa Sione, ʻo tuku ia ki he fale fakapōpula, koeʻuhi ko Helotiasi, ko e uaifi ʻo hono tokoua ko Filipe.
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4 He naʻe pehē ʻe Sione kiate ia, “ʻOku ʻikai ngofua haʻo maʻu ia.”
Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
5 Pea ʻi heʻene tokanga ke tāmateʻi ia, naʻe manavahē ia ki he kakai, he naʻa nau lau ia ko e palōfita.
І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
6 Ka ʻi he ʻaho naʻe fakamanatuʻi ai ʻae fāʻeleʻi ʻo Helota, naʻe meʻe ʻi [honau ]ʻao ʻae taʻahine ʻa Helotiasi, pea mālieʻia ai ʻa Helota.
У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
7 “Ko ia naʻa ne fuakava ai ke ne foaki kiate ia ʻaia kotoa pē te ne kole ki ai.”
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8 Pea kuo tomuʻa akonekina ia ʻe heʻene faʻē, pea ne pehē, “Tuku mai ni kiate au ʻae ʻulu ʻo Sione ko e Papitaiso ʻi ha ipu.”
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя.
9 Pea mamahi ai ʻae tuʻi: ka koeʻuhi ko ʻene fuakava, mo kinautolu naʻa nau nonofo mo ia ʻi he kai, naʻa ne fekau ke ʻange ia [kiate ia].
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати.
10 Pea ne fekau ai ke tutuʻu ʻae ʻulu ʻo Sione ʻi he fale fakapōpula.
І, пославши, стяв Йоана в темниці.
11 Pea naʻe ʻomi hono ʻulu ʻi he ipu, ʻo ʻoatu ki he taʻahine: pea ne ʻomi ia ki heʻene faʻē.
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12 Pea naʻe haʻu ʻene kau ākonga, ʻo ʻave ʻae sino, mo tanu, pea ʻalu ʻo fakahā kia Sisu.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13 Pea kuo fanongo ki ai ʻa Sisu, pea heka vaka ia, ʻo ʻalu mei he potu ko ia ki ha potu lala: pea fanongo ki ai ʻae kakai, pea nau hala ʻuta, ʻo muimui ʻiate ia mei he ngaahi kolo.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
14 Pea ʻalu atu ʻa Sisu, ʻo ne mamata ki he kakai tokolahi, pea ʻofa mamahi ia kiate kinautolu, ʻo ne fakamoʻui ʻenau ngaahi mahaki.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15 Pea kuo efiafi ai, pea haʻu ʻene kau ākonga kiate ia, ʻo pehē, “Ko e potu lala eni, pea kuo tei ʻosi ʻae ʻaho; fekau ke ʻalu ʻae kakai ki he ngaahi potu kakai, ke fakatau meʻakai maʻanautolu.”
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16 Ka naʻe tala ʻe Sisu kiate kinautolu, “ʻOku ʻikai ʻaonga ʻenau ʻalu: mou ʻoatu haʻanau kai.”
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17 Pea nau pehē kiate ia, “Ko e foʻi mā pe ʻe nima, mo e ika ʻe ua, ʻoku tau maʻu ʻi heni.”
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
18 Pea pehē ʻe ia, “ʻOmi ia kiate au.”
Він же рече: Принесіть менї їх сюди.
19 Pea fekau ʻe ia ki he kakai ke nofo ki lalo ki he mohuku, pea ne toʻo ʻae foʻi mā ʻe nima, mo e ika ʻe ua, ʻo hanga hake ki he langi, ʻo tāpuaki, mo tofitofi ʻae ngaahi foʻi mā, pea ʻoatu ki heʻene kau ākonga, pea [tufaki ]ʻe he kau ākonga ki he kakai.
І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20 Pea naʻa nau kai kotoa pē, ʻo mākona: pea tānaki ʻae toenga kai, pea pito ai ʻae kato ʻe hongofulu ma ua.
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21 Pea ko kinautolu naʻe kai, ko e tangata ʻe toko nima afe nai; kaeʻumaʻā ʻae kau fefine mo e tamaiki.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей.
22 Pea toki fekau ʻe Sisu ki heʻene kau ākonga ke nau heka vaka, ʻo muʻomuʻa ʻiate ia ki he kauvai ʻe taha, ke ne fekau ke ʻalu ʻae kakai.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23 Pea kuo ne fekau ʻae kakai ke ʻalu, pea ʻalu hake tokotaha pe ia ki he moʻunga ke lotu: pea hokosia ʻae efiafi, ʻoku ne kei ʻi ai tokotaha pe.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24 Ka kuo ʻi he vaha ʻae vaka, ʻo tō mo hopo ʻi he peau: he naʻe tokai ʻae matangi.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25 Pea ʻi hono fā ʻoe leʻo ʻi he pō naʻe ʻalu atu ʻa Sisu kiate kinautolu, ʻo hāʻele ʻi he [fukahi ]tahi.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26 Pea ʻi he mamata ʻae kau ākonga ki heʻene hāʻele ʻi he [fukahi ]tahi, naʻa nau manavahē, ʻonau pehē, “Ko e laumālie!” Pea nau tangi kalanga ʻi he manavahē.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27 Ka naʻe lea leva ʻa Sisu kiate kinautolu, ʻo pehē, “Fiemālie pe; he ko au pe; ʻoua te mou manavahē.”
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28 Pea lea ʻa Pita, ʻo pehēange kiate ia, “ʻEiki, kapau ko koe, fekau mai ke u ʻalu atu kiate koe ʻi he vai.”
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї.
29 Pea ne pehē, “Haʻu.” Pea ʻi he ʻalu hifo ʻa Pita mei he vaka, naʻe ʻeveʻeva ia ʻi he tahi, ke ʻalu atu kia Sisu.
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30 Ka ʻi heʻene mamata ʻoku mālohi ʻae matangi, naʻe manavahē ia; pea kamata ngalo hifo, pea tangi ia, ʻo pehē, “ʻEiki, fakamoʻui au.”
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31 Pea mafao leva ʻae nima ʻo Sisu, ʻo ne puke ia, ʻo ne pehē ki ai, “ʻA koe ʻoku siʻi hoʻo tui, ko e hā ʻoku ke fakataʻetaʻetui ai?’
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32 Pea ʻi heʻena hoko ki he vaka, pea malū ʻae matangi.
І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33 Pea haʻu ai ʻakinautolu naʻe ʻi he vaka, ʻo hū kiate ia, ʻo pehē, “Ko e moʻoni ko e ʻAlo koe ʻoe ʻOtua.”
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34 Pea ʻi heʻenau hoko atu, naʻa nau tuʻu ki ʻuta ki he fonua ko Kenesaleti.
І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35 Pea kuo ʻilo ia ʻe he kakai ʻoe potu ko ia, naʻa nau fanongonongo ki he potu kotoa pē ʻoe fonua ko ia, ʻo omi kiate ia ʻakinautolu kotoa pē naʻe mahaki;
І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих;
36 ʻO nau kole kiate ia ke nau ala pe ki he kapa ʻo hono kofu: pea naʻe fakamoʻui haohaoa ʻakinautolu kotoa pē naʻe ala ki ai.
і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
