Hepelū 4

1 Ko ia ketau manavahē, telia, ʻi he tuku mai ʻae talaʻofa ʻoe hū ki hono mālōlōʻanga, ʻe ai hamou tokotaha ʻe tomui ki ai.

Біймо ся ж оце, щоб, коли зостаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.

2 He kuo fakahā ʻae ongoongolelei kiate kitautolu, ʻo hangē ko kinautolu: ka ko e fanongo ki he folofola naʻe ʻikai ʻaonga kiate kinautolu, ko e ʻikai ke felingiʻaki ia ʻae tui ʻekinautolu naʻe fanongo.

Бо й нам благовіствовано, як і тим, тільки не було користне їм слово проповіді, не зеднавшись з вірою тих, що слухали Його.

3 He ko kitautolu ʻoku tui kuo tau hū ki he mālōlōʻanga, ʻo hangē ko ʻene folofola, “Kuo u fuakava ʻi heʻeku houhau, E ʻikai te nau hū ki hoku mālōlōʻanga:” ka kuo fakaʻosi ʻae ngaahi ngaue talu ʻae fakatupu ʻo māmani.

Входимо бо в відпочинок ми, що увірували, яко ж рече: "Так що покляв ся я в гніві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій," хоч дїла від настання сьвіту скінчені.

4 He naʻe lea pehē ʻe ia ʻi he potu ʻe taha ki hono fitu ʻoe ʻaho, “Pea naʻe mālōlō ʻae ʻOtua ʻi hono fitu ʻoe ʻaho mei heʻene ngaue kotoa pē.”

Рече бо десь про семий день так: "І відпочив Бог дня семого від усїх дїл своїх."

5 Pea mo eni foki, “E ʻikai te nau hū ki hoku mālōlōʻanga.”

І в сьому (місці) знов: "Чи коли ввійдуть у відпочинок мій."

6 Ko ia koeʻuhi kuo pau ʻe hū ki ai ʻae niʻihi, pea naʻe ʻikai hū ʻakinautolu naʻe tomuʻa malanga ia ki ai, ko e meʻa ʻi he taʻetui:

Коли ж оставляєть ся, щоб деякі ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;

7 (Pea toe kotofa ʻe ia ʻae ʻaho ʻe taha, ʻo pehē mai ʻia Tevita, “Ko e ʻaho ni,” ʻi he hili ʻae ngaahi taʻu lahi; ʻo hangē ko hono fakahā, “Ko e ʻaho ni, ʻo kapau te mou fanongo ki hono leʻo, ʻoua naʻa fakafefeka homou loto.”

то знов означає якийсь день, "сьогоднї" глаголючи в Давиді, по стільких лїтах, яко ж було сказано: "Сьогоднї, як почуєте голос Ного, не закаменяйте сердець ваших."

8 He ka ne foaki ʻe Siosiua, ʻae mālōlōʻanga kiate kinautolu, pehē, ʻe ʻikai folofola ia ki mui ki ha ʻaho kehe.

Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.

9 Ko ia ʻoku kei toe ʻae mālōlōʻanga fakaSāpate ki he kakai ʻae ʻOtua.

Оце ж оставлено ще суботованнє людям божпм.

10 He ko ia kuo hū ki hono mālōlōʻanga, kuo mālōlō foki ʻe ia mei heʻene ngaue ʻaʻana, ʻo hangē ko e ʻOtua mei heʻene [ngaue].)

Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.

11 Ko ia ke tau fai feinga ke hū ki he mālōlōʻanga ko ia, telia naʻa ai ha taha ʻe hinga ʻi he fai ʻo fakatatau ki he taʻetui ko ia.

Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у нсдовірство.

12 He ko e folofola ʻae ʻOtua ʻoku moʻui, mo mālohi, pea māsila lahi ʻi ha heletā ʻoku fakatoumata, ʻoku ʻasi ki hono vaheʻi ʻoe loto mo e laumālie, mo e ngaahi hokotanga hui mo e uho, pea ʻoku ne fakahā ʻae ngaahi mahalo mo e filioʻi ʻoe loto.

Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріше всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.

13 Pea ʻoku ʻikai ha meʻa ʻe taha ʻoku taʻehāmai ʻi hono ʻao: ka ʻoku telefua pea tokaimaʻananga ʻae meʻa kotoa pē ki he fofonga ʻo ia ʻaia te tau fakamaau ki ai.

І нема творпва невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.

14 Ko ia ʻi heʻetau maʻu ʻae fungani taulaʻeiki lahi, ʻaia kuo hū atu ʻi he langi, ko Sisu ko e ʻAlo ʻoe ʻOtua, ke tau puke maʻu ʻa ʻetau lotu.

Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

15 He ʻoku ʻikai ke tau maʻu ʻae fungani taulaʻeiki ʻoku taʻemanavaʻofa ki heʻetau ngaahi vaivai; ka naʻe ʻahiʻahiʻi tatau pe ia ʻi he meʻa kotoa pē, ka naʻe ʻikai haʻane angahala.

Не маємо бо архиєрея, що не міг би болїти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

16 Ko ia ke tau haʻu mālohi ai ki he ʻafioʻanga ʻoe ʻaloʻofa, koeʻuhi ke tau maʻu ʻae ʻaloʻofa, pea ʻilo mo e foaki ʻofa, ke tokoni mai ʻi he ʻaho ʻe ʻaonga ai.

Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.