Salmos 55

1 Escucha, o! Dios, mi oración; y no te escondas de mi suplicación.

Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!

2 Estáme atento, y respóndeme; que doy voces hablando, y estoy desasosegado,

Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —

3 Por la voz del enemigo, por el aprieto del impío; porque echaron sobre mí iniquidad, y con furor me han amenazado.

від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.

4 Mi corazón está doloroso dentro de mí: y terrores de muerte han caído sobre mí.

Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,

5 Temor y temblor vino sobre mí; y terror me ha cubierto.

страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.

6 Y dije: ¿Quién me diese alas como de paloma? volaría, y descansaría.

І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“

7 Ciertamente huiría lejos: moraría en el desierto. (Selah)

Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)

8 Apresuraríame a escapar del viento tempestuoso, de la tempestad.

Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.

9 Deshace, o! Señor, divide la lengua de ellos: porque he visto violencia y rencilla en la ciudad.

Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —

10 Día y noche la cercaron sobre sus muros: e iniquidad y trabajo hay en medio de ella.

вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,

11 Agravios hay en medio de ella; y nunca se aparta de sus plazas fraude y engaño.

нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,

12 Porque no me afrentó enemigo, que entonces suportára lo: ni el que me aborrecía se engrandeció contra mí, que entonces escondiérame de él.

бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —

13 Mas tú, hombre según mi estimación, mi señor, y mi familiar.

але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,

14 Porque juntos comunicábamos suavemente los secretos: en la casa de Dios andábamos en compañía.

з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.

15 Condenados sean a muerte, desciendan al infierno vivos: porque hay maldades en su compañía, entre ellos. (Sheol h7585)

Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)

16 Yo a Dios clamaré; y Jehová me salvará.

Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:

17 Tarde, y mañana, y a mediodía hablo y estoy gimiendo: y él oirá mi voz.

уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!

18 Redimió en paz mi alma de la guerra contra mí; porque muchos fueron contra mí.

У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!

19 Dios oirá, y los quebrantará, y el que permanece desde la antigüedad. (Selah) Por cuanto no se mudan, ni temen a Dios.

Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —

20 Extendió sus manos contra sus pacíficos: violó su pacto.

во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,

21 Ablandan más que manteca las palabras de su boca, mas guerra en su corazón: enternecen sus palabras más que el aceite, mas ellas son espadas.

його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!

22 Echa sobre Jehová tu carga, y él te sustentará: no dará para siempre resbalo al justo.

Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!

23 Y tú, o! Dios, les harás descender al pozo de la sepultura; los varones de sangre, y engañadores no llegarán a la mitad de sus días: mas yo confiaré en ti.

А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!