Mark 15
1 Arukamchi bv nyibu butvnv vdwv, baapubv nyiga vdwa, Pvbv tamsarnv vdwa, okv dookum mvnwngnga lvkobv kaarwksuto. Okv bunugv rungnam vdwa mvtoku. Bunu Jisunyi jaako lvktola, ninyia vnglin gvto, okv Pilot gvlo ninyia laklwk toku.
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 Pilot ninyia tvuto, “No Jius vdwgv Dvbv ngvri?” Jisu mirwkto “No gv minam v mabv.”
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 Nyibu butvnv vdwv Jisu gvlo gungnying awgo milwkto,
А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 vkvlvgabv Pilot Jisunyi tvvdidvto “No mirwk dubv mvngmare? Tvvtoka vdwgo bunu mvnwngngv nam gungnying lwkdunv!”
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 Lvkodv Jisu gamgoka mirwk sumato, okv Pilot mvngngak pala mvngtoku.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 Vngbodvnam Pumja ngv rirap dwkibv Pilot gvlo vkvnv ribwng namgo dooto patwklo tumnam nyi vdwlokv akonyi nyi vdwgv koonam anga anyubv limu dukubv.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 Vbvriri ho nyi ako aminv Barabas vnam gonyi vdwa yalung dula gwngrw gwnv go patwk arwnglo dooto.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 Vdwlo nyitwng ngv vngkum tokudw okv bunu Pilot ninyigv ribu ha rijilabv vla kooto.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 Nw bunua tvvkato, “Nonu ngam jius gv Dvbv nga nonugv lvgabv anyubv topu jilabv vla mvngdure?”
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 Bunugv tanyum gvnam lokv nyibu butv vdwv Jisunyi ninyi gvlo laklwk dunv vla Pilot alvrungbv chinto.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 Vbvritola nyibu butvnv vdwv nyitwng nga bunugv lvgabv Barabasnyi anyubv tulin jilabv vla Pilotnyi mintokv vla miarto.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 Pilot nyitwng nga lvkodv tvvkato, “Vbvrikunamv, nonugv Jius vdwgv dvbv ngv, vnam nyi sum ngam ogu ritokv vla mvngdu?”
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 Bunu rumla gokorto, “Ninyia Daapolo takki toka!”
Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 Pilot tvvka tokuda, “Vbvritola ogunv rimur gula nw ripvnv?” Bunu abuyabv rumla gokto “Ninyia Daapolo takki toka.”
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 Pilot nyitwng nga rinyok dubv mvngto, vkvlvgabv nw bunu gvbv Barabasnyi anyubv tulin jitoku. Vbvrikunamv Pilot Jisunyi svnyak pamutoku, okv bunugv laaklo ninyia daapo lo takki dukubv jilwk toku.
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 Sipai vdwv bunugv ajin vdwa gokkum silaila Jisunyi Pilot nyigam gv kvba baaku pvrvlo vnggvtoku.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 Bunu lvngching lwngbonv vji vkv jvtvlaklwk gubv Jisunyi pilwkto, tvv doonv hakbv lokv dunggar bv mvto, okv um ninyigv dumpo lo pilwkto.
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 Vbvrikunamv bunu salaam mvminto: “Jius vdwgv Dvbv ngv turbwng laka!”
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 Bunu ninyigv dumpo nga daadwng lokv dvngto, ninyia tachor chorke toku. Ninyia bunu lvbwng ngv kumpvto, okv guplwkto.
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 Vdwlo bunu ninyia rijirio svngam rinya tokudw, bunu ninyigv ayak lokv lvngching lwngbonv vji pilwk nama pilintoku okv ninyigv vji gvbwng nama pikkur lwktoku. Vbvrikunamv bunu ninyia daapolo takki dubv linggv toku.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 Lamtvlo bunu nyi go aminv Saimon vnamgo vngrwk suto nw mooku lokv pamtv bv aanvgo, okv ninyia sipai vdwv Jisu gv Daapo ngam joodu bv mililalato. (Saimon nw Sairene lokv okv Alekjandar gvla Rupus gv abuv.)
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 Bunu Jisunyi Golgota vnam mooku lo aalwk gvto. “Golgota vnam si dumku gv mooku.”
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 Hoka bunu ninyia anggor ala lo nvnv mvyomvchinam miir vnam, vkv jitv tvvto, vbvritola Jisu um tvngmato.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 Vbvrikunamv bunu ninyia hoka daapolo takki toku okv ninyigv vji ha bunu mvnwng hv ormi sitoku, vji arip ha yvv paaridw vla kaakanvbv vlwng lika suto.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 Vdwlo ninyia bunu Daapolo takki rilo ho aru gv gunta kiya baji bv ritoku.
Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 Ninyia gungnying lwgvnvnv nga “Jius vdwgv Dvbv” vla lvktola kaapadubv timpvto.
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 Bunu dvritnaaritnv nyi anyi goka Jisunyi lvkobv akonyi lakbik kyambv okv akonyi lakchi kyambv takkito. [
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28 Vkv aingbv Darwknv Kitap hv jvjvbv ritoku ho mindu “Nw alvmanv nyi vdwgv aje ha naapin sipv”]
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 Lamtv lokv vngpiknv nyi vdwv dumpo ngv dumpv panyula riying dvla Jisunyi minjimiobv svbv minto, “Ah ha! No Pwknvyarnvnaam ha mvyak gvrila alu loum lo mvrung tvdukui!
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 Vjak Daapo hokv itokuka okv no atu hv mvtursito kuka!”
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 Vbvdvdvbv nyibu butvnv vdwv okv Pvbv tamsarnv vdwv, Jisunyi nyarji minto, bunu mimisito, “Nw kvvbi vdwa ringlato, vbvritola nw atu hv ringsu-nyuma!
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Klai kaalaju Kristonyi, Israel gv Dvbvnyi, vjak Daapo lokv idu kubv, ho ngonu ninyia mvngjwng rikunv!” Okv ninyia takulo taktanam nyi anyi vka Jisunyi minjimiola mindvto.
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 Vdwlo alu lopo tokudw, mooku mvnwnglo kanv toku, v gunta aom gubv doobwngto.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 Gunta aom baji bv Jisu gamtv rungbv gokla minto “Eloi, Eloi, lama Sabakthani?” So vnam si “Ngoogv Pwknvyarnv, ngoogv Pwknvyarnv no ogu bv ngam topak duku nvla?”
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 Nyi mego hoka doonv vdwv ninyigv minam um tvgvrila minto, “Tvvtoka nw Elijanyi gokdu!”
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 Bunugv lokv akonv riolwkto tachak pupam go bvngla, um kungsoknv opolo nwkbokto, okv um singda nyiktoklo pubwngto. Vbvritola nw um Jisugv naptwng naborlo tungsala tungpvto okv minto, “Dooyato! Klai kaalaju lvkonyika Elija aala ninyia Daapo loka naalu ridw!”
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 Gamtv rungbv gokto kula Jisu sitoku.
А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 Pwknvyarnv gv naam arwnglo darwk yachoknv karchung lo vji torchik nvnv ngv mvngring lokv lvtwng lobv taknyi gubv takpinsito.
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 Sipai nyigam daapo kaagia gv nvchilo daktola, Jisu oguaingbv sipvdw um vdwlo kaatodw nw svbv minto, “Si Nyi si jvjvbv Pwknvyarnv gv kuunyilo gurung!”
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 Hoka nyimvmvvga vkv mego, adu lokv kaatinla dakto. Hv bunu Meri Magdalene, boruya Jems gvla Josep gv anv Meri okv Salom.
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 Bunu Jisu gv Galili lo rerilo remin gvnv ngv okv ninyia ridur nvngv. Okv ninyia vngming gvla Jerusalem lo vngming gvnv nyimvmvvga vkvsin awgo rito.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 Arium dindin bv ritoku, vdwlo Arimatia lokv Josep aalwk todw. Nw Jius kvba vdwgv mvngdvnam nyi gubv rito, nw Pwknvyarnv gv Karv gv aase nga dooya nvgo. Ho alu hv Richo minchola ridw alu bv rito (Vnamsi Jius Doonualu ham loochoyanv), vkvlvgabv Josep mvngrwla Pilot gv dookulo aala Jisu gv svma nga kooto.
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 Jisu sipvku vnam ha tvvtola Pilot achialvbv lamtoku. Nw sipai nyigamnyi gokla okv Jisu kajo sirokuri vla tvvkato.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 Sipai nyigam gvlo tvgapro kochingbv, Pilot Josepnyi svma nga naala duku vla minto.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 Josep vji jebor go rvvgv rila, svma nga naalu laku, vji jebor hv tumgv rikula, okv nyibung arwnglo vvpv toku, nyibung ngv vlwng lvngtak golo dulwknam go. Vbv mvgvrila nw agi a vlwng pwktv rungnvgo ngortum to.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 Meri Magdalene okv Josep gv anv Meri bunu kaariala okv Jisu gv svma nga vvpv konga kaatoku.
Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
