Marcos 8
1 EN aquellos días, como hubo gran gentío, y no tenían qué comer, Jesús llamó á sus discípulos, y les dijo:
У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, [Ісус] покликав учнів та сказав їм:
2 Tengo compasión de la multitud, porque ya hace tres días que están conmigo, y no tienen qué comer:
―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти.
3 Y si los enviare en ayunas á sus casas, desmayarán en el camino; porque algunos de ellos han venido de lejos.
І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека.
4 Y sus discípulos le respondieron: ¿De dónde podrá alguien hartar á estos de pan aquí en el desierto?
Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
5 Y les preguntó: ¿Cuántos panes tenéis? Y ellos dijeron: Siete.
[Ісус] запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім.
6 Entonces mandó á la multitud que se recostase en tierra; y tomando los siete panes, habiendo dado gracias, partió, y dió á sus discípulos que los pusiesen delante: y los pusieron delante á la multitud.
[Ісус] звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям.
7 Tenían también unos pocos pececillos: y los bendijo, y mandó que también los pusiesen delante.
Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу.
8 Y comieron, y se hartaron: y levantaron de los pedazos que habían sobrado, siete espuertas.
[Усі] їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
9 Y eran los que comieron, como cuatro mil: y los despidió.
Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх.
10 Y luego entrando en el barco con sus discípulos, vino á las partes de Dalmanutha.
Після цього [Ісус] відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.
11 Y vinieron los Fariseos, y comenzaron á altercar con él, pidiéndole señal del cielo, tentándole.
До [Ісуса] підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.
12 Y gimiendo en su espíritu, dice: ¿Por qué pide señal esta generación? De cierto os digo que no se dará señal á esta generación.
[Ісус], глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення».
13 Y dejándolos, volvió á entrar en el barco, y se fué de la otra parte.
І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік [моря].
14 Y se habían olvidado de tomar pan, y no tenían sino un pan consigo en el barco.
[Учні] забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого
15 Y les mandó, diciendo: Mirad, guardaos de la levadura de los Fariseos, y de la levadura de Herodes.
А [Ісус] застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода.
16 Y altercaban los unos con los otros diciendo: Pan no tenemos.
Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів.
17 Y como Jesús lo entendió, les dice: ¿Qué altercáis, porque no tenéis pan? ¿no consideráis ni entendéis? ¿aun tenéis endurecido vuestro corazón?
Знаючи про це, [Ісус] сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле?
18 ¿Teniendo ojos no veis, y teniendo oídos no oís? ¿y no os acordáis?
Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте?
19 Cuando partí los cinco panes entre cinco mil, ¿cuántas espuertas llenas de los pedazos alzasteis? Y ellos dijeron: Doce.
Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять.
20 Y cuando los siete panes entre cuatro mil, ¿cuántas espuertas llenas de los pedazos alzasteis? Y ellos dijeron: Siete.
― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім.
21 Y les dijo: ¿Cómo aun no entendéis?
Тоді [Ісус] сказав їм: ―Усе ще не розумієте?
22 Y vino á Bethsaida; y le traen un ciego, y le ruegan que le tocase.
Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього.
23 Entonces, tomando la mano del ciego, le sacó fuera de la aldea; y escupiendo en sus ojos, y poniéndole las manos encima, le preguntó si veía algo.
Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось?
24 Y él mirando, dijo: Veo los hombres, pues veo que andan como árboles.
Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять.
25 Luego le puso otra vez las manos sobre sus ojos, y le hizo que mirase; y fué restablecido, y vió de lejos y claramente á todos.
Тоді [Ісус] знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко
26 Y envióle á su casa, diciendo: No entres en la aldea, ni [lo] digas á nadie en la aldea.
[Ісус] вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.
27 Y salió Jesús y sus discípulos por las aldeas de Cesarea de Filipo. Y en el camino preguntó á sus discípulos, diciéndoles: ¿Quién dicen los hombres que soy yo?
Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди?
28 Y ellos respondieron: Juan Bautista; y otros, Elías; y otros, Alguno de los profetas.
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.
29 Entonces él les dice: Y vosotros, ¿quién decís que soy yo? Y respondiendo Pedro, le dice: Tú eres el Cristo.
Тоді [Ісус] спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос!
30 Y les apercibió que no hablasen de él á ninguno.
Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.
31 Y comenzó á enseñarles, que convenía que el Hijo del hombre padeciese mucho, y ser reprobado de los ancianos, y de los príncipes de los sacerdotes, y de los escribas, y ser muerto, y resucitar después de tres días.
Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне.
32 Y claramente decía esta palabra. Entonces Pedro le tomó, y le comenzó á reprender.
Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому.
33 Y él, volviéndose y mirando á sus discípulos, riñó á Pedro, diciendo: Apártate de mí, Satanás; porque no sabes las cosas que son de Dios, sino las que son de los hombres.
[Ісус] же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.
34 Y llamando á la gente con sus discípulos, les dijo: Cualquiera que quisiere venir en pos de mí, niéguese á sí mismo, y tome su cruz, y sígame.
І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною.
35 Porque el que quisiere salvar su vida, la perderá; y el que perdiere su vida por causa de mí y del evangelio, la salvará.
Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його.
36 Porque ¿qué aprovechará al hombre, si granjeare todo el mundo, y pierde su alma?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить?
37 ¿O qué recompensa dará el hombre por su alma?
Або що дасть людина в обмін за свою душу?
38 Porque el que se avergonzare de mí y de mis palabras en esta generación adulterina y pecadora, el Hijo del hombre se avergonzará también de él, cuando vendrá en la gloria de su Padre con los santos ángeles.
Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».
