Lukas 1
1 Alldenstund många andra hava företagit sig att om de händelser, som bland oss hava timat, avfatta berättelser,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 i enlighet med vad som har blivit oss meddelat av dem som själva voro åsyna vittnen och ordets tjänare,
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 så har ock jag, sedan jag grundligt har efterforskat allt ända ifrån begynnelsen, beslutit mig för att i följd och ordning skriva därom till dig, ädle Teofilus,
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 så att du kan inse huru tillförlitliga de stycken äro, i vilka du har blivit undervisad.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 På den tid då Herodes var konung över Judeen levde en präst vid namn Sakarias, av Abias' "dagsavdelning". Denne hade till hustru en av Arons döttrar som hette Elisabet.
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 De voro båda rättfärdiga inför Gud och vandrade ostraffligt efter alla Herrens bud och stadgar.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 Men de hade inga barn, ty Elisabet var ofruktsam; och båda voro de komna till hög ålder.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 Medan han nu en gång, när ordningen kom till hans avdelning, gjorde prästerlig tjänst inför Gud,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 hände det sig, vid den övliga lottningen om de prästerliga sysslorna, att det tillföll honom att gå in i Herrens tempel och tända rökelsen.
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 Och hela menigheten stod utanför och bad, medan rökoffret förrättades.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 Då visade sig för honom en Herrens ängel, stående på högra sidan om rökelsealtaret.
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 Och när Sakarias såg honom, blev han förskräckt, och fruktan föll över honom.
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 Men ängeln sade till honom: "Frukta icke, Sakarias; ty din bön är hörd, och din hustru Elisabet skall föda dig en son, och honom skall du giva namnet Johannes.
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 Och han skall bliva dig till glädje och fröjd, och många skola glädja sig över hans födelse.
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 Ty han skall bliva stor inför Herren. Vin och starka drycker skall han icke dricka, och redan i sin moders liv skall han bliva uppfylld av helig ande.
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 Och många av Israels barn skall han omvända till Herren, deras Gud.
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 Han skall gå framför honom i Elias' ande och kraft, för att 'vända fädernas hjärtan till barnen' och omvända de ohörsamma till de rättfärdigas sinnelag, så att han skaffar åt Herren ett välberett folk."
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 Då sade Sakarias till ängeln: "Varav skall jag veta detta? Jag är ju själv gammal, och min hustru är kommen till hög ålder."
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 Ängeln svarade och sade till honom: "Jag är Gabriel, som står inför Gud, och jag är utsänd för att tala till dig och förkunna dig detta glada budskap.
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 Och se, ända till den dag då detta sker skall du vara mållös och icke kunna tala, därför att du icke trodde mina ord, vilka dock i sin tid skola fullbordas."
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 Och folket stod och väntade på Sakarias och förundrade sig över att han så länge dröjde i templet;
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 och när han kom ut, kunde han icke tala till dem. Då förstodo de att han hade sett någon syn i templet. Och han tecknade åt dem och förblev stum.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 Och när tiden för hans tjänstgöring hade gått till ända, begav han sig hem.
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 Men efter den tiden blev hans hustru Elisabet havande och höll sig dold i fem månader;
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 och hon sade: "Så har Herren gjort med mig nu, då han har sett till min smälek bland människorna, för att borttaga den."
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 I sjätte månaden blev ängeln Gabriel sänd av Gud till en stad i Galileen som hette Nasaret,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 till en jungfru som var trolovad med en man vid namn Josef, av Davids hus; och jungfruns namn var Maria.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 Och ängeln kom in till henne och sade: "Hell dig, du högtbenådade! Herren är med dig."
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 Men hon blev mycket förskräckt vid hans ord och tänkte på vad denna hälsning månde innebära.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 Då sade ängeln till henne: "Frukta icke, Maria; ty du har funnit nåd för Gud.
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 Se, du skall bliva havande och föda en son, och honom skall du giva namnet Jesus.
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 Han skall bliva stor och kallas den Högstes Son, och Herren Gud skall giva honom hans fader Davids tron.
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
33 Och han skall vara konung över Jakobs hus till evig tid, och på hans rike skall ingen ände vara." (aiōn g165)
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 Då sade Maria till ängeln: "Huru skall detta ske? Jag vet ju icke av någon man."
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 Ängeln svarade och sade till henne: "Helig ande skall komma över dig, och kraft från den Högste skall överskygga dig; därför skall ock det heliga som varder fött kallas Guds Son.
