Kau ʻAposetolo 23

1 Pea sio fakamamaʻu ʻa Paula ki he kau fakamaau, pea ne pehē, “ʻAe kau tangata ko e kāinga, Kuo u moʻui angatonu pe ʻi he ʻao ʻoe ʻOtua ʻo aʻu mai ki he ʻaho ni.”

Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всій добрій совісті перед Богом до сього дня.

2 Pea naʻe fekau ʻe ʻAnanaia ko e taulaʻeiki lahi kiate kinautolu naʻe tuʻu ofi kiate ia, ke nau sipiʻi hono ngutu.

Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.

3 Pea toki pehē ʻe Paula kiate ia, “ʻE taaʻi koe ʻe he ʻOtua, ʻa koe, ko e holisi kuo vali hinehina: he ʻoku ke nofo ke fakamaau au ʻo fakatatau ki he fono, pea ke fekau ke taaʻi au ʻo taʻetatau mo e fono?”

Тоді рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?

4 Pea pehē ʻekinautolu naʻe tutuʻu ai, “ʻOku ke lea kovi ki he taulaʻeiki lahi ʻae ʻOtua?”

Ті ж, що стояли, сказали: Ти архиєрея Божого злорічиш?

5 Pea pehē ʻe Paula, “ʻE kāinga, naʻe ʻikai te u ʻilo ko e taulaʻeiki lahi ia: he kuo tohi, ‘ʻOua naʻa ke lea kovi ki he pule ʻa hoʻo kakai.’”

Рече ж Павел: Не знав я, брати, що се архиєрей: писано бо: Не казати меш лихого на князя народу твого.

6 Ka kuo ʻilo ʻe Paula ko e Sātusi ʻae niʻihi, pea ko e Fālesi ʻae niʻihi, pea kalanga ia ʻi he ʻao ʻoe kau fakamaau, [ʻo pehē], “ʻAe kau tangata ko e kāinga, ko e Fālesi au, pea ko e foha ʻoe Fālesi; pea ko e meʻa ʻi he ʻamanaki ki he toetuʻu ʻoe mate ʻoku fakamaau ai au.”

Постерігши ж Павел, що одна часть (людей) Садукейська, а друга. Фарисейська, покликнув у раді: Мужі брати! я Фарисей, син Фарисеїв; за надію воскресення мертвих мене судять.

7 Pea kuo hili ʻene lea ko ia, pea tupu ʻae kikihi ʻi he kau Fālesi mo e kau Satusi: pea naʻe vaeua ʻae kakai.

Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і розділилась громада.

8 He ʻoku pehē ʻe he Satusi, ʻoku ʻikai ha toetuʻu, pe ha ʻāngelo, pe ha laumālie: ka ʻoku tui ki ai fakatouʻosi pe ʻae kau Fālesi.

Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, ні ангела, ні духа, а Фарисеї визнають обох.

9 Pea naʻe tupu ʻae fuʻu vālau: pea tuʻu hake ʻae kau tangata tohi naʻe kau mo e kau Fālesi, pea lea mālohi, ʻo pehē, “ʻOku ʻikai te mau ʻilo ha kovi ʻi he tangata ni: pea kapau kuo lea kiate ia ha laumālie pe ha ʻāngelo, ke ʻoua naʻa tau tauʻi ʻae ʻOtua.”

Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.

10 Pea kuo tupu ʻae kikihi lahi, pea ʻi he manavahē ʻae ʻeikitau naʻa haehae ʻa Paula ʻekinautolu, naʻa ne fekau ke ʻalu hifo ʻae kau tau, ʻo ʻomi fakamālohi ia meiate kinautolu, pea ʻomi ki he fale lahi ʻoe kau tau.

І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.

11 Pea ʻi he pō ko ia, naʻe tuʻu ʻo ofi mai kiate ia ʻae ʻEiki, mo ne pehē, “Paula, ke ke fiemālie: koeʻuhi ʻe hangē ko hoʻo fakamoʻoni au ʻi Selūsalema, ʻe pehē foki hao fakamoʻoni kiate au ʻi Loma.”

Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.

12 Pea kuo pongipongi ai, pea alea pau ʻae kau Siu niʻihi, mo nau fefuakavaʻaki, ʻonau pehē, “ʻE ʻikai te nau kai pe inu kaeʻoua ke nau tāmateʻi ʻa Paula.

Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що ні їсти муть, ні пити муть, доки не вбють Павла.

13 Pea naʻe toko fāngofulu tupu ʻakinautolu naʻa nau fai ʻae fuakava ni.

Було ж більш сорока, що сю клятьбу зробили.

14 Pea naʻa nau ʻalu ki he kau taulaʻeiki lahi mo e mātuʻa, ʻonau pehē, Kuo mau fefuakavaʻaki fakamamafa, ʻe ʻikai te mau kai ha meʻa kaeʻoua ke mau tāmateʻi ʻa Paula.

Приступивши вони до архиєреїв та старших, казали: клятьбою поклялись ми нїчого не їсти, доки не вбємо Павла.

15 Pea ko eni, ke lea fakataha ʻakimoutolu mo e kau fakamaau ki he pule ʻoe kau tau, ke ʻohifo ia kiate kimoutolu ʻapongipongi, ʻo hangē ko haʻamou fie fehuʻi fakapapau ʻi ha meʻa kiate ia: pea ʻi he teʻeki ke teitei ofi ia, te mau tali ke tāmateʻi ia.”

Тепер же ви дайте знати тисячникові й раді, щоб завтра вивів його до вас, нїби хочете розвідатись пильнїще про справу його; ми ж, поки ще він наближить ся, готові будемо вбити його.

16 Pea kuo fanongo ʻae tama ʻae tuofefine ʻo Paula ki he toitoi ʻe fai, naʻa ne ʻalu ʻo hū ki he fale lahi ʻoe kau tau, ʻo ne tala ia kia Paula.

Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.

17 Pea naʻe ui ʻa Paula ki he ʻeikitau ʻe taha, ʻo ne pehē, “Ke ke ʻave ʻae talavou ni ki he pule ʻoe tau! He ʻoku ai ʻene meʻa ke fakahā ki ai.

Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.

18 Pea ne toʻo ia ʻo ʻave ki he pule ʻoe tau, ʻo ne pehē, Naʻe ui mai ʻa Paula ko e pōpula kiate au, ʻo ne kole ke u ʻomi ʻae talavou ni kiate koe, he ʻoku ʻiate ia ʻae meʻa ke tala atu kiate koe.”

Він же, взявши його, повів до тисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; має бо щось сказати тобі.

19 Pea puke nima ia ʻe he pule ʻoe tau, ʻo na afe ki he potu lilo, pea ne fehuʻi, “Ko e hā ia ʻoku ke fie tala mai kiate au?”

Узявши ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти маєш звістити мені?

20 Pea ne pehē, “Kuo alea ʻae kakai Siu ke kole kiate koe ke ke ʻohifo ʻa Paula ʻapongipongi ki he kau fakamaau, ʻo hangē ko haʻanau fie fehuʻi fakapapau ʻi ha meʻa kiate ia.

Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотіли лучче розпитатись про него.

21 Kae ʻoua naʻa ke fai ki honau loto he ʻoku toitoi kiate ia ʻae kau tangata ʻe toko fāngofulu tupu meiate kinautolu, kuo nau fefuakavaʻaki, ʻe ʻikai te nau kai pe inu, kaeʻoua ke nau tāmateʻi ia: pea kuo nau teuteu eni, mo ʻamanaki te ke fai ki honau loto.”

Ти ж не слухай їх: засїдаєть ся бо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.

22 Pea tukuange ʻe he pule ʻoe kau tau ʻae talavou ke ʻalu ʻone naʻinaʻi, [ʻo pehē], “ʻOua naʻa ke tala ki ha taha kuo ke fakahā mai ʻae meʻa ni kiate au.”

Тисячник же відпустив хлопця, звелівши нікому не казати, що се виявив єси передо мною.

23 Pea ui ia ki he ongo ʻeikitau, ʻo ne pehē, “Teuteu ʻae kautau ʻe toko uangeau, ke nau ō ki Sesalia, ʻi hono tolu ʻoe feituʻupō, mo e kau tangata heka hoosi ʻe toko fitungofulu, mo e kau tangata toʻo tao ʻe toko uangeau;

І, покликавши двох із сотників, каже: Наготовте дві сотні воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотні стрельцїв на третю годину ночи;

24 Pea teuteu mo e fanga manu, ke heka ai ʻa Paula, pea aʻutaki moʻui ia kia Filike ko e tuʻi.”

і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цілого до старости Феликса.

25 Pea naʻa ne fai ʻae tohi, ʻo pehē,

Написав же й лист такого змісту:

26 “Ko Kalotiusi Lisia ki he tuʻi lelei ʻaupito ko Filike: siʻotoʻofa atu.

Клавдий Лизия вельможному старості Феликсові: радуй ся.

27 Naʻe puke ʻae tangata ni ʻe he kakai Siu, ʻonau fai ke tāmateʻi ia: pea ne u ʻalu atu mo e kau tau, ʻo fakahaofi ia, ʻi heʻeku ʻilo ko e Loma ia.

Чоловіка сего Жиди схопили і мали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.

28 Pea ʻi heʻeku fie ʻilo ʻae meʻa ʻoku nau tukuakiʻi ai ia, ne u ʻatu ia ki heʻenau kau fakamaau:

Хотівши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,

29 Pea ne u ʻilo kuo tukuakiʻi ia ʻi he ngaahi meʻa ʻo ʻenau fono, ka naʻe ʻikai tukuakiʻi ia ʻi ha meʻa ʻe totonu ai ke ne mate pe haʻisia.

і знайшов, що обвинували його про питання закону їх, та ніякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.

30 Pea ʻi hono tala mai kiate au ʻoku toitoi ʻae kau Siu ki he tangata, ne u tuku atu leva ia kiate koe, mo fekau ki he kau tukuaki foki ke nau fakahā ʻi ho ʻao ʻa hono talatalaakiʻi. ʻOfa ke ke lelei pē.

Як же сказано менї про зраду, що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелівши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.

31 Pea naʻe toki ʻave ʻe he kau tau ʻa Paula, ʻo hangē ko e fekau kiate kinautolu, pea ʻomi poʻuli ai ki ʻAnitepeta.”

Воїни ж, як звелено їм, узявши Павла, повели в ночі в Антипатриду.

32 Pea pongipongi hake, naʻa nau tukuange ʻae kau tangata heka hoosi ke nau ō mo ia, kae foki ʻakinautolu ki he fale lahi ʻoe kau tau.

А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.

33 Pea ʻi heʻenau aʻu atu ki Sesalia, ʻo tuku ʻae tohi ki he tuʻi, naʻa nau ʻomi foki ʻa Paula ki hono ʻao.

Вони ж, ввійшовши в Кесарию і оддавши лист старості, поставили перед ним і Павла.

34 Pea kuo ʻosi hono lau ʻe he tuʻi [ʻae tohi], pea ne fehuʻi pe ʻoku mei he fonua fē ia. Pea kuo ne ʻilo ko e Silisia ia;

Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавшись, що з Киликиї,

35 Pea ne pehē, “Te u fanongo kiate koe ʻoka haʻu ho kau tukuakiʻi.” Pea ne fekau ke leʻohi ia ʻi he fale fakamaau ʻo Helota.

слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.