Maʻake 8
1 ʻI he ngaahi ʻaho ko ia naʻe fuʻu tokolahi ʻaupito ʻae kakai, pea naʻe ʻikai haʻanau meʻa ke kai, pea ui ʻe Sisu ʻa ʻene kau ākonga, ʻo ne pehē kiate kinautolu,
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2 “ʻOku ou ʻofa mamahi ki he kakai, koeʻuhi ʻoku ʻaho tolu ʻenau ʻiate au, pea ʻoku ʻikai haʻanau meʻa ke kai:
Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 Pea kapau te u fekau kenau ʻalu fiekaia ki honau ngaahi fale, te nau pongia ʻi he hala: he ko honau niʻihi kuo haʻu mei he mamaʻo.”
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
4 Pea pehēange ʻene kau ākonga kiate ia, “ʻE maʻu mei fē ʻe ha taha ʻae mā ke fakamākona ʻaki ʻakinautolu ni ʻi heni ʻi he toafa?”
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
5 Pea fehuʻi ia kiate kinautolu, “ʻOku fiha hoʻomou foʻi mā?” Pea nau pehē, “ʻOku fitu.”
І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 Pea fekau ʻe ia ki he kakai ke nau nofo ki lalo ki he kelekele; pea ne toʻo ʻae foʻi mā ʻe fitu, ʻo ne fakafetaʻi, mo tofitofi, pea ʻange ki heʻene kau ākonga ke tufaki; pea naʻa nau tufaki [ia ]ʻi he ʻao ʻoe kakai.
І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7 Pea naʻa nau maʻu mo e ngaahi ika iiki: pea ne ne tāpuaki, mo fekau ke tufaki foki ia.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 Pea naʻa nau kai, ʻo mākona: pea nau tānaki ʻae toenga kai ko e kato ʻe fitu.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9 Pea ko kinautolu naʻe kai, ko e toko fā afe nai: pea naʻe fekau ʻe ia ke nau ʻalu.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10 Pea heka vaka leva ia mo ʻene kau ākonga, ʻo haʻu ki he potu ʻo Talamanutā.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 Pea ʻalu ange ʻae kau Fālesi, ʻo kamata fakafehuʻi kiate ia, mo kumi ʻiate ia ha fakaʻilonga mei he langi, ko hono ʻahiʻahiʻi.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 Pea mafulu lahi ia ʻi hono laumālie, mo pehē, “Ko e hā ʻoku kumi ai ʻe he toʻutangata ni ha fakaʻilonga? Ko e moʻoni ʻoku ou tala atu kiate kimoutolu, ʻE ʻikai tuku ha fakaʻilonga ki he toʻutangata ni.”
І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 Pea ʻalu ia ʻiate kinautolu, ʻo toe heka vaka, mo ʻalu ki he kauvai ʻe taha.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 Pea kuo ngalo[ʻi he kau ākonga ]ke ʻave ha mā, pea ko e foʻi mā pe taha naʻe ʻi he vaka mo kinautolu.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 Pea naʻa ne naʻinaʻi kiate kinautolu, ʻo pehē, “Tokanga, pea vakai telia ʻae meʻa fakatupu ʻae kau Fālesi, pea mo e meʻa fakatupu ʻa Helota.”
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16 Pea fealēleaʻaki ai ʻakinautolu, ʻo pehē, “Ko e meʻa ʻi heʻetau taʻeʻomi ha mā.”
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 Pea kuo ʻilo ia ʻe Sisu, pea pehē ʻe [ia ]kiate kinautolu, “Ko e hā ʻoku mou alea ai, ʻi he ʻikai haʻamou mā? ʻOku teʻeki ai te mou mamata, pe ʻilo? ʻOku kei fefeka homou loto?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
18 ʻOku mou mata, kae ʻikai te mou mamata? Pea telinga, kae ʻikai ongoʻi? Pea ʻoku ʻikai te mou manatu?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 ʻI heʻeku tofitofi ʻae foʻi mā ʻe nima ki he toko nima afe, naʻe fiha ʻae kato naʻe pito ʻi he toenga ne mou ʻave?” Pea nau pehē kiate ia, “E hongofulu ma ua.”
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 “Pea ko e fitu ki he toko fā afe, naʻe fiha ʻae kato naʻe pito ʻi he toenga ne mou ʻave?” Pea nau pehē, “ʻE fitu.”