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 Och se, jämväl din fränka Elisabet har blivit havande och skall föda en son, nu på sin ålderdom; och detta är sjätte månaden för henne, som säges vara ofruktsam.
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 Ty för Gud kan intet vara omöjligt."
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 Då sade Maria: "Se, jag är Herrens tjänarinna; ske mig såsom du har sagt." Och ängeln lämnade henne.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 En av de närmaste dagarna stod Maria upp och begav sig skyndsamt till en stad i Judeen, uppe i bergsbygden.
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 Och hon trädde in i Sakarias' hus och hälsade Elisabet.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 När då Elisabet hörde Marias hälsning, spratt barnet till i hennes liv; och Elisabet blev fylld av helig ande
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 och brast ut och ropade högt och sade: "Välsignad vare du bland kvinnor, och välsignad din livsfrukt!
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 Men varför sker mig detta, att min Herres moder kommer till mig?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 Se, när ljudet av din hälsning nådde mina öron, spratt barnet till av fröjd i mitt liv.
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 Och salig är du, som trodde att det skulle fullbordas, som blev dig sagt från Herren."
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 Då sade Maria: "Min själ prisar storligen Herren,
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 och min ande fröjdar sig i Gud, min Frälsare.
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 Ty han har sett till sin tjänarinnas ringhet; och se, härefter skola alla släkten prisa mig salig.
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 Ty den Mäktige har gjort stora ting med mig, och heligt är hans namn.
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 Hans barmhärtighet varar från släkte till släkte över dem som frukta honom.
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 Han har utfört väldiga gärningar med sin arm, han har förskingrat dem som tänkte övermodiga tankar i sina hjärtan.
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 Härskare har han störtat från deras troner, och ringa män har han upphöjt;
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 hungriga har han mättat med sitt goda, och rika har han skickat bort med tomma händer.
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 Han har tagit sig an sin tjänare Israel och tänkt på att bevisa barmhärtighet
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 Och Maria stannade hos henne vid pass tre månader och vände därefter hem igen.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 Så var nu för Elisabet tiden inne, då hon skulle föda; och hon födde en son.
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 Och när hennes grannar och fränder fingo höra att Herren hade bevisat henne så stor barmhärtighet, gladde de sig med henne.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 Och på åttonde dagen kommo de för att omskära barnet; och de ville kalla honom Sakarias, efter hans fader.
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 Men hans moder tog till orda och sade: "Ingalunda; han skall heta Johannes."
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 Då sade de till henne: "I din släkt finnes ju ingen som har det namnet."
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 Och de frågade hans fader genom tecken vad han ville att barnet skulle heta.
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 Då begärde han en tavla och skrev dessa ord: "Johannes är hans namn." Och alla förundrade sig.
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 Men i detsamma öppnades hans mun, och hans tunga löstes, och han talade och lovade Gud.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 Och deras grannar betogos alla av häpnad, och ryktet om allt detta gick ut över Judeens hela bergsbygd.
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 Och alla som hörde det lade märke därtill och sade: "Vad månde väl varda av detta barn?" Också var ju Herrens hand med honom.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 Och hans fader Sakarias blev uppfylld av helig ande och profeterade och sade:
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 "Lovad vare Herren, Israels Gud, som har sett till sitt folk och berett det förlossning,
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 och som har upprättat åt oss ett frälsningens horn i sin tjänare Davids hus,
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 Ty han ville frälsa oss från våra ovänner och ur alla våra motståndares hand,
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 och så göra barmhärtighet med våra fäder och tänka på sitt heliga förbund,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 vad han med ed hade lovat för vår fader Abraham,
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 Han ville beskära oss att få tjäna honom utan fruktan, frälsta ur våra ovänners hand,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 ja, att göra tjänst inför honom i helighet och rättfärdighet i alla våra dagar.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 Och du, barn, skall bliva kallad den Högstes profet, ty du skall gå framför Herren och bereda vägar för honom,
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 till att giva hans folk kunskap om frälsning, i det att deras synder bliva dem förlåtna.
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 Så skall ske för vår Guds förbarmande kärleks skull, som skall låta ett ljus gå upp och skåda ned till oss från höjden,
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 för att 'skina över dem som sitta i mörker och dödsskugga' och så styra våra fötter in på fridens väg."
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 Och barnet växte upp och blev allt starkare i anden. Och han vistades i öknen, intill den dag då han skulle träda fram för Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