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ko e hā nai ʻoku ʻikai ai te mou ʻilo?”
І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 Pea haʻu ia ki Petesaita: pea naʻa nau ʻomi kiate ia ʻae tangata kui, ʻonau kole kiate ia ke ne ala ki ai.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 Pea puke ʻe ia ʻae nima ʻoe tangata kui, ʻo tataki ia kituʻa mei he potu kakai; pea kuo ne ʻaʻanu ki hono mata, mo ʻai hono nima kiate ia, pea ne fehuʻi kiate ia, pe ʻoku ne mamata ki ha meʻa.
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 Pea hanga hake ia, ʻo ne pehē, “ʻOku ou mamata ki he kakai ʻoku hangē ko e ngaahi ʻakau, ʻoku ʻeveʻeva.”
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 Pea hili ia, pea ne toe ʻai hono nima ki hono mata, pea fekau kiate ia ke ne hanga hake: pea naʻe moʻui ia, ʻo ne mamata totonu ki he kakai kotoa pē.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 Pea ne fekau ia ki hono fale, mo ne pehē, “ʻOua naʻa ke ʻalu ki he potu kakai, pe tala [ia ]ki ha taha ʻi he potu kakai.”
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
27 Pea ʻalu atu ʻa Sisu, mo ʻene kau ākonga, ki he ngaahi potu kakai ʻo Sesalia ʻi Filipai: pea fehuʻi ʻe ia ki heʻene kau ākonga ʻi he hala, ʻo ne pehē kiate kinautolu, “ʻOku pehē ʻe he kakai pe ko hai au?”
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 Pea nau pehēange, “Ko Sione ko e Papitaiso: kae[pehē ]ʻe he niʻihi, ko ʻIlaisiā; pea [pehē ]ʻe he niʻihi, ko e taha ʻoe kau palōfita.”
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ka ʻoku pehē ʻekimoutolu ko hai au?” Pea lea ʻa Pita, ʻo pehēange kiate ia, “Ko koe, ko e Kalaisi.”
А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 Pea fekau ʻe ia kiate kinautolu ke ʻoua naʻa nau fakahā ia ki ha taha.
І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
31 Pea kamata fakahā ʻe ia kiate kinautolu, “ʻAe kātaki ʻe he Foha ʻoe tangata ʻae ngaahi meʻa lahi, pea siʻaki ia ʻe he mātuʻa, mo e kau taulaʻeiki lahi, mo e kau tangata tohi, pea ʻe tāmateʻi ia, pea hili ʻae ʻaho ʻe tolu ʻe toe tuʻu.”
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
32 Pea naʻa ne lea ʻilongofua ʻaki ʻae lea ko ia. Pea ʻave ia ʻe Pita, ʻo ne kamata valokiʻi ia.
І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 Ka kuo tafoki ia ki mui, ʻo vakai ki heʻene kau ākonga, pea valokiʻi ʻe ia ʻa Pita, ʻo pehē, “ʻAlu ki hoku tuʻa, Sētane: he ʻoku ʻikai te ke leleiʻia ʻi he ngaahi meʻa ʻae ʻOtua, ka ʻi he ngaahi meʻa ʻae tangata.”
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 Pea kuo ui ʻe ia ʻae kakai mo ʻene kau ākonga foki, pea ne pehē kiate kinautolu, “Ko ia ia ʻoku loto ke muimui ʻiate au, ke ne siʻaki ʻe ia ia, kae toʻo ʻene kavenga, ʻo muimui ʻiate au.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
35 He ko ia ia ʻoku loto ke kalofaki ʻene moʻui, ʻe mole ia: ka ko ia ia ʻe mole ʻene moʻui koeʻuhi ko au mo e ongoongolelei, ʻe maʻu ʻe ia ia.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 He ko e hā hono ʻaonga ki ha tangata, ʻo kapau ʻe maʻu ʻe ia ʻa māmani kotoa pē, kae mole hono laumālie ʻoʻona?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 Pe ko e hā ʻe foaki ʻe ha tangata ke fetongi ʻaki hono laumālie?
Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 Ko ia ia ʻe mā kiate au, mo ʻeku ngaahi lea, ʻi he toʻutangata feʻauaki mo angahala ni, ʻe ma foki ʻae Foha ʻoe tangata ʻiate ia, ʻoka haʻu ia ʻi he nāunau ʻo ʻene Tamai, mo e kau ʻāngelo māʻoniʻoni.”
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
